Справа № 2-7217/11
24 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ткаченко В.І.
За участю:
Позивача - ОСОБА_1
Представника позивача - ОСОБА_2 .
Відповідача - ОСОБА_3
Представника відповідача - ОСОБА_4 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа -Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, про усунення від спадкування, -
У лютому 2011 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що з 31.05.2002 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , від якого вони мають одну спільну дитину -сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є сином ОСОБА_3 від першого шлюбу. У березні 2010 р. чоловік позивачки захворів на онкологічне захворювання та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, не залишивши заповіту. За час хвороби він був госпіталізований та переніс важку хірургічну операцію, у зв'язку з чим потребував фінансової допомоги, догляду, надання донорської крові тощо, втім відповідач, будучи обізнаним про його стан та потреби, від надання будь-якої допомоги ухилився, в тому числі відмовився від донорства крові, необхідної для проведення батькові хірургічної операції. Вважаючи, що за таких обставин наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 1224 ЦК України, позивачка просила суд усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .
У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали з викладених у позові підстав.
Відповідач та його представник проти позову заперечували посилаючись на його безпідставність.
Третьою особою надана заява про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 51).
Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 31.05.2002 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був укладений шлюб, при цьому дружина прийняла прізвище чоловіка (а.с. 8). Зазначені особи мають одну неповнолітню дитину -сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (а.с. 11), причиною його смерті було онкологічне захворювання, виявлене у березні 2010 р., з приводу якого 21.04.2010 р. він був оперований (а.с. 14, 28-41).
Відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 від попереднього шлюбу, що сторонами визнається, а отже згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України додаткового доказування не потребує.
Вирішуючи заявлені у справі позовні вимоги, суд приходить до наступного. Так, згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту даної норми закону усунення особи від спадкування є формою цивільно-правової відповідальності спадкоємця, що, маючи достатню можливість для надання підтримки спадкодавцю та будучи повідомленим про її необхідність, умисно ухилявся від її надання.
Разом з тим доказами, наявними у матеріалах справи, не спростовуються посилання відповідача на те, що його відносини з батьком були в цілому нормальними, втім спілкувалися вони відносно нечасто, оскільки батько одружився та проживав у новій сім'ї, відповідач проживав окремо, мав власну сім'ю та працював. Відповідачеві було відомо про те, що батько хворіє, втім про діагноз та тяжкість стану здоров'я останнього він не був обізнаний, будь-якої матеріальної допомоги батько від нього ніколи не вимагав, оскільки був нормально матеріально забезпечений та знав, що на утриманні сина перебуває дружина та малолітня дитина (а.с. 59), а отже останній обмежений у матеріальних можливостях.
Також не спростовуються матеріалами справи посилання відповідача на те, що дійсно батько одноразово звертався до нього з приводу донорства крові, необхідної для проведення операції, та він дав на це свою згоду, втім в обумовлений день не зміг з'явитися до лікарні, оскільки в нього мала відбутися зустріч з приводу працевлаштування, яку він у той час вважав важливішою. Після цього батько до нього з цього приводу повторно не звертався, будь-якої додаткової інформації з приводу здоров'я останнього він не отримував до повідомлення про його смерть.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що як ставлення відповідача до батька, так і їх взаємини в цілому залишали бажати кращого, втім достатніх підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 5 ст. 1224 ЦК України, у спірних правовідносинах не вбачається. При цьому судом також приймається до уваги, що незважаючи на обставини, які мали місце, спадкодавець не позбавив відповідача права на спадкування, а також згідно поясненням позивачки спадкодавець за час хвороби був належним чином забезпечений нею та за її рахунок доглядом, турботою, матеріальною та іншою підтримкою, а отже немає достатніх підстав вважати, що у спадкодавця існувала критична потреба у допомозі сина.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, а саме не відшкодовуються позивачці.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 1224 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня ухвалення рішення.
Суддя А.А. Мазниця