Справа № 2-7864/11
12 грудня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ткаченко В.І.
За участю:
Позивача - ОСОБА_1
Представника відповідача -Литвінової К.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК» про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач у квітні 2011 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є інвалідом 3 групи та користувався банківським послугами відповідача, отримуючи пенсію по інвалідності на картковий рахунок та у подальшому знімаючи кошти за допомогою банківської платіжної картки. У листопаді 2010 р. з цього рахунку були безпідставно списані відповідачем грошові кошти, що позивач вважає неправомірним, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача на його користь 2.500, 00 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 7.500, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав з викладених у позові підстав.
Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на наявність у позивача заборгованості перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'за кредитом, виданим шляхом оформлення банківської кредитної карти, що погашалася за рахунок коштів на вищезазначеному картковому рахунку.
Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.04.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг, що передбачав відкриття та обслуговування банківського рахунку з оформленням та видачею позивачеві пенсійної банківської картки Visa Electron Domestic № НОМЕР_1 для отримання пенсії по інвалідності 3 групи (а.с. 3, 4, 20).
Також з матеріалів справи вбачається, що між сторонами 19.10.2006 р. був укладений договір № SAMDN34000009569622, за яким позивачеві наданий кредит шляхом видачі банківської кредитної картки № НОМЕР_2 з кредитним лімітом у розмірі 5.000, 00 грн. (а.с. 23). Таким кредитом позивач фактично користувався, станом на 02.11.2011 р. його заборгованість з повернення отриманих коштів та сплати процентів склала 13.251, 77 грн. (а.с. 24, 25), що наданими ним документами (а.с. 29-32) не спростовується, оскільки з їх змісту не вбачається за можливе встановити, з якої саме підстави виникла заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», погашена у межах виконавчого провадження ВП № 9547479.
Також судом встановлено, що у період з 20.10.2010 р. до 31.03.2011 р. відповідачем були списані з карткового рахунку позивача суми у погашення кредиту за договором № SAMDN34000009569622, а саме 20.10.2010 р. -588, 51 грн., 19.11.2010 р. -588, 51 грн., 31.03.2011 р. -0,02 грн. (а.с. 21, 22), що відображене також у роздруківці про рух коштів за згаданим кредитним договором (а.с. 25).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. 1071 ЦК України банк може списати кошти з рахунку клієнта за його розпорядженням, а без такого розпорядження -за рішенням суду та у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.
Зі змісту укладених між сторонами договору про надання банківських послуг від 16.04.2010 р. (а.с. 20) та договору № SAMDN34000009569622 (а.с. 23) вбачається, що їх невід'ємною частиною є Правила надання банківських послуг відповідача, з якими позивач погодився. Згідно п. 4.6. цих Правил позивач доручив відповідачеві за наявності заборгованості перед ним списувати у її погашення грошові кошти з усіх своїх рахунків (а.с. 36). Виходячи з наведеного відповідач у цій частині діяв у межах повноважень, наданих йому договором з позивачем, наявність заборгованості, що погашалася таким чином, матеріалами справи не спростовується, зарахування списаних коштів у її погашення підтверджене документально (а.с. 25), у зв'язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення суми належить відмовити.
Позовні вимоги в частині, що стосується моральної шкоди, задоволенню не підлягають, оскільки у діях відповідача не вбачається ознак неправомірності, а також у спірних правовідносинах, що врегульовані законодавством про захист прав споживача, її відшкодування за таких фактичних обставин не передбачене законом.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі, від яких позивач звільнений, приймаються на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1071 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 209, 212-215 України, -
У задоволенні позову -відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця