Іменем України
25 березня 2025 року м. Кропивницький
справа № 387/801/24
провадження № 22-ц/4809/576/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом щодо земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2024 року (суддя Солоненко Т. В.), -
Короткий зміст позовних вимог позовних вимог
У червні 2024р адвокат Романяк М.Я. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом щодо земельної ділянки.
В обґрунтування вимог вказано, що позивач є директором та єдиним засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтрейд-Агро».
22.06.2016 між ОСОБА_3 та ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» укладений договір оренди землі № 686, за умовами якого ОСОБА_3 передав в оренду ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» строком на строк 49 років належну йому на праві власності земельну ділянку площею 4,5348 га, з кадастровим номером 3521782700:02:002:0544, яка знаходиться на території Липнязької сільської ради Новоукраїнського (Добровеличківського) району Кіровоградської області. Право оренди на вказану земельну ділянку 04.07.2016 зареєстровано за ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У лютому 2024 року директор ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» дізнався про смерть 12.11.2019р ОСОБА_3 .
З Витягу зі Спадкового реєстру № 75880283 від 19.02.2024 з'ясувалось про наявність чинного заповіту № 91 від 23.06.2016, посвідченого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району, заповідачем по якому є ОСОБА_3 .
У лютому 2024 директору ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро»/позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 заповідав свою земельну ділянку йому.
Позивач 08.03.2024 направив Першій Білоцерківській державній нотаріальній конторі заяву від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом, на що остання, листом № 416/02-14 від 02.04.2024, повідомила про долучення зазначеної заяви до спадкової справи № 57/2021.
Позивач наголошує, що не перебував у родинних стосунках з померлим ОСОБА_3 та не проживав постійно з ним на момент відкриття спадщини, тому пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Заміна сторони відповідача
04.09.2024р сторона позивача заявила про заміну неналежного відповідача Білоцерківську міську раду на належного відповідача ОСОБА_2 , який є спадкоємцем за законом та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 23.09.2024 суд замінив неналежного відповідача Білоцерківську міську раду Київської області на належного ОСОБА_2 .
Відзив на позовну заяву
18.10.2024 поданий відзив на позовну заяву представника відповідача адвокатом Конновою Н.І.
Згідно відзиву відповідач ОСОБА_2 заперечує проти мотивів позову, просить відмовити у задоволенні.
Відповідач зауважує, що заповіт був складений в один день з днем коли посвідчувалась дійсність підпису ОСОБА_3 в договорі оренди, і в тому ж самому місці, тобто в Липнязькій сільській раді. Дана обставина свідчить про те, що позивач знав про даний заповіт, проте позивач не знав про смерть спадкодавця до тих пір, поки не отримав адвокатський запит адвоката Коннової Н.І.
Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.10.2023 у справі № 536/1013/21, відповідач вважає, що позивач не навів об'єктивних обставин, які утруднювали подання ним заяви про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини.
Відповідь на відзив
17.10.2024р позивач подав відповідь на відзив, яким заперечує проти доводів відповідача.
Вказує, що позивачем вживались заходи направлені на отримання заповіту. Наявні докази звернення до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи, копія якої надана суду Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою.
Судове рішення
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2024 року позовні вимоги задоволені. Визначений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд виснував, що позивачем пропущено встановлений законом строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, який судом визнано поважним, зважаючи, що звернення позивача до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори знайшло своє підтвердження, і остання, після трьох звернень позивача не видала свідоцтва про право на спадщину, наведене, на переконання суду, не може ставити позивача в залежність при захисті свого права.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовим рішенням, адвокатом Конновою Н.І в інтересах відповідача ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, якою просить скасувати рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.12.20024р про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора, яким визначений додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . За наслідком скасування рішення просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування оскарження вказує на порушення судом норм права, які застосовуються судом при розгляді справ даної категорії.
Так, в матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно відсутні підстави для задоволення позову.
Позивач знав про заповіт, але не знав про смерть спадкодавця.
Договір оренди землі та заповіт вчинялися спадкодавцем в один день, що об'єктивно свідчить про обізнаність позивача про заповіт.
Протягом п'яти років орендарем не виплачувалася орендна плата і позивач не цікавився чому орендар не отримує кошти та причини незвернення власника землі за орендною платою.
Тобто, позивач не навів об'єктивних обставин, які утруднювали подання заяви про прийняття спадщини у визначений законом термін, а наведені підстави/обґрунтування невмотивовано прийняті судом.
Заявлено про стягнення судових витрат у сумі 11 500 грн.
Відзив на апеляційну скаргу
Представником позивача адвокатом Романяком М. поданий відзив на апеляційну скаргу, за яким мотиви оскарження не визнаються.
Вказано, що сторона не може впливати на дії нотаріуса щодо прийняття постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Позивач не знав про наявність складеного на його ім'я заповіту, не перебував у родинних стосунках з спадкодавцем, тому не міг знати про смерть останнього.
Жодного доказу на спростування позиції позивача про необізнаність стосовно заповіту, відповідачем не надано, є лише міркування.
Заповіт є одностороннім правочином, який не передбачає обов'язковості обізнаності набувача за заповітом.
Рух справи
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2024 року.
29 січня 2025 року підготовчі дії у справі закінчено; справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 00 хвилин 25 березня 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
Позиція сторін у суді апеляційної інстанції
Представник позивача адвокат Романяк М. у судовому засіданні заперечував щодо доводів апеляційної скарги, наполягав на її відхиленні.
Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про судове слухання, в судове засідання не з'явилися, не забезпечили явку представника.
За положеннями ст. 372 ЦПК неявка осіб, належних чином повідомлених про день і час слухання справи, не перешкоджає апеляційному перегляду.
Обставини встановлені судом першої інстанції
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-Агро" зареєстровано як юридична особа 04.11.2004. Засновником та керівником товариства є ОСОБА_1 (а.с. 17-25).
22.06.2016 між ОСОБА_3 (за Договором Орендодавець) та ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» в особі директора Медведєва Вадима Євгеновича (за Договором Орендар) укладено Договір оренди землі №686, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,5348 га з присвоєним кадастровим номером 3521782700:02:002:0544, яка знаходиться на території Кіровоградської області, Добровеличківського району, с. Липняжка (п.1). Договір укладено строком на 49 років. Договір діє з моменту його державної реєстрації (п. 8). Розмір орендної плати складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5997,60 грн у рік (п. 9) (а.с. 26-29).
04.07.2016 право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3521782700:02:002:0544 зареєстровано за ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 63881993 від 20.07.2016 (а.с. 30-32)
Адвокатським запитом № 256 від 31.01.2024 адвокат Коннова Н.І. звернулась до директора ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро», в якому повідомила про виконання нею доручення клієнта - Пояцики Романа Геннадійовича про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавець ОСОБА_3 мав у власності земельну ділянку з кадастровим номером 3521782700:02:002:0544 площею 4,5348 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території с/ради Липнязька Добровеличківського району Кіровоградської області на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, видане 15.06.2016. Дана земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» відповідно до договору оренди землі № 685 від 22.06.2016 строком на 49 років. Для вирішення спадкових прав адвокат просила повідомити, чи виплачувалась ОСОБА_3 орендна плата відповідно до Договору оренди землі № 686 від 22.06.2016, якщо так, то за який період та в якій сумі (а.с. 33).
Листом № 263-33.22-12 від 13.02.2024 Подільській відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому, на запит адвоката Романяка Я.М., повідомив, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлений актовий запис про смерть №1914 ОСОБА_3 , складений 13.11.2019 Білоцерківським місьрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34).
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75880283 від 19.02.2024, після смерті ОСОБА_3 11.05.2021 Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №57/2021 (а.с. 35).
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №75880142 від 19.02.2024 у Спадковому реєстрі наявна інформація про заповіт №91 від 23.06.2016, посвідчений Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області, заповідачем по якому є ОСОБА_3 . Дані щодо спадкоємця за заповітом у зазначеному реєстрі відсутні (а.с. 36,37).
Адвокатським запитом від 19.02.2024 адвокат Романяк М.Я. звернувся до старости Липнязького Старостинського округу про надання копії заповіту, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що посвідчений 23.06.2016 Липнязькою сільською радою Добровеличківськго району Кіровоградської області за номером в реєстрі нотаріальних дій № 91, або повідомити ім'я, прізвище, по-батькові (найменування) особи на користь якої складено вказаний заповіт (а.с. 38,39).
Листами № 01-21/102/2 від 22.02.2024 та № 01-23-19/1 від 18.03.2024 Добровеличківська селищна рада Кіровоградської області відмовила адвокату Романяку М.Я. у наданні запитуваної інформації (а.с. 40-43).
Адвокатським запитом № 261 від 21.02.2024, адвокат Коннова Н.І. звернулась до директора ТОВ «Найтогазтрейд-Агро», яким направлено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та просила повідомити, чи виплачувалась ОСОБА_3 орендна плата відповідно до Договору оренди землі № 686 від 22.06.2016, якщо так, то за який період та в якій сумі (а.с. 44).
Як слідує зі Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Київської області 13.11.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 45).
За змістом доповідної записки головного бухгалтера ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» ОСОБА_4 на ім'я директора ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» ОСОБА_1 , 23.06.2016 касиром товариства та нею ОСОБА_3 було видані грошові кошти в сумі 6500 грн згідно видаткового касового ордера, про що він особисто розписався. При отриманні грошових коштів ОСОБА_3 повідомив про те, що цього ж дня у сільській раді він оформив заповіт на свою земельну ділянку на ОСОБА_1 .. Про наявність заповіту нікого не повідомляла, а з часом про нього забула, оскільки ОСОБА_3 так і не приніс його. (а.с. 46).
Відповідно до заповіту, складеного 23.06.2016, який посвідчений секретарем Липнязької сільської ради Лучейко Т.А., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну мені земельну ділянку кадастровий номер 3521782700:02:002:0544, площею 4,5348 га, що знаходиться на території Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить мені на підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 15052491 від 15.06.2016 заповідаю ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Ялта, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Ленінським РС у м. Кіровограді УДМС України 04 вересня 2014 року (а.с. 76)
За змістом пояснень третьої особи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після спливу терміну для прийняття спадщини (шість місяців) до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори надійшло:
1. Претензія кредитора від АТ «Приватбанк» за вх. № 572/02-14 від 11.05.2021, на підставі якої було заведено спадкову справу №57/2021.
2. Заява про прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_1 за вх. №221/02-14 від 14.03.2024.
3. Заява про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_2 за вх. №539/02-14 від 06.06.2024. (а.с. 84)
За даними спадкової справи № 57/2021 (номер у спадковому реєстрі 67621777) ОСОБА_1 направив Першій Білоцерківській державній нотаріальній конторі заяву від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом. Заява надійшла 14.03.2024 за № 160 (а.с.93)
Листом № 416/02-14 від 02.04.2024 Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про долучення до спадкової справи № 57/2021 заяви останнього про прийняття спадщини за заповітом від 06.03.2024 (а.с. 105).
Адвокатським запитом від 25.03.2024 адвокат Романяк М.Я. звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якому просив повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 . (а.с. 106)
Листом № 419/02-14 від 03.04.2024 Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора відмовила адвокату у наданні запитуваної інформації (а.с. 109)
Заявою від 12.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якій просив:
- видати письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій;
- повідомити коло спадкоємців які прийняли спадщину спадкодавця ОСОБА_3 , з метою отримання від них згоди на подачу заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами ч. 2 ст. 1272 ЦК України;
- витребувати від старости Липнязького старостинського округу Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області або Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області копію заповіту № 91 від 23.06.2016, що посвідчений Липнязькою сільською радою Добровеличківського району;
- видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом №91 від 23.06.2016, що посвідчений Липнязькою сільською радою Добровеличківського району (а.с. 110)
Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора звернулась до Липнязької сільської ради із запитом №500/02-14 від 16.04.2024 про надання заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 та посвідченого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області 23.06.2016 за реєстровим номером 91 (а.с. 112).
У відповідь на заяву ОСОБА_1 . Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора листом № 648/02-14 від 09.05.2024 повідомила про відсутність підстав для надання інформації про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Додатково повідомлено про направлення до Липнязької сільської ради запиту щодо заповіту, посвідченого 23.06.2016 від імені ОСОБА_3 , станом на 09.05.2024 відповідь не надійшла (а.с. 113)
Листом від 17.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якому просив повідомити про результат розгляду заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2024 (а.с. 114)
У відповідь на зазначений лист Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора, листом № 689/02-14 від 21.05.2024, повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідь на заяву від 12.04.2024 було надано 09.05.2024 за вих. № 648/02-14 (а.с. 116)
Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора повторно звернулась до Липнязької сільської ради із запитом №938/02-14 від 31.07.2024 про надання заповіту, складеного від імені Пояцики Геннадія Анатолійовича та посвідченого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області 23.06.2016 за реєстровим номером 91 (а.с. 133).
Матеріали спадкової справи № 57/2021 відповіді за запити Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори не містять. Відповідно до пояснень останньої, Липнязькою сільською радою не надано відповіді на запити (а.с. 84)
Норми права застосовані до спірних правовідносин
Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Положення ст. 1223 ЦК України визначають, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст. 1234 ЦК України).
Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (ст.ст. 1235-1236 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
За змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.
Позиція апеляційного суду до апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доводами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової падати у цивільних справах керується нормами права, якими регулюються спірні правовідносини та висновками Верховного Суду щодо їх застосування.
Зокрема, статтями 1216, 1217, 1269,1270,1272 ЦК України.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов'язків спадкодавця.
Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю зі спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,
Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов'язаний довести поважність причин пропуску строку.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У справі, що переглядається в апеляційному порядку, позивач ОСОБА_1 не пов'язаний родинними зв'язками зі спадкодавцем, не проживав з ним, відповідач є спадкоємцем за законом.
Позивач доводив у суді про необізнаність щодо заповіту на його ім'я, відповідач спростовував обґрунтованість вимог, наполягав на протилежному.
Хронологія спірних подій наступна:
-спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-у лютому 2024 року директор ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» отримав від адвоката Коннової Н.І. адвокатський запит №256 від 31.01.2024р, з якого дізнався про смерть ОСОБА_3 ;
- стороною позивача отримана відповідь Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому листа №263-33.22-12 від 13.02.2024 про смерть №1914 ОСОБА_3 , складений 13.11.2019 Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-сторона позивача отримала Витяг зі Спадкового реєстру № 75880283 від 19.02.2024 про наявність спадкової справи №57/2021, яка заведена 11.05.2021 після смерті ОСОБА_3 . Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою та наявність чинного заповіту № 91 від 23.06.2016, посвідченого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району, заповідачем по якому є ОСОБА_3 . Інформації про особу на користь якої складений заповіт Спадковий реєстр не містить;
- представник ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» адвокат Романяк М.Я. на свій запит від 19.02.2024р від старости Липнязького старостинського округу Добровеличківської селищної ради отримав відмову в наданні копії заповіту складеного ОСОБА_3 , що посвідчений 23.06.2016 Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області за номером в реєстрі нотаріальних дій 91;
-у лютому 2024 директор ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» отримав від адвоката Коннової Н.І. повторний адвокатський запит № 261 від 21.02.2024;
- головним бухгалтером ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» ОСОБА_4 на ім'я позивача, як директора товариства, складена доповідна записка від 26.02.2024р, з якої стало відомим, що ОСОБА_3 , отримуючи 23.06.2016р у бухгалтерії товариства грошові кошти в сумі 65 000,00 грн, повідомив головного бухгалтера про оформлення ним у сільській раді заповіту на свою земельну ділянку на користь ОСОБА_1 ;
- Позивач направив Першій Білоцерківській державній нотаріальній конторі заяву від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом, на що остання, листом № 416/02-14 від 02.04.2024, повідомила про долучення зазначеної заяви до спадкової справи № 57/2021.
Викладаючи письмово та відповідно підтверджуючи належними доказами свої вимоги, позивач наголошує, що не перебував у родинних стосунках з померлим ОСОБА_3 та не проживав з ним на момент відкриття спадщини, пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, так як не знав про існування заповіту.
Термін передбачений ст. 1270 ЦК тривав до 12 травня 2020р.
Заяву про прийняття спадщини за заповітом позивач подав 6 березня 2024р, тобто з пропуском передбаченого законом строку понад 3,9 роки.
В обґрунтування сторона вказує про випадковість дізнання про наявність заповіту, у зв'язку з отриманням від представника відповідача запиту, в якому вказувалося про смерть орендодавця за договором оренди землі № 686, за умовами якого ОСОБА_3 передав в оренду ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» строком на строк 49 років належну йому на праві власності земельну ділянку площею 4,5348 га, з кадастровим номером 3521782700:02:002:0544, яка знаходиться на території Липнязької сільської ради Новоукраїнського (Добровеличківського) району Кіровоградської області. Право оренди на вказану земельну ділянку 04.07.2016 зареєстровано за ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Засновником та керівником товариства є позивач ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Наявність зазначених позивачем обставин неможливості своєчасно реалізувати право на прийняття спадщини, свідчать про об'єктивні, поважні причини, пов'язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (статті 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94, 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
За п. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, згідно постанов від 10 січня 2019 у справі № 263/1221/17; від 21.09.2020 у справі № 130/2517/18; від 17 березня 2021 у справі № 308/4272/19; від 22 лютого 2021 у справі № 644/7785/19 належне повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини є обов'язком нотаріуса. При розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини суди досліджують, чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, у т.ч. шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
З часу відкриття спадкової справи 11.05.2021р до надходження заяви ОСОБА_1 матеріали спадкової справи № 57/2011 не містять доказів вжиття нотаріусом заходів направлених на сповіщення спадкоємців, з'ясування наявності заповіту, тощо.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 522/17925/16, від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц - оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.
Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування), постанова ВП ВС від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23.
Позивач у справі наполягає про свою необізнаність наявності заповіту.
Заповіт вважається одностороннім правочином, на що вказує ст. 1233 ЦК, відтак необізнаність спадкоємця про заповіт відповідає принципу такого правочину.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з засад свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини враховується свобода заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини.
За спірними правовідносинами заповіт є єдиною підставою для спадкування позивачем.
ОСОБА_1 коли дізнався про смерть спадкодавця, вжив усі можливі заходи для з'ясування кола спадкоємців померлого, за наслідком чого йому об'єктивно стало відомо про заповіт на його ім'я.
Відповідач заперечуючи вказав, що дана обставина не відповідає дійсності, так як позивачеві не було відомо лише про смерть спадкодавця, а не про заповіт.
Однак всупереч ст. 89 ЦПК такі заперечення стороною не доведені, односторонність правочину не передбачає участі набувача та його обізнаність.
Доводи апелянта про відсутність відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не впливає на його дії, більш того нотаріусом письмово викладена позиція стосовно заявлених вимог
За матеріалами спадкової справи № 57/2021 встановлено про неодноразові звернення позивача до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Постанови нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину та/або постанови про відмову у видачі, матеріали спадкової справи не містять.
Виходячи з аналізу обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позивачем наведені причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , з чим обґрунтовано погодився суд першої інстанції, за наслідком чого ухвалив законне та справедливе судове рішення.
Колегія суддів, враховуючи п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України звертає увагу, що свідоцтва про спадкування жодним спадкоємцем не отримано, тобто набуття спадщини у повне володіння не відбулося.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.
Переглянувши справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги апеляційний суд не встановив підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Про судові витрати
Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не змінив резолютивну частину рішення суду, то підстав для перерозподілу, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій немає.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 24.04.2025р.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний