24 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/2528/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 11.07.2024 по справі №295/16264/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили та виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 11.07.2024 по справі №295/16264/23 замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 20.05.2024 у справі №295/16264/23 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на її користь в порядку спадкування недоотримані ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 у справі №240/36936/21 у розмірі 178 635,03 грн. Позивач отримала виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира та з метою примусового виконання судового рішення звернулася в Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про стягнення коштів. Листом від 22.08.2024 відповідач повідомив, що виконавчий лист підлягає виконанню за третьою чергою погашення заборгованості, що стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 06.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
03.03.2025 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 08.09.2023 по справі №295/8624/23 про стягнення коштів в сумі 1375 520,48 грн. на користь позивача правомірно віднесено до третьої черги, оскільки ці кошти не є для стягувача соціальними виплатами, а є майном, яке ввійшло до складу спадщини.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 20.05.2024 у справі №295/16264/23 ухвалено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування, недоотримані ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно перерахунку за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 у справі №240/36936/21 у розмірі 178 635,03 грн.
На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист, який позивачем надіслано до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області. В супровідному листі, серед іншого, зазначила, що цей виконавчий лист підлягає включенню до першої черги погашення заборгованості.
Листом від 22.08.2024 за №04-08-1-10/11877 відповідач повідомив про відсутність можливості безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та включення вказаного виконавчого листа до третьої черги погашення заборгованості.
Вважаючи такі дії протиправними, а свої права порушеними, позивачка звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини між сторонами щодо особливостей виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", в тому числі щодо визначення черговості погашення заборгованості за виконавчими документами, врегульовані правовими нормами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року № 4901-VI (надалі - Закон №4901-VI), що були чинні на день виникнення таких відносин.
За приписами ст.2 цього Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, окрім інших, державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ст.3 цього Закону №4901-VI).
Як зазначено в п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону №4901-VI, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Заборгованість погашається в такій черговості:
у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно матеріалів справи, рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 20.05.2024 по справі №295/16264/23 з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області підлягають стягненню пенсійні виплати в розмірі 178 635,03 грн., які на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 в адміністративній справі №240/36936/21 були нараховані ОСОБА_2 , але не виплачені по причині його смерті.
Позивач вважає, що вказані кошти є пенсійними виплатами, а тому така заборгованість підлягає погашенню у першу чергу.
З приводу вказаних доводів суд зазначає наступне.
Згідно ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За приписами статті 52 цього ж Закону сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.2 ст.52 Закону).
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3 ст.52 Закону).
Аналогічно в ст.91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійна виплата - це також грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється за рахунок накопичених у недержавному пенсійному фонді та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку грошових коштів у випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено та визнається сторонами, що спірні кошти в розмірі 178 635,03 грн. є доплатою до пенсії ОСОБА_2 , передбачені статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які були нараховані на виконання судового рішення, але не виплачені по причині його смерті.
Згідно рішення Богунського районного суду міста Житомира від 20.05.2024 по справі №295/16264/23 право на стягнення вказаних коштів з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позивач набула в порядку спадкування, про що прямо зазначено в даному судовому рішенні.
Представником Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що заборгованість щодо стягнення неотриманих за життя спадкодавцем пенсійних виплат обліковується в першій черзі погашення заборгованості з дати надходження виконавчого листа до Головного управління Казначейства (12.08.2024).
При цьому, на виконання ухвали суду від 09.04.2025 представником відповідача надано відомості з реєстру, що підтверджують включення виконавчого листа Богунського районного суду м. Житомира від 11.07.2024 у справі №240/295/16264/23 до першої черги погашення заборгованості.
За таких обставин, оскільки виконавчий лист Богунського районного суду м. Житомира від 11.07.2024, виданий на виконання рішення у справі №240/295/16264/23 включено до першої черги погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4901-VI, що свідчить про відсутність протиправних дій з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (вул. Новий Бульвар, 5, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37976485), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
24 квітня 2025 р.
24.04.25