СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2384/25
ун. № 759/8755/25
29 квітня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні № 42024110000000020 від 10.01.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, -
До Святошинського районного суду міста Києва звернувся старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , з клопотанням погодженим прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим слідчого управління ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Статтею 14 Основного Закону визначено, що земля основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з п. «г» ст. 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельне законодавство базується на принципі забезпечення раціонального використання та охорони земель.
Частиною 2 ст. 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про землеустрій» (далі - ЗУ «Про землеустрій») суб'єктами землеустрою є, зокрема, юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про землеустрій» об'єктами землеустрою є: територія України; території адміністративно-територіальних одиниць або їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.
Пунктом а) ст. 6 ЗУ «Про землеустрій» визначено, що землеустрій базується на принципі дотримання законності.
Відповідно до п. ґ) ст. 25 ЗУ «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.
Як унормовано ст. 26 ЗУ «Про землеустрій»розробниками документації із землеустрою є фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Крім того, як унормовано ст. 28 ЗУ «Про землеустрій», розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
Згідно ст. 29 ЗУ «Про землеустрій», документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.
Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов'язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
- підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
- основні відомості про об'єкт (об'єкти) землеустрою;
- використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
- використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
- використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
- використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
- використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
- використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
- опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
- опис та обґрунтування проектного рішення;
- інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
- інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
- інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
- виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
- умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
- інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
- інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об'єднання, вилучення земельних ділянок;
- заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
Згідно ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор:
-здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;
-перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;
-формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;
-здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;
-присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;
-надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;
-здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;
-передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний земельний кадастр» документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа.
Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.
Відповідно до пункту 116 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 1051 від 17.10.2012, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
Згідно з пунктом 117 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051,Порядку ведення Державного земельного кадастру, відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:
1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;
2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;
3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.
Відповідно до пункту 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051,Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Згідно з пунктом 119 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051,до Поземельної книги без подання заяви вносяться відомості (зміни до них) про:
1) віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці;
2) зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки в результаті проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць;
3) обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами;
4) власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
5) затвердження документації із землеустрою та оцінки земель, на підставі якої внесено зміни до відомостей про земельну ділянку та/або нові (додаткові) відомості про земельну ділянку;
6) зареєстровані земельні ділянки, отримані в результаті інформаційної взаємодії між кадастрами та іншими інформаційними системами;
Відповідно до пункту 120 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051,внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором шляхом:
1) внесення до відповідного розділу Поземельної книги в електронній (цифровій) формі записів про внесення змін до відповідних відомостей за власним кваліфікованим електронним підписом;
2) проставлення на аркуші Поземельної книги в паперовій формі, до відомостей якої вносяться зміни, позначки про внесення змін до відомостей за формою згідно з додатком 24;
3) виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Статтею 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.
Пунктом 143 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.
Відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Згідно ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки.
Незважаючи на вищевказані вимоги чинного законодавства України, у ОСОБА_4 під час огляду території земельної ділянки з кадастровим номером: 3220883200:03:001:0873, яка розташована на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, точної дата проведення якого не встановлена але не пізніше жовтня 2017 року, виник умисел на заволодіння шляхом обману вільною від забудови земельною ділянкою для власних комерційних інтересів.
Зокрема, за задумами ОСОБА_4 вказану земельну ділянку можливо продати зацікавленим особам за вигідною ціною.
Так, ОСОБА_4 реалізуючи свій умисел на шахрайське заволодіння земельною ділянкою у невстановлений час та місці, але не пізніше 26.10.2017 за невстановлених обставин отримав державний акт ЯЙ № 400757, де зазначені не достовірні відомості щодо права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873.
Відповідно до державного акту серії ЯЙ № 400757 ОСОБА_8 оформлено право приватної власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 2,0 га з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873, розташовану на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, про що 29.12.2012 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею зроблено запис № 322080002000788.
Підставою видачі вказаного державного акта зазначено розпорядження виконувача обов'язків голови Бориспільської районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 4973.
Однак, встановлено, що ОСОБА_7 не мала жодних правових підстав для оформлення права власності на земельну ділянку 3220882200:03:001:0873, а від так - і на подальший її поділ та відчуження.
Розпорядженням виконувача обов'язків голови Бориспільської районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 4973, яке в державному акті на право власності на земельну ділянку ЯЙ № 400757 зазначено як підставу його видачі жодної мови про відведення земельної ділянки ОСОБА_8 не йдеться.
Вказаним розпорядженням лише надано дозвіл на проведення робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства.
Разом з тим, реалізувати свій корисливий умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, користуючись необізнаністю ОСОБА_7 отримав довіреність № 899 від 06.10.2017 посвідченої приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 на право фактично розпоряджатись вищевказаною земельною ділянкою.
Після чого, 20.11.2017 ОСОБА_4 продовжуючи реалізувати свій корисливий умисел, засвідчив у приватного нотаріуса ОСОБА_10 заяву щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873 на вісімнадцять земельних ділянок та будучи обізнаним з положеннями земельного законодавства, керуючи ПП «Інвестиційна компанія Меркурій-Інвест», доручив підлеглому сертифікованому інженеру-землевпоряднику відповідно до кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 16.05.2013 № 010096 ОСОБА_11 розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки на вісімнадцять окремих земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220882200:03:001:4148, 322088200:03:001:4149, 322088200:03:001:4150, 322088200:03:001:4151, 322088200:03:001:4152, 322088200:03:001:4153, 322088200:03:001:4154, 322088200:03:001:4155, 322088200:03:001:4156, 322088200:03:001:4157, 322088200:03:001:4158, 322088200:03:001:4159, 322088200:03:001:4160, 322088200:03:001:4161, 321050000:13:036:0032, 321050000:13:036:0031, 321050000:13:039:0045, 321050000:13:039:0046.
В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел направлений на заволодіння земельними ділянками з метою наживи, маючи право фактично розпоряджатись новоутвореними земельними ділянками на підставі довіреності № 899 від 06.10.2017 від імені ОСОБА_7 здійснив ряд правочинів, передавши право власності на утворенні земельні ділянки фізичним особам відповідно до укладених договорів купівлі-продажу. Так, 19.12.2017 передано земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:13:039:0045 ОСОБА_12 , 01.06.2018 земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:13:036:0032 та 17.10.2028 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220882200:03:001:4154, 3220882200:03:001:4153, 3220882200:03:001:4152 передані ОСОБА_13 , крім того 17.10.2018 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220882200:03:001:4158, 3220882200:03:001:4157 передані ОСОБА_14 , земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4156 - ОСОБА_15 , земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4155 - ОСОБА_16 .
В подальшому, 06.11.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 3220882200:03:001:4160 передана у право власності ОСОБА_17 , 20.11.2018 земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4151 відповідно до договору купівлі-продажу № 1250 передано ОСОБА_18 , 29.11.2018 земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4161 передана ОСОБА_19 .
Разом з цим, 31.01.2018 ОСОБА_4 продовжуючи реалізувати корисливий умисел, з метою наживи посвідчив у приватного нотаріуса
ОСОБА_10 заяву № 35 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 3210500000:13:039:0046 на дві земельні ділянки та доручив підлеглому сертифікованому інженеру-землевпоряднику відповідно до кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 16.05.2013 № 010096 ОСОБА_11 розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки, в результаті вказаного поділу утворились земельні ділянки з кадастровим номером 3210500000:13:039:0044 та 3210500000:13:040:0045. В подальшому ОСОБА_4 з корисливих мотивів, маючи право фактично розпоряджатись майном, яким заволодів шляхом обману 21.03.2018 від імені ОСОБА_7 продав вказані земельні ділянки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Своєю чергою, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що дія довіреності
№ 899, яка надає право розпоряджатись земельними ділянками закінчується, а земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882200:03:001:4159, 3220882200:03:001:4150, 3220882200:03:001:4148, 3220882200:03:001:4149 не реалізовані фізичним особам, з метою наживи, користуючись необізнаністю ОСОБА_7 отримав довіреність № 878 від 16.12.2019 посвідченої приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_23 на право фактично розпоряджатись вищевказаними земельними ділянками.
В подальшому, реалізуючи свій корисливий умисел ОСОБА_4 від імені ОСОБА_7 уклав ряд договорів купівель-продажу, передавши право власності за зазначенні вище земельні ділянки фізичним особам, зокрема 12.08.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4149 та 19.02.2021 земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4150 передав ОСОБА_13 , 14.12.2019 земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4159 передав ОСОБА_24 та 20.08.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4148 передав ОСОБА_25 . Таким чином ОСОБА_4 розпорядився земельними ділянками, якими заволодів шляхом обману.
В ході досудового розслідування встановлено, що станом на 26.10.2017 ринкова вартість земельної ділянки 3220883200:03:001:0873 становить 1 077 039,00 гривень (один мільйон сімдесят сім тисяч тридцять дев'ять гривень 00 копійок) гривень, що у двохсот п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідно до п. 4 Примітки 1 до статті 185 КК України є великим розміром.
Так, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом обману заволодів майном, а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером: 3220883200:03:001:0873, що розташована на території с. Глибоке Бориспільського району, Київської області, вартістю 1 077 039,00 грн., яка належить Бориспільській міській раді Київської області.
Крім того, після вчинення всіх необхідних протиправних дій спрямованих на шахрайське заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером: 3220883200:03:001:0873, що розташована на території с. Глибоке, Бориспільського району, Київської області, вартістю 1 077 039,00 гривень, яка належить Бориспільській міській раді Київської області ОСОБА_4 усвідомлюючи, що завершальним етапом реалізації злочинного плану щодо заволодіння земельною ділянкою має бути приховування та маскування слідів вчинення злочину та надання вигляду законності отримання земельної ділянки у приватну власність, яке не можливо здійснити без застосування процедур їх легалізації.
Так, ОСОБА_4 вчинивши всі необхідні дії спрямовані на отримання земельної ділянки злочинним шляхом, розпочав вчинення дій, спрямованих на її приховування та маскування, зокрема з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
ОСОБА_4 перебуваючи у місті Бориспіль, точної адреси в ході досудового розслідування не встановлено та у невстановлений досудовим розслідуванням час однак не пізніше 20.11.2017 продовжуючи реалізовувати свій корисливий умисел, розуміючи, що в результаті поділу вищевказаної земельної ділянки, першочерговий кадастровий номер набуде статусу архівного, засвідчив у приватного нотаріуса ОСОБА_10 заяву щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873 на вісімнадцять земельних ділянок та будучи обізнаним з положеннями земельного законодавства, керуючи ПП «Інвестиційна компанія Меркурій-Інвест», доручив підлеглому сертифікованому інженеру-землевпоряднику відповідно до кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 16.05.2013 № 010096 ОСОБА_11 розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки на вісімнадцять окремих земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220882200:03:001:4148, 322088200:03:001:4149, 322088200:03:001:4150, 322088200:03:001:4151, 322088200:03:001:4152, 322088200:03:001:4153, 322088200:03:001:4154, 322088200:03:001:4155, 322088200:03:001:4156, 322088200:03:001:4157, 322088200:03:001:4158, 322088200:03:001:4159, 322088200:03:001:4160, 322088200:03:001:4161, 321050000:13:036:0032, 321050000:13:036:0031, 321050000:13:039:0045, 321050000:13:039:0046, тим самим змінив (перетворив) першочергову земельну ділянку, приховавши походження такого майна.
Разом з цим, 31.01.2018 ОСОБА_4 продовжуючи реалізувати корисливий умисел, з метою наживи посвідчив у приватного нотаріуса
ОСОБА_10 заяву № 35 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 3210500000:13:039:0046 на дві земельні ділянки та доручив підлеглому сертифікованому інженеру-землевпоряднику відповідно до кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 16.05.2013 № 010096 ОСОБА_11 розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки, в результаті вказаного поділу утворились земельні ділянки з кадастровим номером 3210500000:13:039:0044 та 3210500000:13:040:0045, чим вчинив дії з перетворення земельної ділянки.
В подальшому ОСОБА_4 продовжуючи реалізувати свій корисливий умисел, з метою наживи, маючи право фактично розпоряджатись новоутвореними земельними ділянками від імені ОСОБА_7 здійснив ряд правочинів, передавши право власності на утворенні земельні ділянки фізичним особам відповідно до укладених договорів купівлі-продажу, зокрема: земельну ділянку кадастровим номером 3210500000:13:039:0045 ОСОБА_12 , земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210500000:13:036:0032 3220882200:03:001:4154, 3220882200:03:001:4153, 3220882200:03:001:4152, 3220882200:03:001:4149, 3220882200:03:001:4150 передані ОСОБА_13 , земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220882200:03:001:4158, 3220882200:03:001:4157 передані ОСОБА_14 , земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4156 - ОСОБА_15 , земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:4155 - ОСОБА_16 , 3220882200:03:001:4160 передана у право власності ОСОБА_17 , 3220882200:03:001:4151 передано ОСОБА_18 , 3220882200:03:001:4161 передана ОСОБА_19 , 3220882200:03:001:4159 передав ОСОБА_24 , 3220882200:03:001:4148 передав ОСОБА_25 .
Таким чином, ОСОБА_4 розпорядився майном отриманим злочинним шляхом, вчинивши правочини щодо вказаних земельних ділянок.
Крім того, ОСОБА_4 вчинив всі необхідні дії для перетворення земельної ділянки та замаскував факти первинної незаконної приватизації землі та її протиправного вилучення з комунальної власності.
Так, 24.04.2025 громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити.
Захисник, думку якого підтримав підозрюваний, заперечував проти задоволення клопотання, та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки вину підозрюваного на даний час не доведено, як і зазначені в клопотанні ризики. Грошових коштів на внесення застави підозрюваний немає.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
На даному етапі кримінального провадження слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту ОСОБА_13 , під час якого останній стверджує, що за проханням ОСОБА_4 придбав у нього декілька земельних ділянок та по дружбі продав їх ОСОБА_4 ; протоколом допиту представника Бориспільської міської ради ОСОБА_26 , під час якого останній повідомив, що в результаті неправомірних дій земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873 незаконно відчужено та поділено на 18 земельних ділянок, чим спричинена матеріальна шкода Бориспільській міській ради; протоколом огляду земельних ділянок утворених в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873, розміщених у с. Глибоке, Київської області під час якого встановлено відсутність ведення сільського господарства та межі земельних ділянок; протоколами допитів кінцевих власників утворених земельних ділянок, які повідомили, що придбали земельні ділянки у ОСОБА_4 ; висновком експерта № СЕ-19/111-25/21367-ОЗ від 14.04.2024 відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0873 складає 1 077 039,00 гривень.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в учиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених зокрема ч. 3 ст. 190, ч 1 ст. 209 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, щоможе стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки на даний час досудове розслідування триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додатковому дослідженню, а тому підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочинів вплинути на збереження речей та документів.
- ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки наразі останньому вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, що свідчить про можливість продовження них злочинної діяльності.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІ групи, має на утриманні сина 2007 року народження, його репутацію, який позитивно характеризується, майновий стан, відсутність судимостей.
У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного, а також те, що сума застави є непомірною для підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який в повній мірі може запобігти наявним ризикам, і досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України.
Крім того, існує обґрунтована необхідність у зобов'язанні підозрюваного ОСОБА_4 виконувати наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 182, 194, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні № 42024110000000020 від 10.01.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, а саме до 29.06.2025:
- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1