с-ще Новомиколаївка
Іменем України
29 квітня 2025 рокуСправа № 322/482/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Короткий зміст позовних вимог, рух справи.
10.04.2025 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просив:
- скасувати постанову №1410 від 17.03.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн за ч.3 ст.210-1 КУпАП (далі Постанова або оскаржувана Постанова);
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 1 квітня 2025 року він отримав рекомендований лист від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому була оскаржувана Постанова. Зі змісту Постанови він з'ясував, що 12.03.2025 уповноваженою особою у відповідності до п.6 ст.258 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення №1410 від 12.03.2025 (далі Протокол) . Відповідно до Протоколу військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27.02.2025 не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав, чим порушив вимоги законодавства України, а саме: ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Водночас ні в Протоколі ні в Постанові не зазначено коли і яким способом йому була вручена чи направлена повістка і куди саме за нею повинен був з'явитися позивач - до ІНФОРМАЦІЯ_2 (як зазначено в Постанові) чи до ІНФОРМАЦІЯ_2 (як зазначено в Протоколі).
Розгляд адміністративної справи відбувся в ІНФОРМАЦІЯ_4 без його участі оскільки під час вручення повістки йому повідомили, що він у вказаний у повітці час може, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 і куди він фактично і з'явився.
Позивач звертає увагу що, виходячи зі змісту постанови і протоколу, невідомо для чого була виписана повістка, адже ВЛК він пройшов 06.05.2024 і строк наступної ще не настав, військово-облікові дані уточнені ним 22.11.2024.
Крім того, до 21.02.2025 він мав відстрочку від мобілізації з підстав наявності трьох неповнолітніх дітей. Після спливу строку даної відстрочки він оформив відстрочку по своїй інвалідності 3 групи загального захворювання.
Отже, навіть якщо б він отримав повістку, то все одно не проходив би медичний огляд.
На думку позивача повістка направлена йому безпідставно, оскільки дані уточнені, а підстави для направлення для проходження ВЛК, відсутні.
Виходячи з наведеного, позивач вважає, що його вина у вчиненні правопорушення передбаченого, ч.3 ст.210-1 КУпАП не доведена, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Також позивач ставив під сумнів наявність повноважень у солдата ОСОБА_3 який обіймає посаду водія ІНФОРМАЦІЯ_5 на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім вимог по суті позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат.
Також позовна заява містила в собі клопотання про:
- поновлення строку на оскарження згаданої постанови;
- витребування в ІНФОРМАЦІЯ_6 матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- витребування в ІНФОРМАЦІЯ_7 інформацію про час перебування позивача 17.03.2025 в другому відділі;
- витребування в ІНФОРМАЦІЯ_8 копію розпорядчого документу, яким водія, солдата ОСОБА_3 уповноважено на складання протоколів про адміністративне правопорушення;
- розглянути справу без участі позивача.
Ухвалою суду від 10.04.2025, відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, витребувано інформацію і копії матеріалів, які позивач клопотав витребувати.
ІНФОРМАЦІЯ_7 надана інформація про перебування ОСОБА_1 у вказаному відділі 17.03.2025 з 10:15 год до 10:25 год.
Відповідач у встановлений судом строк відзив не подав. В судове засідання призначене на 21.04.2025 представник відповідача не з'явився. За клопотанням відповідача вказане судове засідання, призначене на 21.04.2025 відкладено на 29.04.2025,
Водночас 29.04.2025 представник відповідача повторно не з'явився. Причини неявки суду не повідомив. Також суду не надані витребувані матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та інформація щодо повноважень солдата ОСОБА_3 на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх учасників справи, згідно з ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.
17.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №1410 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено: «Уповноваженою особою у відповідності до п.6 ст.258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення №1410 від 12.03.2024. Відповідно до протоколу №1410 про адміністративне правопорушення військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27.02.2025 не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав, чим порушив вимоги законодавства України, а саме: ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Під час розгляду справи та дослідження доказів, які додані до протоколу №1410 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1 , отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 27.02.2025 та не з'явився у зазначений в повістці час та дату».
У фабулі Протоколу, який складений водієм ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_3 вказано, що 27.02.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 про причин неявки не повідомив.
Крім суті правопорушення в Протоколі зазначено, що до нього додається копія паспорта. ОСОБА_1 у Протоколі зазначив: «Повідомлення про повістку не було».
Відповідно до копії військово-облікового документу (Резер +) дані ОСОБА_1 уточненні 22.11.2024. В цьому документі зазначені місце проживання ОСОБА_1 , номер його телефону. Також містяться відомості про тип відстрочки: п.2 ч.1 ст.23, і дату до якої вона діє: 08.05.2025.
Позивач є особою, яка має 3 групу інвалідності, що підтверджується копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 КАС України).
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивачу інкримінується порушення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), відповідно до якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ), у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Втім виклик громадян до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може здійснюватися безпідставно.
Пунктом 27 Порядку визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Внаслідок не надання Відповідачем суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП суд не має можливості достеменно встановити з якою саме метою вручалася повістка ОСОБА_1 (якщо вона дійсно йому вручалася).
Якщо у повістці про виклик ОСОБА_1 була зазначена мета проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а позивач на той час мав відстрочку, повістка не повинна була йому вручена, з огляду на приписи пункту 63 Порядку якими передбачено, що, військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом.
Якщо повістка про виклик ОСОБА_1 вручалася для уточнення облікових даних, залишається незрозумілою мета виклику позивача з огляду на те, що данні ним уточнені 22.11.2024.
Крім цього не перевірені і не спростовані твердження позивача в контексті того, що водій ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат ОСОБА_3 не є особою уповноваженою на складання протоколів за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ба більше, відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 взагалі отримував повістку про виклик його на 27.02.2025 до будь-якого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова було винесена відповідачем при неповному з'ясуванні обставин справи, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію ID: 3167-3641-1463-2900 від 07.04.2025, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 605,60 грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити повністю.
Скасувати постанову №1410 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.03.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в сумі 17000,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення судове рішення складено 29.04.2025.
Суддя Р.О. Губанов