25 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/20745/24
категорія 106000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення у формі протоколу № 29 від 10.09.2024 року в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу; зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як військовозобов'язаному, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, та який не має заборгованості зі сплати аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що Комісією при відповідачі протиправно було відмовлено позивачу у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Звертає увагу, що за таких сімейних обставин як перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" його було звільнено з військової служби наказом № 226 від 12.08.2024 року, тому факт перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років є підтвердженим.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано від відповідача відзив на позов.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні та зазначає, що "Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено, що для підтвердження підстави, зазначеної в п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до заяви про надання відстрочки має бути додано свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного, проте такі документи позивачем не надано на розгляд Комісії, а тому рішення останньої є правомірним.
Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , позивач у справі, є військовозобов'язаною особою.
13.08.2024 року на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 року №51-РС позивач був звільнений з військової служби у запас, що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 по особовому складу № 51-РС від 10.08.2024 року, копією 1, 4-5 арк. військового квитка серії НОМЕР_3 .
У вересні 2024 року позивач як військовозобов'язаний громадянин України звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Повідомленням від 16.09.2024 року № 13239 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача, що Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зазначивши причину відмови: "відсутність зазначення батьківства військовозобов'язаного в свідоцтвах про народження дітей".
Вважаючи наведену відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регламентуються Законом України від 21.10.1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 цього Закону (в редакції, чинній на час подання заяви позивачем про надання відстрочки) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі - Порядок №560), визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону № 3543-ХІІ.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Також визначено документи, що підтверджують право на відстрочку, зокрема свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Інших документів вказаний перелік не визначає.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, позивач, звертаючись із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу. додав до своєї заяви такі документи:
- копії свідоцтв про народження дітей - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2.), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3.), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4.);
- копію паспорта дружини - ОСОБА_5 ;
- копію паспорта позивача;
- копію рішення Житомирського райсуду від 26.01.2021 року про розірвання попереднього шлюбу матері дітей з ОСОБА_6 ;
- копію свідоцтва НОМЕР_4 від 05.02.2024 року про смерть колишнього чоловіка дружини (батька дітей) ОСОБА_6 ;
- копію нотаріальної заяви дружини про утримання дітей;
- копію свідоцтва НОМЕР_5 від 11.07.2024 про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;
- копії довідок про реєстрацію проживання ОСОБА_5 та її дітей, а також позивача;
- копію довідки Станишівської сільської ради від 23.07.2024 № 404 про склад сім'ї позивача;
- копію довідки Станишівської сільської ради від 26.07.2024 № 408 про перебування дітей на утриманні позивача;
- копію довідки Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі від 29.07.2024 про відсутність у позивача заборгованості з аліментів.
Спірним в даній справі є те, що, на думку позивача, перебування його в шлюбі з ОСОБА_5 та спільне проживання з ними трьох її дітей свідчить про перебування у нього на утриманні трьох дітей.
Разом з тим, як зазначалося вище, позивачем для розгляду питання про надання відстрочки від призову було надано відповідачу копії свідоцтва НОМЕР_6 від 05.05.2014 про народження ОСОБА_2 , свідоцтва НОМЕР_7 від 29.06.2016 про народження ОСОБА_3 та свідоцтва НОМЕР_8 від 15.01.2021 про народження ОСОБА_4 , в яких батьками вказаних дітей зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), яка нині є дружиною позивача, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 від 11.07.2024.
Тобто, зазначеними свідоцтвами підтверджується батьківство ОСОБА_6 щодо трьох неповнолітніх дітей, які після смерті батька проживають з нею та її новим чоловіком - ОСОБА_1 однією сім'єю.
Батьківство ОСОБА_1 по відношенню до дітей документально не підтверджене, в зв'язку з чим спірне рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки за вказаною позивачем підставою є правомірним та не підлягає скасуванню, а тому у вимозі позивача про визнання цього рішення протиправним та його скасуванні слід відмовити.
Як наслідок, відсутні підстави для задоволення похідних вимог про зобов'язання відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; видати довідку про надання відстрочки та внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Одночасно суд зауважує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів саме того факту, що діти дружини позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебувають на його утриманні, окрім спільного проживання.
Довідка Станишівської сільської ради №408 від 26.07.2024 не є достовірним доказом, що підтверджує факт утримання дітей.
Окремо слід зазначити, що на запит суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов лист №0600-0308/7/12840 від 10.02.2025 з протоколом за пенсійною справою 0601027917, у якому пенсійний орган повідомляє про те, що ОСОБА_5 перебуває на обліку і отримує пенсію у разі втрати годувальника на неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , призначену за загиблого батька ОСОБА_6 .
Наведена обставина свідчить про те, що позивач не є безумовно єдиною особою, яка утримує трьох неповнолітніх дітей своєї дружини від попереднього шлюбу.
До того ж, за нормами ст. 36 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право неповнолітніх дітей на пенсію у зв'язку з втратою годувальника зберігається за ними і в разі їх усиновлення.
Доводи позивача про те, що факт перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років підтверджується обставинами його звільнення в запас з військової частини, до уваги судом не беруться як необґрунтовані та безпідставні, оскільки наказ про звільнення позивача з військової служби, яке мало інше правове регулювання, не є тим документом, що встановлює факт, який має юридичне значення.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову та тим, що позивач має встановлені законом пільги при сплаті судового збору за подання адміністративного позову, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко