25.04.25
Справа № 635/152/25
Провадження № 2-а/635/40/2025
25 квітня 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Даниленко Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
08.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої представник позивача просить суд: постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №334 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень - скасувати, провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Судові витрати покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП №334, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Під час дії військового стану, а саме з 24.02.2022 позивач періодично з'являвся до ТЦК, оновлював данні, а також подав заяву про надання відстрочки. Строк притягнення до адміністративної відповідальності позивача розпочався 18.07.2024, тримісячний термін притягнення до відповідальності сплив - 16.10.2024, а відповідач виніс оскаржувану постанову - 04.11.2024, тобто через 4 місяці з дня виникнення правопорушення. В оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що порушує право позивача на захист.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.01.2025 відкрито провадження у справі.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про день та час слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно, причин неявки суду не повідомив. Відзиву не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, зазначає про таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Із тексту постанови №334 від 04.11.2024, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що 04.11.2024 о 15 год 00 хв. під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей (персональних даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 . Старший лейтенант запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особливий період в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, абзац 4 пункт 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзац 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні данні через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, йому призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов'язаного.
Зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзацу 4 пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", абзацу 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за що передбачена адміністративна відповідальність частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Позивач вказує, що йому стало відомо про відкрите стосовно нього виконавче провадження та накладений арешт на його кошти, підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова № 334 від 04.11.2024. При цьому розгляд постанови про адміністративне правопорушення проводився за його відсутності, жодних повідомлень про місце і час розгляд справи або постанова про адміністративне правопорушення не надходили.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:
-закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи;
-обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа;
-повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд враховує, що заявник заперечує факт його оповіщення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов.
Водночас відповідач не надав суду ані відзиву на позов, ані документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК для уточнення даних та повідомлення особи для розгляду справи про адміністративне правопорушення (докази надсилання повістки, повідомлення, їх отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема дотримання частини першої статті 268, статті 278 КУпАП. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідного повідомлення позивачу (поштове повідомлення про вручення) та, відповідно, належного повідомлення позивача відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує. Суд також виходить з того, що у разі не повідомлення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК для уточнення даних, надання додатковим відомостей тощо (докази надсилання повістки). Також суд враховує, що позивач з'являвся до ТЦК для оформлення відстрочки від призову. У свою чергу ТЦК у оскаржуваній постанові не наведено, які саме дані необхідну уточнити особі, які ТЦК не може встановити самостійно відповідно до частини третьої статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК для розгляду справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання останнім відзиву на позов без поважних причин та доказів на спростування обставин, наведених у позові, у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.
Отже, позов заявлений до ТЦК є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо суб'єктного складу учасників справи
Суд враховує, що відповідач (районний центр комплектування) відповідно до абзацу 2 пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Суб'єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Тобто зі змісту наведених норм вбачається, що стороною у справі, яка є суб'єктом владних повноважень може бути орган державної влади без статусу юридичної особи.
Суд також відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такої ж практики притримується Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 03.02.2025 у справі № 638/22555/24).
Отже, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є належним відповідачем у цій справі.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, тому постанову ТЦК слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
З урахуванням статті 139 КАС України та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача.
Керуючись ст. 2, 5, 48, 77, 243 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 334 від 04.11.2024 - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №334 від 04.11.2024 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1
представник позивача: Борзовець Олександр Володимирович, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_5
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , -
Суддя Т.П.Даниленко