28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 711/4263/19
провадження № 51-1525 ск 25
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року та Черкаського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано приписів п. 4 ч. 2 цієї норми процесуального права.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту. Цей суд уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. У силу ст. 433 цього Кодексу Суд не перевіряє повноти розгляду, а при вирішенні справи виходить з обставин, установлених судами попередніх інстанцій.Тому, заперечуючи законність ухвал, скаржник має конкретно вказати, у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування оспорюваних судових рішень.
Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
За змістом касаційної скарги, у ній її автор, заперечуючи законність постановлених ухвал, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Однак у поданій скарзі засуджений не наводить у розрізі статей 370, 404, 405, 412, 419 КПК, з урахуванням правил гл. 34 цього Кодексу, якою врегульовано провадження за нововиявленими обставинами, аргументів, котрі би свідчили про допущення судами попередніх інстанцій таких порушень норм процесуального права, що є істотними і тягнуть за собою обов'язкове скасування оспорюваних рішень.
Замість викладення обґрунтування необхідності нового судового розгляду за екстраординарною процедурою, суть мотивів незгоди скаржника з висновками в ухвалах зводяться до власної й поза зв'язком зі ст. 459 КПК інтерпретації нововиявлених обставин, а також тверджень про неналежну оцінку доказів, недоведеність винуватості та несправедливість засудження за вироком від 20 листопада 2011 року, який набув законної сили.
Крім того, як убачається зі скарги, у ній її автор посилається на неповноту судового слідства, ставить під сумнів установлені в справі факти, що згідно зі ст. 433 КПК не належить до предмета перевірки в порядку касаційної процедури і таких підстав у ст. 438 цього Кодексу законодавець не передбачив.
Таким чином у поданій касаційній скарзі не зазначено обґрунтування заявленої вимог про скасування ухвал і призначення нового розгляду в суді першої інстанції на підставі п.1 ч. 1 ст. 438 КПК.
Недодержання при зверненні ст. 427 вказаного Кодексу перешкоджає відкриттю касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року та Черкаського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3