Справа № 951/263/25
Провадження №2/951/160/2025
про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2025 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козівської селищної ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
установила:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Козівської селищної ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 951/263/25 передана 23.04.2025 судді Гриновець О. Б.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи суддя дійшла висновку, що така не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України й підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Отож під час розгляду справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців.
Тому позивачу необхідно додати до позовної заяви інформацію щодо наявності/відсутності відкритої спадкової справи, зокрема, витяг зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.
Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини за поновленням якого йому рекомендовано звернутися до суду.
На підтвердження цих обставин позивачем долучено до позовної заяви лист державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори В. Осадчук № 646/01-16 від 14.04.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Однак, суду не надано письмової відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, в якій би зазначалися причини відмови особі в оформленні спадщини, що позбавляє суд можливості в залежності від причини такої відмови, вирішити питання про відкриття провадження у даній цивільній справі.
Водночас лист державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори В. Осадчук № 646/01-16 від 14.04.2025 не може слугувати доказом підтвердження відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, натомість як роз'яснено вище така відмова повинна бути оформлена у вигляді обґрунтованої постанови.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Однак долучені до позовної заяви документи, а саме: копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 є нечитабельною.
Такі недоліки поданої позовної заяви позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог ЦПК України, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України
постановила:
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козівської селищної ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Б. Гриновець