Справа № 2-8547/11
22 грудня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
Секретаря -Ковальської Т.Г.
За участю:
Представника позивача -Артамонової А.О.
Представника відповідача -Малова О.Р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк'до ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерпен-Д'про стягнення заборгованості,-
Позивач у червні 2011 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 19.07.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11185862000, відповідно до якого останній був наданий кредит у розмірі 125.000, 00 швейцарських франків на строк до 18.07.2018 р. зі сплатою за користування ним 8,99% річних У забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором з відповідачем ТОВ «Інтерпен-Д'був укладений договір поруки № 11185862000/2 від 19.07.2007 р.
Оскільки зобов'язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 05.05.2011 р. утворилася заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 11185862000 від 19.07.2007 р. у розмірі 1.256.547, 89 грн., яку останній просив солідарно стягнути з відповідачів на його користь.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.
Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про день та час його проведення повідомлялася, надала письмові заперечення проти позову (а.с. 78).
Представник відповідача ТОВ «Інтерпен-Д'проти позову заперечував, посилаючись на припинення поруки зміною основного зобов'язання зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди.
Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11185862000, відповідно до якого останній був наданий кредит у розмірі 125.000, 00 швейцарських франків на строк до 18.07.2018 р. зі сплатою за користування ним 8,99% річних (а.с. 8-11, 19).
У забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором у той же день був укладений з відповідачем ТОВ «Інтерпен-Д'договір поруки № 11185862000/2 (а.с. 12).
Оскільки зобов'язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 05.05.2011 р. утворилась заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту від 19.07.2007 р. № 11185862000 у розмірі 131.482, 34 швейцарських франків та 40.989, 32 грн. пені, а всього за курсом НБУ 1.256.547, 89 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 20-29), правильність якого відповідачами не спростована.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов'язку, а у випадку порушення такого обов'язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
З урахуванням зазначених положень законодавства та встановлених фактичних обставин справи суд вважає позов в частині, що стосується позичальника ОСОБА_1 , обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про обгрунтованість позову в частині, що стосується поручителя ТОВ «Інтерпен-Д», суд приходить до наступного.
Так, з фактичних обставин справи вбачається, що позивач неодноразово змінював в односторонньому порідку забезпечене порукою зобов'язання в частині розміру процентів (а.с. 57-66), керуючись при цьому положеннями кредитного договору та ст. 651 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється зокрема у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У п. 2.1. договору поруки від 19.07.2007 р. № 11185862000/2 сторони визначили, що така згода має бути надана шляхом візування поручителем змін до основного договору та/або отримання його письмової згоди.
Оскільки з письмових доказів, наявних у справі, не вбачається, що відповідач ТОВ «Інтерпен-Д'в обумовленій формі надав згоду на зміну основного зобов'язання, що тягла збільшення його відповідальності як поручителя, поручительство є таким, що припинилося відповідно до цивільного закону, що тягне відмову у задоволенні позову щодо цього відповідача.
Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 527, 530, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позов -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1.256.547, 89 грн. заборгованості за кредитним договором від 19.07.2007 р. № 11185862000.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»1.820,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця