1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 03 квітня 2025 року апеляційну скаргупредставника третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
третьої особи, щодо майна якої
вирішено питання про арешт адвоката ОСОБА_8 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на корпоративні права: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРТЕН ЛЮКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 41869649, Україна, 11601, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Малин, вул. Грушевського, буд. 20) в розмірі 100% (сто відсотків) у вигляді статутного капіталу в розмірі 100,00 грн., шляхом заборони відчужувати вищевказані корпоративні права.
Заборонено суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: Міністерству юстиції України, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРТЕН ЛЮКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 41869649, Україна, 11601, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Малин, вул. Грушевського, буд. 20) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, про зміну кінцевого бенефіціарного власника (кінцевих бенефіціарних власників), зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що клопотання прокурора розглянуто без виклику ОСОБА_5 , станом на день подання апеляційної скарги, копію ухвали стороною захисту не отримано.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що ОСОБА_5 є законним власником (учасником) та керівником ТОВ «МАРТЕН ЛЮКС».
Слідчому судді під час розгляду клопотання не було відомо обставини проведення незаконних реєстраційних дій, які призвели до зміни відомостей, що містилася в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо учасника та керівника Товариства із ОСОБА_5 на ОСОБА_10 .
Посилається на те, що Міністерством юстиції України скасовано незаконну реєстраційну дію щодо ТОВ «МАРТЕН ЛЮКС», однак реальне виконання цього рішення є неможливим.
Звертає увагу на те, що незаконними реєстраційними діями було змінено учасника, керівника, кінцевого бенефіціарного власника Товариства та всупереч наказу Міністерства юстиції, продовжується утримання юридичного контролю над ТОВ «МАРТЕН ЛЮКС», завдаючи збитків його законному власнику ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів провадження убачається, що 06 грудня 2024 року клопотання прокурора розглянуто у відсутність власника майна, хоча в матеріалах містяться повістки про виклик ТОВ «МАРТЕН ЛЮКС», однак відомості про їх отримання відсутні. Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що станом на день подання апеляційної скарги копію оскаржуваного рішення стороною захисту не отримано. Колегія суддів вважає, що з наведених підстав, строк на апеляційне оскарження дотримано.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 14 квітня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42022000000000455, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В клопотанні прокурор зазначив, що службові особи групи компаній корпорації «ЮНІГРАН», та інші окремі проросійсько налаштовані громадяни, здійснюють фінансування дії, з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що власник корпорації «ЮНІГРАН» ОСОБА_14 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , має подвійне громадянство України та російської федерації (паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_2 виданий 18.03.2014) створив на території України протиправний механізм по виведенню грошових коштів отриманих шляхом, ухилення від сплати, податків за кордон з подальшим їх використанням для фінансування країни агресора.
Так, група компаній корпорації «ЮНІГРАН» до якої входять: ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» (ЄДР110У 32658487), ПАТ «Малинський каменедробильний завод» (ЄДРПОУ 04011905), ПрАТ «Пинязевицький кар'єр» (ЄДРПОУ 0.1374553), ТОВ «ЮНІГРАН» (ЄДРГІОУ 24584514), ТОВ «ДБК Модуль» (ЄДРПОУ 44467810), ТОВ «Альянс-Союз» (ЄДРГІОУ 30440191), ТОВ «Бріззо» (ЄДРПОУ 41853802), АТ «Коростенський кар'єр» (ЄДРПОУ 00292422), МРГО «СМТ Барвінківське» (ЄДРПОУ 36105665), ТОВ «Юнігран - Сервіс» (ЄДРПОУ 34082463) кінцевим беніфіціарним власником яких був ОСОБА_14 , спеціалізуються на видобутку корисних копалин (щебню) на родовищах Малинського, Коростенського та Пинязевицького гранітних кар'єрів Житомирської області та річкового піску.
При цьому, механізм протиправної діяльності полягає в ухиленні від сплати податків шляхом мінімізації рентних платежів під час видобутку граніту, що призводить до суттєвих втрат бюджету, а також неефективного та нераціонального в використання надр.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою корупційних зв'язків в органах державної влади, став тіньовим власником активів підсанкційної групи компаній «Юнігран», що належали росіянину ОСОБА_16 .
В подальшому встановлено, що у травні 2023 року рішенням РНБО та відповідним указом президента накладено санкції на ОСОБА_14 . В свою чергу встановлено, що 20 жовтня 2023 року Печерським районним судом м. Києва знято арешт з активів групи компаній «Юнігран» та на початку 2024 року активи ТОВ «Юнігран» (24584514) та TОB «Юнігран-Сервіс» (34082463), продано двом новоствореним компаніям, ТОВ «Мартен Люкс» (41869649) та ТОВ «Енкрос» (41866979), кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які в свою чергу перепродають 100% отриманих активів в адресу нових, трьох товариств, ТОВ «Юні Люкс» (45381519), ТОВ «Юні Стоун Пленет» (45234489) та ТОВ «Юні Сервіс» 45374680), кінцевим бенефіціартзим власником яких є ОСОБА_15 .
Також, в ході досудового розслідування стало відомо, що до злочинної групи належать наступні товариства, зокрема: ТОВ «Юнігран» (24584514), ТОВ «Юнігран-Сервіс» (34082463), ТОВ «Мартен Люкс» (41869649), ГОВ «Енкрос» (41866979), ТОВ «Юні Люкс» (45381519), ТОВ «Юні Стоун Пленет» (45234489), ТОВ «Юні Сервіс» (45374680), ТОВ «Новел Пром» (43522901), ПАТ «МКДЗ» (04011905), AT «Коростенський Кар'єр», (00292422), ПАТ «Пинязевицький Кар'єр» (01374553), ТОВ «Будіндустрія - Сервіс ЛТД» (32658487), ТОВ «Малинська видобувна компанія» (45460347), ТОВ «Коростенська видобувна компанія» (45472360), SmartDixi Limited (Сполучене Королівство) та «Westgrinite Holdings Limited» (Кіпр).
Досудовим розлідуванням встановлено, що ОСОБА_10 володіє корпоративними правами ТОВ «Мартен Люкс» (41869649), номінальною вартістю статутного капіталу 100,00 грн., що становить 100% статутного капітал підприємства.
Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_17 від 14 листопада 2024 року корпоративні права у вигляді статутного капіталу ТОВ «Мартен Люкс» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно використовувалося та продовжує використовуватися у протиправних цілях.
21 листопада 2024 року прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права капіталу ТОВ «Мартен Люкс», з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.
У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на
мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022000000000455 про накладення арешту на вказані корпоративні права, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співмірність втручання у права власника майна, з потребами кримінального провадження.
З огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому, доводи апелянта про те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених п. 1 ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Також, колегією суддів враховано письмові заперечення прокурора, в яких він зазначив про те, що у схемі виведення підсанкційних активів ТОВ «МАРТЕН ЛЮКС» виступило підприємством, на яке протиправно відчужено частину майна групи компаній «ЮНІГРАН», а в подальшому через вказане підприємство майно здобуте злочинним шляхом легалізовано на підконтрольні ОСОБА_15 товариства.
Тобто, ТОВ «МАРТЕН ЛЮКС» використано як знаряддя легалізації майна здобутого злочинним шляхом, а корпоративні права підприємства мають наступні ознаки речових доказів. Зокрема, компанія використана її службовими особами та кінцевими бенефіціарними власником для незаконного придбання підсанкційного майна та його подальшої легалізації, а тому має ознаки знаряддя вчинення злочину (легалізації, зловживання службовим становищем); корпоративні права містять відомості про кінцевого бенефіціарного власника - що може підтверджувати його роль як організатора або пособника - таким чином корпоративні права містять інші відомості про кримінальне правопорушення та осіб, які його вчинили.
Посилання апелянта на те що ОСОБА_5 є законним власником (учасником) та керівником ТОВ «МАРТЕН ЛЮКС», оскільки проведення незаконних реєстраційних дій, які призвели до зміни відомостей, що містилася в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо учасника та керівника Товариства із ОСОБА_5 на ОСОБА_10 підлягають перевірці органом досудового розслідування із врахуванням всіх обставин кримінального провадження.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , з урахуванням викладених в ній доводам, задоволенню не підлягає.
При цьому арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 757/54840/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_21
Справа № 11сс/82/2234/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК