Справа № 2-8281/11
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
18 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ткаченко В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -
У травні 2011 позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обгрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_3 за життя була власником 14/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним. Після її смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, що була прийнята позивачем як спадкоємцем за заповітом в частині вищезазначеного нерухомого майна. Одночасно позивач є спадкоємцем останньої за законом як її чоловік, також спадкоємцем за законом є їх спільний син, відповідач у справі ОСОБА_2 . Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 14/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , втім позбавлений можливості зареєструвати за собою земельну ділянку площею 0,0592 га за тою ж адресою, оскільки державний акт про право власності спадкодавця був оформлений лише 28.01.2011 р.
На підставі викладеного позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0592 га по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якому позов підтримала.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, що є підставою для заочного розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 належали на праві власності та були зареєстровані за нею 14/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 4, 5).
15.07.2009 р. нею був складений заповіт, яким вона на випадок своєї смерті розпорядилася зазначеним майном на користь позивача ОСОБА_1 (а.с. 9).
02.12.2009 р. Дніпропетровською міською радою було прийняте рішення № 187/52, яким зокрема передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0592 га під належною їй частиною домоволодіння АДРЕСА_1 , втім відповідний державний акт про право власності був складений лише 28.01.2011 р. (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с. 6).
Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та 25.12.2010 р. отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 14/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 24), які зареєстрував за собою (а.с. 25).
Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
З фактичних обставин справи вбачається, що спірна земельна ділянка була рішенням органу місцевого самоврядування передана у власність спадкодавця ОСОБА_3 за її життя, втім державний акт про право власності на дану земельну ділянку був складений після її смерті, що унеможливлює оформлення права спадкоємців на це майно в органах нотаріату. Приймаючи до уваги, що зазначений державний акт не оспорений та не скасований, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 , прийняв спадщину та набув у власність за заповітом частину домоволодіння АДРЕСА_1 , що розташована на цій земельній ділянці, при цьому право на дану земельну ділянку згідно ст. 1225 ЦК України наслідує юридичну долю права власності на будівлі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1225 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -
Позов -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0592 га по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 620, 00 грн. (шістсот двадцять гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня ухвалення рішення.
Суддя А.А. Мазниця