Справа №295/5226/25
Категорія 240
3/295/1475/25
29.04.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з САП Житомирського РУП № 1 ГУНП у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, інваліда 2-ї групи, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 14.04.2025 об 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 займалася забороненими видами діяльності, а саме: здійснила продаж 0,25 л самогону за грошові кошти у сумі 30 (тридцять) грн громадянину ОСОБА_2 , чим своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про вручення 22.04.2025 їй особисто, причини неявки суду не повідомила.
Будучи обізнаною про складання щодо її протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, заяву про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді зазначеної категорії справ не є обов'язковою. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку, законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення (ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ч. 1 ст. 164-16 КУпАП передбачено відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, є зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом.
За змістом ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Водночас відповідно до п. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Враховуючи таке законодавче визначення господарської діяльності, її слід розуміти як систематичну діяльність, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
У постанові Пленуму від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Насамперед "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Отже, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП настає у разі зайняття особою видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України. Тобто зазначена норма є бланкетною адміністративно-правовою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 164-16 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 , не всіх відображає істотних і вичерпних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, це робить неможливим повноцінний захист особи від пред'явленого обвинувачення та розгляд справи судом по суті. При цьому суд, зважаючи на чинне законодавство та з огляду на загальні принципи змагальності не має право самостійно редагувати суть правопорушення або зміст пред'явленого обвинувачення, як і відшукувати ту норму закону, яка б співпадала з об'єктивною стороною вчиненого особою діяння.
Поряд із цим, протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про системність, що свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня одна з основних ознак господарської діяльності - систематичність (вчинення особою три і більше разів діяння).
Натомість суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 заява № 16347/02 та Малофєєва проти росії» від 30.05.2013, заява № 36673/04).
Крім протоколу на підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано: пояснення ОСОБА_1 , в яких вона, як і в протоколі заперечувала свою вину, рапорти працівників поліції, які не є доказом у справі, оскільки відноситься до внутрішніх документів, протокол про адміністративне правопорушення та постанова стосовно ОСОБА_2 за ст. 177 КУпАП, його пояснення тощо.
Таким чином, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила дії, які їй інкримінуються відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення. Досліджені у сукупності надані суду докази не підтверджують вину останньої та не доводять факту зайняття нею забороненими видами господарської діяльності.
Разом із тим, важливим елементом, який має бути встановлений в даній категорії справ - це наявність у рідині, яку продає особа, вмісту спирту, проте в матеріалах справи відсутнє експертне дослідження рідини (висновок спеціаліста тощо), яку, за версією працівників поліцію, збувала ОСОБА_1 .
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять достатніх, переконливих і беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у діянні останньої події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 164-16, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП - закрити за відсутністю в її діянні події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя Л.В. Довгалюк