Справа № 138/1129/25
Провадження №:2/138/697/25
28.04.2025 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши матеріали цивільного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-1» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити дії,
Представник позивача звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище цивільним позовом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, враховуюче таке.
Згідно п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, як це передбачено ч.1 ст.176 ЦПК України.
Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивачем визначено ціну позову у розмірі 100 000,00 грн. Разом з тим, позивачем не зазначено про докази на підтвердження вказаної ціни позову та взагалі з яких розрахунків позивач здійснила визначення саме такої ціни позову.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про витребування у відповідача з чужого незаконного володіння млина, ферми, свиноферми, майстерні, гаражу, водогону, будівлі господарства, току, сільськогосподарської техніки та інші види транспортних засобів відповідно до переліку доданого до цього позову.
Тобто, всупереч вказаним вище вимогам позивачем не зазначено про докази та таких суду надано не було, зокрема, щодо вартості майна яке позивач просить витребувати у відповідача.
При цьому, згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Враховуючи викладене вище, ціна позову повинна бути визначена шляхом проведення оцінки майна на час звернення до суду з вказаним позовом, тобто реальну вартість майна та докази, які підтверджують таку обставину. За відсутності визначеної, у відповідності до вказаних вище вимог, ціни позову, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за пред'явлення даного позову.
Також, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача передати їй свідоцтва про державну реєстрацію тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, номерних знаків та ключів від них, ключів від нежитлових приміщень млина, ферми, свиноферми, майстерні, ремонтного гаража, будівлі господарства, току і зобов'язати звільнити відповідача та ОСОБА_2 вказані приміщення та передати все наявне нерухоме та рухоме майно.
Таким чином, позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння та 3 вимоги немайнового характеру про зобов'язання вчинити дії.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п.1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви: майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Разом з тим, позивачем взагалі судовий збір не сплачено. Зазначаючи у своєму позові про звільнення від сплати судового збору, позивачем жодної правової підстави не зазначено.
При цьому, враховуючи вказані вище норми, позивачем, як юридичною особою, підлягає сплаті судовий збір за 3 вимоги немайнового характеру у розмірі 9084,00 грн., а також 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак за відсутності належним чином визначеної ціни позову, про що суд зазначав вище у даній ухвалі, розмір судового збору за вимогу майнового характеру суд визначити самостійно не може.
Крім того, як вже зазначалось вище, однією з вимог даного позову, є зобов'язання звільнити ОСОБА_2 вказані приміщення та передати все наявне нерухоме та рухоме майно. Разом з тим, вказану особу, до якої пред'явлено вказану вимоги, позивачем до участі у справі не залучено, а також відсутні копії позовної заяви та доданих до неї документів для зазначеної особи.
Також, позивач у своєму позові зазначає, що у СТОВ «Україна-1» відсутній електронний кабінет в ЄСІКС, однак відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Тобто, у позивача, як у юридичної особи існує обов'язок бути зареєстрованим у ЄСІКС, проте всупереч вказаній вимогі електронний кабінет у позивача відсутній.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи наведене, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, вважаю, що слід залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу у строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути вказані вище недоліки з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 175, 185, 258-261 ЦПК України, суд
Залишити без руху позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-1» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити дії, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.Б.Київська