Іменем України
22 квітня 2025 року м. Кропивницький
справа № 383/1522/23
провадження № 22-ц/4809/392/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
за участі секретаря - Антошиної А. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа - державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова Олена Павлівна,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Пономарьова Олега Валентиновича, який представляє інтереси ОСОБА_4 , на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2024 року у складі судді Бондаренка В. В. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про внесення змін в свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_5 , а після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Згідно заповіту, посвідченого 22.12.2006 секретарем виконавчого комітету Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за реєстровим номером № 43, ОСОБА_5 заповів належну йому земельну ділянку ОСОБА_1
14.02.2020 позивач звернулась до Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.03.2020 у справі № 383/1312/19 визначено ОСОБА_6 додатковий строк один місяць після набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.11.2020 постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О. П. за № 482/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку, у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадщини після смерті ОСОБА_5 .
У вказаній постанові також зазначено, що до майна померлого ОСОБА_5 спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині була також непрацездатна дружина спадкодавця ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із заявами про прийняття спадщини після її смерті до нотаріальної контори звернулись: ОСОБА_8 - спадкоємець за заповітом; ОСОБА_4 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , сина спадкодавців; ОСОБА_3 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_11 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_2 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_1 донька спадкодавців.
Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих після смерті ОСОБА_7 27.09.2018 за № 1073, 20.11.2018 за № 1306 та 18.02.2019 за №107 встановлено, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка належала ОСОБА_7 , успадкована: 1\3 частки ОСОБА_4 ; 1\9 частки ОСОБА_3 ; 1\9 частки ОСОБА_2 .
При цьому, власником 4/9 частки вказаної земельної ділянки, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 230855478 від 03.11.2020, є померлий ОСОБА_5 .
Оскільки ОСОБА_1 на неодноразові прохання до відповідачів перерозподілити спадщину отримала відмову, вона звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова О. П., про внесення змін в свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав задоволено частково.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на 36/40 частки земельної ділянки загальною площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260.
Внесено зміни в свідоцтва про право на спадщину за законом щодо земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий помер 3520883600:02:000:0260, виданих приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С. А. 18.02.2019, які зареєстрованого в реєстрі за номером № 107 на ім'я ОСОБА_2 , за номером № 1306 на ім'я ОСОБА_3 та за номером № 1073 на ім'я ОСОБА_4 , зазначивши, що спадкоємцями зазначеного у цих свідоцтвах майна ОСОБА_7 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її: дочка ОСОБА_1 , - на 36/40 частку, онук ОСОБА_4 - на 1/24 частку, онук ОСОБА_3 - на 1/40 частку, онук ОСОБА_11 - на 1/40 частку, онук ОСОБА_2 - на 1/40 частку.
Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке становить 1/9 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_2 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер № 107 від 18.02.2019, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С. А.
Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке становить 1/9 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер № 1306 від 21.11.2018, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С. А.
Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке становить 1/3 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_4 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер № 1073 від 27.09.2018, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С. А.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 2 505 грн 07 коп, з кожного.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 3520883600:02:000:0260, підлягає перерозподілу між всіма спадкоємцями, при цьому, між спадкоємцями відсутня взаємна згода щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
Суд першої інстанції встановив, що сукупний розмір часток ОСОБА_1 на земельну ділянку складає 11/12, а тому розмір часток ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 становить по 1/40 частки, виходячи із заявлених позовних вимог та розрахунку позивача.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що вимога про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину щодо розміру частки онука ОСОБА_4 , який спадкує за правом представлення частку ОСОБА_9 , якби він був живим на час відкриття спадщини, підлягає частковому задоволенню, адже розмір його частки складає 1/24 (тобто в більшому розмірі, ніж просить позивач).
Враховуючи викладене, сукупний розмір часток ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 складає 7/60 (1/24 + 1/40+1/40 +1/40 = 7/60), а розмір частки земельної ділянки ОСОБА_1 після смерті матері складає 1/120 (1/8 - (1/24+1/40+1/40+1/40)=1/120).
Оскільки частки кожного із спадкоємців змінилися в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що частка ОСОБА_1 підлягає визначенню з урахуванням розміру часток інших спадкоємців, а тому позовні вимоги про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності підлягають частковому задоволенню в розмірі 53/60 частки, виходячи із задоволеного розміру часток інших спадкоємців: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 (1 - (1/24+1/40+1/40+1/40) = 53/60; 7/8+1/120 = 53/60).
Відмовлючи в задоволенні вимог щодо визначення частки кожного із спадкоємців в гектарах, суд першої інстанції виходив з того, що при перерозподілі спадщини право спільної часткової власності не припиняється.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що строк на звернення до суду з даним позовом пропущено з поважних підстав, оскільки позивач, дізнавшись про наявність заповідного майна змогла реалізувати своє право на спадкування за наслідком судових рішень, після набрання ними законної сили, та враховуючи продовження строків позовної давності у зв'язку з карантинними обмеженнями.
Оскільки наявні підстави для внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, суд першої інстанції також вважав, що підлягають задоволенню вимоги про скасування державної реєстрації за спадкоємцями права власності на земельну ділянку, здійснену на підставі цих свідоцтв.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Пономарьов О. В., який представляє інтереси ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції погодився з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності, проте, безпідставно поновив вказаний строк, адже позивач не довела підстав для поновлення строку на звернення до суду.
Крім того, відповідач вважає, що правові наслідки припинення права власності на об'єкт нерухомого майна земельну ділянку та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності стосуються прав та інтересів ОСОБА_11 , як спадкоємця цієї земельної ділянки.
Однак, пред'являючи позовні вимоги ОСОБА_1 клопотання про залучення у справі співвідповідачем ОСОБА_11 не заявляла, що свідчить про неналежний суб'єктний склад учасників справи, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Відзиви на апеляційну скаргу
Від адвоката Рижкової В. О., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2024 року залишити без змін.
Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 адвокат Пономарьов О. В. підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача адвокат Рижкова В. О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова О. П. в судове засідання апеляційного суду не з'явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.
Від державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О. П. надійшла заява, в якій вона просить здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з'явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , батько позивача.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, та яка належала йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КР № 041223.
Згідно заповіту, посвідченого 22.12.2006 секретарем виконавчого комітету Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, за реєстрованим № 43, ОСОБА_5 заповів вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .
З матеріалів спадкової справи № 21-2020 до майна померлого ОСОБА_5 встановлено, що 14.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 .
Постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О. П. від 14.02.2020 за вих. № 71/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 7,84 га, розташовану на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.03.2020 у справі № 383/1312/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, визначено ОСОБА_1 додатковий строк один місяць після набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів спадкової справи № 21-2020 до майна померлого ОСОБА_5 встановлено, що спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині була також непрацездатна дружина спадкодавця ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а після її смерті приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С. А. заведена спадкова справа № 1/2017.
З матеріалів спадкової справи № 1/2017 до майна померлої ОСОБА_7 встановлено, що у спадкодавців було ще двоє синів, які померли до смерті батьків. Так, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори звернулись: ОСОБА_8 - спадкоємець за заповітом; ОСОБА_4 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , сина спадкодавців; ОСОБА_3 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_11 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_2 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_1 донька спадкодавців.
ОСОБА_1 подала заяву про відмову від спадщини, якою вказала, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті батька, відомо про наявність заповіту, в шестимісячний термін не вчиняла дій щодо прийняття спадщини управління, володіння майном, не подавала заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. На спадкове майно не претендує, до суду з заявою про продовження строку для прийняття спадщини, звертатися не буде.
Земельну ділянку кадастровий номер 3520883600:02:000:0318, площею 7,8408 га, розташовану на території Апрелівської (Володимиро-Іллінської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, ОСОБА_7 , 07.12.2012 заповідала ОСОБА_8 .
04.07.2017 ОСОБА_8 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку за реєстровим № 823.
Земельну ділянку кадастровий номер 35220883600:02:000:0261, площею 7,8406 га, розташовану на території Апрелівської (Володимиро-Іллінської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, ОСОБА_7 , 01.06.2009 заповідала ОСОБА_1 , яка 19.03.2018 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку за реєстровим № 308.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого після смерті ОСОБА_7 27.09.2018 за № 1073 1/3 частка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, успадкована ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого після смерті ОСОБА_7 20.11.2018 за № 1306 1/9 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, успадкована ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого після смерті ОСОБА_7 18.02.2019 за № 107 1/9 частки земельної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, успадкована ОСОБА_2 .
При цьому, власником 4/9 частки вказаної земельної ділянки, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 230855478 від 03.11.2020 є померлий ОСОБА_5 .
03.11.2020 постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О. П. за вих. № 482/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 7,8404 га, розташовану на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.10.2022 у справі № 383/826/21, залишеного без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 21.04.2023 , відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошина С. А., про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державних реєстрацій нерухомого майна, у зв'язку з обранням неналежного способу захисту свого порушеного права.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Для забезпечення правильного і швидкого вирішення спору суд з урахуванням конкретних її обставин повинен чітко вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі як співпозивачі або співвідповідачі, треті особи.
Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосуються вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом чатини першої статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною першою статті 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
За змістом статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, що передбачено частиною третьою статті 1296 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.
Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Аналонічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 (провадження № 61-403св19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно наявної в матеріалах копії спадкової справи № 1/2017 від 05 січня 2017 року до майна ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 крім позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса звернувся також онук ОСОБА_7 - ОСОБА_11 (том 1 а. с. 67-96).
При цьому, у виданих відповідачам свідоцтвах про право на спадщину зазначено, що спадкоємцями спадщини, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, є:
- ОСОБА_1 - на 1/3 частку;
- ОСОБА_4 - на 1/3 частку;
- ОСОБА_3 - на 1/9 частку;
- ОСОБА_11 - на 1/9 частку;
- ОСОБА_2 - на 1/9 частку (том 1 а. с. 94, 95, 96).
Предметом спору є перерозподіл спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Враховуючи, що крім відповідачів, які у встановлений законом строк звернулись до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом, у вигляді спірної земельної ділянки, звернувся також ОСОБА_11 , останній є особою, питання про права та обов'язки якого вирішується судом у розглядуваній справі.
ОСОБА_1 позов пред'явила лише до ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , проте, ОСОБА_11 також мав бути залучений до участі у справі як співвідповідач, оскільки рішення суду першої інстанції також стосується його спадкових прав та інтересів.
При цьому, ОСОБА_11 , який також має відповідати за позовними вимогами, не був залучений до участі у справі, а підтвердження того, що позивач подавала до суду першої інстанції клопотання про залучення його до участі у справі, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача, оскільки ОСОБА_11 в такій ситуації має бути залучений до участі у справі співвідповідачем.
Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності та скасування державної реєстрації речових прав необхідно було відмовити через неналежний суб'єктний склад відповідачів.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлена права на судовий захист шляхом подання позову з правильно визначеним суб'єктним складом відповідачів з вказаними позовними вимогами.
Суд не надає оцінку доводам апеляційної скарги відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, з огляду на те, що вказаним доводам має бути надана відповідна оцінка у випадку подання позову з належно визначеним суб'єктним складом відповідачів.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції, розглядаючи справу не з'ясував належний суб'єктний склад відповідачів, як наслідок, дійшов передчасного висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга адвоката Пономарьова О. В., який представляє інтереси ОСОБА_4 , підлягає задоволенню, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2024 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат, сплачений ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9 018 грн 24 коп підлягає стяненню на його користь з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Пономарьова Олега Валентиновича, який представляє інтереси ОСОБА_4 , задовольнити.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності та скасування державної реєстрації речових прав відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 9 018 грн 24 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 25.04.2025.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко