СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1642/25
пр. № 2-о/759/191/25
24 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин,
І. Позиції учасників справи
Аргументи заявниці
16 січня 2025 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява ОСОБА_1 , подана 10 січня 2025 року адвокатом Аветисяном Р.М., заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин.
Заява обґрунтована тим, що:
- ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- до складу спадщини серед іншого увійшла квартира АДРЕСА_1 ;
- спадщину після ОСОБА_2 заявниця прийняла;
- оформити право на спадщину після двоюрідної сестри заявниця не може, оскільки наявні в неї документи не підтверджують родинні відносини зі спадкодавицею;
- встановлення факту родинних відносин необхідне заявниці для реалізації права на спадкування.
У судовому засіданні, що відбулося 01 квітня 2025 року, заявниця та її представник, адвокатка Тяжкороб Є.В., вимогу про встановлення факту родинних відносин підтримали з підстав, викладених у заяві, просили заяву задовольнити.
Додатково заявниця пояснила, що її рідний батько, ОСОБА_3 , та мати спадкодавиці, ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою. Після смерті своєї тітки та її чоловіка, ОСОБА_5 , заявниця доглядала спадкодавицю, оскільки та була особою з інвалідністю. Дітей у ОСОБА_2 не було, у шлюбі перебувала один раз, нетривалий час, близько тридцяти років тому; через рік після укладення шлюбу розлучилася з чоловіком. Інших спадкоємців ближчого ступеня споріднення немає; у неї було два брати, які вже померли.
У судове засідання, призначене на 24 квітня 2025 року заявниця та її представник не з'явилися. 23 квітня 2025 року представник заявниці, адвокатка Тяжкороб Є.В., через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала заяву про розгляд справи без її участі та участі заявниці.
Позиція заінтересованої особи
У судове засідання представник Київської міської ради не з'явився.
05 лютого 2025 року представник Київської міської ради, Ліснюк Н.Д., через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала пояснення щодо заяви, в яких просила справу розглядати за її відсутності та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
ІІ. Процесуальні дії суду
28 січня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити в порядку окремого провадження, призначив судове засідання на 25 лютого 2025 року.
У заяві ОСОБА_1 заявила клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. копії спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 , та у Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інформації про смерть брата ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначене клопотання суд задовольнив, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28 січня 2025 року.
Також у заяві ОСОБА_1 заявила клопотання про допит ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 як свідків.
Зазначене клопотання суд задовольнив, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28 січня 2025 року.
У зв'язку з перебуванням судді на навчанні, судове засідання, призначене на 25 лютого 2025 року, суд відклав на 01 квітня 2025 року.
У зв'язку з ненадходженням копії спадкової справи заведеної до майна ОСОБА_2 , судове засідання, призначене на 01 квітня 2025 року, суд відклав на 24 квітня 2025 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з неявкою в судове засідання, призначене на 24 квітня 2025 року, всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Києві, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 13.01.2022, актовий запис № 972 (а.с. 9, 142).
Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі:
- 1/3 (одна третя) частка у праві власності - на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державної адміністрації Шевченківського району міста Києва 30.06.1994. Право власності на зазначену частку зареєстроване Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації 05.07.1994, номер запису 1349 (а.с. 24-25);
- 2/3 (дві третіх) частки у праві власності - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Євтушенко І.Б., державним нотаріусом Третьої київської державної нотаріальної контори 30.09.2004 за р. № 1-796. Право власності на зазначену частку зареєстроване Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації 03.11.2004, номер запису 1349 в реєстрову книгу д1011-223 (а.с. 26-27).
11 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с. 139).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 зареєстрована у Спадковому реєстрі 11.05.2022 за № 69275913, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68925899, номер справи у нотаріуса 05-2022 (а.с. 32, 163).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно бюро запису актів громадянського стану Виконкому Терешпільської сільської Ради депутатів трудящих Хмільницького району Вінницької області 17.02.1959, актовий запис № 19 від 12.03.1949, батьками ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (а.с. 30, 81).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого бюро запису актів громадянського стану Управління міліції Подільського району міста Києва 12.12.1951, актовий запис № 3554 від 06.12.1951 (запис поновлено), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_16 і ОСОБА_17 (а.с. 20, 145).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого бюро запису актів громадянського стану Управління міліції Подільського району міста Києва 30.06.1951, актовий запис № 1348, батьками ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_3 і ОСОБА_19 (а.с. 6, 146).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого повторно відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Ленінградської районної ради народних депутатів міста Києва 26.07.1984, актовий запис № 1891 від 20.11.1981, шлюб укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_21 » (а.с. 7, 149).
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві 28.09.2009, актовий запис № 17441 (а.с. 23).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 , виданого бюро запису актів громадянського стану Управління міліції Жовтневого району міста Києва 10.04.1952, актовий запис № 605, шлюб укладений між російською мовою « ОСОБА_22 », 1921 року народження, та російською мовою « ОСОБА_23 », 1925 року народження, місце народження: селище Олександрівське, саратовська область; після одруження дружині присвоєне прізвище російською мовою « ОСОБА_24 » (а.с. 17, 148).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого бюро запису актів громадянського стану Управління міліції Жовтневого району міста Києва 21.12.1953, актовий запис № 488, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є російською мовою « ОСОБА_22 » та « ОСОБА_23 » (а.с. 11, 150).
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві 02.06.2002, актовий запис № 8805 (а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 , виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві 01.09.2003, актовий запис № 14241 (а.с. 22).
01 грудня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 через неподання заявницею свідоцтва про народження ОСОБА_4 . Наведене підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 75/02-31 від 01.12.2022 (а.с. 33-36).
Відповідно до листа Державного архіву міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 068-068/Г-1211-23 від 03.01.2023 документи про народження ОСОБА_25 в архіві не зберігаються (а.с. 39-40).
Згідно з електронним листом обласної державної установи «державний архів саратовської області» № 400 від 15.03.2023 видати документ про народження ОСОБА_25 не є можливим через відсутність зазначених даних в архіві (а.с. 41).
12 січня 2022 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Л.М. Борецька видала дозвіл на видачу трупа ОСОБА_2 ОСОБА_1 з моргу СМЕ міста Києва з можливістю поховання та/або кремації (а.с. 42).
Згідно з довідкою про поховання померлого громадянина на кладовищі міста Києва (урна), виданою Спеціалізованим комунальним підприємством «Спецкомбінат ПКПО» м. Києва 01.08.2022 за № 20.18742, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 здійснила поховання ОСОБА_2 (а.с. 54).
Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_11 підтвердили, що ОСОБА_2 дійсно була двоюрідною сестрою ОСОБА_1 . Батько заявниці, ОСОБА_27 , та мати померлої ОСОБА_28 (тьотя Сіма) були рідним братом та сестрою. Додатково повідомили, що вони є родичками заявниці по материнській лінії. Заявницю знають давно, понад п'ятдесят років. Зазначили, що ОСОБА_1 опікувалася ОСОБА_2 в останні роки її життя, так як вона була особою з інвалідністю. Ближчих родичів у спадкодавиці не було: заміж вона виходила один раз і швидко розлучилася, дітей не мала.
ІV. Мотиви суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт перший частини першої статті 315 ЦПК України).
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Відповідно до ч. 4 ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
У постанові від 20 червня 2018 року в справі № 643/1216/15-ц Верховний Суд зазначив, що «аналіз статті 1266 ЦК України свідчить, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п'ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб'єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п'ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу)».
Відповідно до частини першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти (підпункти 4.3., 4.4. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012).
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
V. Оцінка і висновки суду
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 з метою підтвердження права на спадкування звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавицею.
Матеріали справи свідчать, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після ОСОБА_2 , є заявниця.
Суд зауважує, що для позасудового оформлення права на спадщину заявниці не вистачає єдиного документу - свідоцтва про народження ОСОБА_29 , матері спадкодавиці, яка народилася у 1925 році у саратовській області, російська федерація. Відтак отримати дублікат такого свідоцтва чи копію актового запису про народження заявниця об'єктивно не може.
Інші письмові докази, а також показання свідків, є належними, допустимими і достовірними, а тому з урахуванням принципу розумності з достатнім ступенем переконливості підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З огляду на викладене, суд задовольняє заяву повністю.
VІ. Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
ОСОБА_1 при поданні заяви сплатила судовий збір у сумі 605,60 гривень, що підтверджується квитанцією ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЮАПЕЙ» № AD51-F4EU-T11E від 08.01.2025 (а.с. 4).
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
За таких обставин, судовий збір відшкодуванню на користь заявниці не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин, задовольнити повністю.
Установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Заявниця: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ).
Заінтересована особа: Київська міська рада (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22883141).
Повне рішення суду складене 29 квітня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко