Рішення від 28.09.2011 по справі 2-279/11

Справа № 2-279/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Мазниці А.А.

Секретаря -Ткаченко В.І.

За участю:

Представника позивача -Красько І.З.

Відповідача - ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа -КЖЕП № 3, про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 . В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . У квітні 2006 р. позивачеві стало відомо, що відповідачкою, яка є власником нежитлового приміщення № 1, розташованого у підвалі того ж будинку, була здійснена його самовільна реконструкція, а саме зниження рівня підлоги на 0,5 м, що потягло значне зниження несучих можливостей будівлі в цілому та приведення її в аварійний стан. Тим самим позивачеві була заподіяна матеріальна шкода у вигляді зменшення вартості належного йому майна та моральна шкода. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь 180.000, 00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 100.000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала у повному обсязі з викладених у позові підстав, на їх задоволенні наполягала.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала посилаючись на те, що нежитлове приміщення № 1 у підвалі будинку АДРЕСА_2 було придбане нею у червні 2006 р. у стані, в якому воно перебувало на час пред'явлення позову, а отже до попередньої реконструкції цього приміщення вона не має відношення і не є належним відповідачем за позовом ОСОБА_2 .

Відповідачка ОСОБА_3 , залучена до участі у справі під час її розгляду (т. 1 а.с. 122), від отримання судових повісток за адресою своєї реєстрації, підтвердженою обліковими даними МВС (т. 2 а.с. 32), ухилялася (т. 1 а.с. 174-180), про день та час розгляду справи повідомлялася (т. 2 а.с. 34, 39-43) що є підставою для вирішення справи за її відсутності.

Третя особа явку свого представника до суду не забезпечила, про день та час розряду справи повідомлялася.

Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 17.09.2004 р. є власником квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ним на такому праві (а.с. 7-9).

Як вбачається з технічного висновку ПП «Деконструктор», складеного за результатами обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 у липні 2006 р. (т. 1 а.с. 196-203, 239-246), у підвальному приміщенні будинку виконане пониження рівня підлоги на 0,5 м до рівня нижньої відмітки фундаментів зовнішніх стін, що потягло приведення будівлі в цілому в аварійний стан, небезпечний для життя мешканців, та потребує негайного посилення фундаментів всіх стін або підвищення рівня підлоги до попереднього значення.

Також судом встановлено, що на час здійснення вищезазначеної реконструкції підвальне приміщення № 1 поз. 1-20 загальною площею 296, 4 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 належало на праві власності відповідачці ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 10.04.2004 р., та у подальшому згідно договору купівлі-продажу від 14.06.2006 р. було відчужене останньою на користь відповідачки ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 6).

Будь-які докази, що спростовували б наведені позивачем обставини, в тому числі підтверджували б правомірність здійсненої реконструкції підвального приміщення, відповідність її результату нормативним вимогам тощо, відповідачами не надані.

Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачеві у зв'язку з приведенням будівлі, в якій розташована належна йому квартира, в аварійний стан внаслідок заглиблення підлоги підвалу, згідно звіту про оцінку вартості шкоди (т. 2 а.с. 1-29), правильність якого відповідачами не спростована, склав 647.850, 00 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що нежиле приміщення АДРЕСА_3 було набуте відповідачкою ОСОБА_1 у червні 2006 року, в той час як обставини самовільної реконструкції зазначеного приміщення, якими обґрунтовується позов, згідно змісту позову були встановлені позивачем у квітні 2006 р. (а.с. 4). Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне у позові до цього відповідача -відмовити, оскільки заподіяння шкоди позивачеві не пов'язане з її діями та бездіяльністю.

В той же час вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, звернуті до відповідача ОСОБА_3 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню у межах заявлених вимог на підставі ст. 1166 ЦК України, оскільки факт заподіяння шкоди позивачеві внаслідок здійсненої нею самовільної реконструкції нежилого приміщення № 1 у підвалі будинку АДРЕСА_2 , розмір такої шкоди, наявність причинного зв'язку між діями відповідачки та такою шкодою, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами (т. 1 а.с. 196-203, 239-246, т. 2 а.с. 1-29).

Вирішуючи питання про обгрунтованість вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного. Не викликає сумнівів, що у спірних правовідносинах йому була заподіяна певна моральна шкода, що виразилася у стражданнях та переживаннях, а також життєвих незручностях, пов'язаних з пошкодженням будівлі, у якій розташована належна йому квартира, неможливості її повноцінної експлуатації у зв'язку з неможливістю проведення ремонту у ній, необхідністю докладання додаткових зусиль до організації свого життя, у тому числі звернення до суду за захистом свого права. Разом з тим суду не надані будь-які докази, що об'єктивно свідчили б про істотність заподіяної йому моральної шкоди і настання внаслідок неправомірних дій відповідачки суттєвих негативних наслідків для його психологічного та фізичного стану, а отже заявлена позивачем сума відшкодування є явно завищеною. З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги у відповідній частині такими, що підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 1167 ЦК України у розмірі 10.000, 00 грн. Сума відшкодування визначена судом з урахуванням характеру та тривалості заподіяних позивачеві страждань, переживань та незручностей, а також фактичних обставин справи та характеру дій відповідачки ОСОБА_3 .

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі присуджуються позивачеві з відповідачки ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому підлягає достягненню з позивача в доход держави 22,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 -215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 190.000, 00 грн. (сто дев'яносто тисяч гривень 00 коп.), в тому числі 180.000, 00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 10.000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат достягнути з ОСОБА_2 в доход держави 22,50 грн. (двадцять дві гривні 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1.730, 00 грн. (одну тисячу сімсот тридцять гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.А. Мазниця