Провадження №3/447/454/25
Справа №447/532/25
28.04.2025 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №391552 від 13.02.2025, 13.02.2025 близько 21:30 год. ОСОБА_1 вчинив насильство в сім?ї стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , у ході якого голосно кричав, висловлювався нецензурною лексикою, виганяв із квартири, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Правова кваліфікація у вищевказаному протоколі визначена як ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав. Повідомив, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згідний, домашнього насильства відносно ОСОБА_2 не вчиняв.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
За змістом статей 254, 256 КУпАП, про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення.
Таким чином, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доведені сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Диспозиція частини 1 статті 172-3 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За своєю природою ст. 173-2 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативних актів, у даному випадку - до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII.
Згідно ст. 1 вищевказаного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. При цьому психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП.
З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення протоколу прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.02.2025, заявниця просить вжити заходів до її співмешканця ОСОБА_1 , який 13.02.2025 вчиняв відносно неї психологічне домашнє насильство, у ході якого голосно кричав, висловлювався нецензурною лексикою, виганяв із квартири.
З пояснень ОСОБА_2 від 13.02.2025, долучених до матеріалів справи, встановлено, що остання викликала працівників поліції у зв'язку із тим, що 13.02.2025 вона прийшла до ОСОБА_1 у його квартиру по АДРЕСА_1 , де він проживає, на що останній її почав безпідставно шарпати за одяг, голосно кричав і висловлювався нецензурною лайкою, виганяв із квартири, після чого вона вийшла на вулицю та очікувала приїзду працівників поліції.
У матеріалах справи, не міститься жодних належних та допустимих доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 з приводу вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (зокрема, пояснень свідків, фото-, відеозаписів, тощо).
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним беззаперечним доказом вини особи, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.
Наявні у матеріалах справи протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.02.2025 та її пояснення від 13.02.2025, суд не може визнати належними та допустимими доказами, оскільки такі не підтверджуються жодними іншими доказами.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, наведене, приходжу висновку про доцільність закриття провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях особи події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Головатий А. П.