29 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 128/951/21
провадження № 51-1570ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року щодо нього,
встановив:
Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна.
Постановлено строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі частини 5 статті 72 КК зараховано ОСОБА_4 у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 03 лютого 2021 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Постановлено задовольнити в повному обсязі цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 157 904,14 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 , а вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо нього.
Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.
Крім того, згідно з частиною 5 статті 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Відповідно до частини 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, у вступній та мотивувальній частинах касаційної скарги засуджений оскаржує вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року щодо нього, а в прохальній частині скарги ставить вимоги лише щодо ухвали Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року, чим допустив суперечності у своїй касаційній скарзі.
Отже, така неузгодженість позиції засудженого перешкоджає касаційному суду визначитись із предметом оскарження.
До того ж, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак, як вже зазначалося, вимоги засудженого стосуються ухвали суду апеляційної інстанції, однак зі змісту касаційної скарги вбачається, що він також вказує на незаконність вироку місцевого суду.
Зокрема, у мотивувальній частині касаційної скарги засуджений вважає, що вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року та ухвала Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року підлягають скасуванню, а кримінальне провадження має бути повернуто до суду першої інстанції для нового судового розгляду, при цьому в прохальній частині цієї скарги просить скасувати лише ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Тобто, засуджений допустив суперечності між мотивувальною та прохальною частинами касаційної скарги та неузгодженість своєї позиції.
Водночас, засудженимдодано до касаційної скарги вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року, які є деперсоніфікованими, з яких неможливо ідентифікувати особу.
Також, в порушення вимог частини 3 статті 427 КПК засуджений не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогамичастини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 430 КПК суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження вирішує заявлені клопотання, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, інші питання, необхідні для касаційного розгляду.
З огляду на зазначене, питання про зупинення виконання вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року, яке засуджений порушує у касаційній скарзі, може бути вирішено лише після відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3