25 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/12680/24
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Богунського відділу у м. Житомирі УМДС в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Богунського відділу у м. Житомирі УМДС в Житомирській області, оформлену листом № Д-7/6/1836-24/1836/7-24 від 01.06.2024 року, щодо оформлення та видачі позивачу паспорту громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки у зв'язку зі зміною прізвища;
- зобов'язати Богунський відділ у м. Житомирі УМДС в Житомирській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки у зв'язку зі зміною прізвища.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з укладенням шлюбу та зміною прізвища вона звернулась до відповідача із заявою про видачу паспорта виключно у вигляді паспортної книжечки. У відповідь на зазначену заяву відповідач листом фактично відмовив в оформленні та видачі паспорта-книжечки та зазначив, що паспорти зразка 1994 року оформляються за рішенням суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Позивач вказує, що така відмова відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки є протиправною, що підтверджується також рішенням Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 по справі №806/3265/17.
Тому з метою зобов'язання відповідача оформити та видати паспорт у формі книжечки у зв'язку зі зміною прізвища після укладення шлюбу, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
Відповідач у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що подання позову позивачем є передчасним, оскільки відмову у видачі паспорта у формі книжечки вона не отримувала, а отримала лише лист з роз'ясненням законодавства щодо алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта у формі книжечки. Вважає, що в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, є всі підстави для неврахування позиції Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 по справі №806/3265/17.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
12.04.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (позивач з дошлюбним прізвищем) укладений шлюб, який зареєстрований Коростенським відділом ДРАЦС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції, актовий запис № 109, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 12.04.2024 року.
Прізвище обох з подружжя після укладення шлюбу визначено як " ОСОБА_4 ". У зв'язку із викладеним у позивача виник обов'язок змінити паспорт громадянина України.
ОСОБА_1 звернулася до Богунського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби в Житомирській області із заявою про обмін паспорта громадянина України у зв'язку з укладенням шлюбу та зміною прізвища, відповідно до п. 1 розділу IV "Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591.
У заяві позивач повідомила, що усі передбачені пунктом 2 документи подати не має можливості по причині відсутності для цього необхідності, а саме: довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, а також судове рішення, та наполягала на видачі саме паспорта-книжечки, а не картки типу ID, посилаючись при цьому на свої релігійні переконання.
Однак, з посиланням на абз. 5 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", відповідач листом від 01.06.2024 повідомив позивачу, що нею не надано рішення суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. У зв'язку цим запропонував повторно звернутись після усунення вказаного недоліку. Крім того, вказав, що позивач не подала заяву встановленого зразка.
Тобто фактично позивач отримала відмову у задоволенні своєї заяви.
Не погодившись із отриманою відмовою в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" № 2235-III (далі - Закон № 2235-III в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що підтверджує громадянство України.
Статтею 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі по тексту - Закон № 5492-VI) також визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з пунктом 1 "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі по тексту - Положення №2503-XII), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Вказаним Положенням встановлено вимоги до бланків паспортів у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено пунктами 3, 8 Положення № 2503-XII, терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Частина 2 статті 14 Закону № 5492-VI також передбачає, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Отже, згідно з наведеними вище нормами Закону №5492-VI та Положення №2503-XII передбачена можливість видачі паспорта як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаними нормативними актами, має право на отримання паспорта громадянина України, зокрема, у формі книжечки.
Як передбачено пунктом 16 Положення №2503-XII, обмін паспорта провадиться у разі:
- зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові;
- встановлення розбіжностей у записах;
- непридатності для користування.
Як встановлено пунктом 17 Положення № 2503-XII, для обміну паспорта громадянин подає:
- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
- паспорт, що підлягає обміну;
- дві фотокартки розміром 35х45 мм.
Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
Зі змісту пп. 7 пункту 6 "Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року, випливає, що обмін паспорта зразка 1994 року на картку з безконтактним електронним носієм здійснюється за бажанням особи.
Пунктом 69 цього Порядку встановлено, що заявник подає для обміну паспорта такі документи:
1) паспорт, що підлягає обміну;
2) документи, що підтверджують обставини, у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);
3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
5) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
6) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
7) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів). Зокрема, про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт.
8) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
9) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном, або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну);
10) заяву про зняття з консульського обліку.
До документів також долучаються власноручно написана заява особи про необхідність оформлення паспорта, в якій за відсутності документів, зазначених в абзаці сімнадцятому цього пункту, зазначається відповідна інформація, та окремий аркуш з підписом особи (у разі відсутності фізичних вад) для подальшого сканування із застосуванням засобів Реєстру.
Виходячи з наведених норм, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства.
При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:
1) за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку (чотирнадцятирічного віку - для паспорта громадянина України), або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті);
3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа, та не усунув у встановлений строк виявлені недоліки;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, не підтверджують інформацію, надану заявником;
5) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін, видача документа не належать до компетенції уповноваженого суб'єкта;
6) у разі смерті заявника або оголошення його померлим.
Водночас, як свідчать матеріали справи, звертаючись до відповідача, позивач додала до своєї заяви копію паспорта, копію картки платника податків, копію свідоцтва про шлюб, документ про сплату адміністративного збору, копію довідки про місце проживання, 2 фотокартки розміром 3,5 х 4,5см.
З урахуванням обставин, що зумовили необхідність обміну паспорта позивача, усі документи, визначені Положенням № 2503-XII та "Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 302, нею були надані.
Суд критично оцінює доводи відповідача щодо недотримання позивачем вимог щодо форми заяви відповідно до Додатку 1 "Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456, а також ненадання повного переліку документів, а саме рішення суду відповідно до абзацу 5 пункту 3 постанови КМУ №302 від 25.03.2015 року.
Так, згідно наведеної норми постанови Уряду № 302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Тобто інформація у листі-відповіді органу ДМС стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Разом із тим, суд зауважує, що така підстава для відмови в обміні паспорта у зв'язку зі зміною позивачем прізвища після укладення шлюбу, як відсутність рішення суду, є безпідставною за умови звернення особи із заявою встановленого зразка із необхідним пакетом документів. Суд зауважує, що позивач не могла на момент звернення до відповідача надати судовий акт, який набрав законної сили, щодо поновлення прав, які ще не були порушені і мають виникнути в майбутньому.
До того ж, суд вважає, що наказ Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 "Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України", хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), разом з тим не може бути застосований у спірних правовідносинах, оскільки, виходячи зі змісту пункту 1 цього наказу, він визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку, а, як встановлено судом у цій справі, на дату подання документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Відтак, суд не приймає до уваги і доводи відповідача щодо недотримання позивачем порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України в частині звернення із заявою невстановленої форми, позаяк інші нормативні документи, що регулюють порядок обмін паспорта громадянина України, не містять імперативних приписів щодо форми заяви.
З огляду на вказане, враховуючи відсутність на момент звернення позивача з заявою про обмін паспорту відповідного рішення суду, суд дійшов висновку про безпідставність адресованої позивачу вимоги суб'єкта владних повноважень про надання такого рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що чинним законодавством не передбаченого такого обмеження як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за змістом наведеної норми, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Богунського відділу у м. Житомирі УМДС в Житомирській області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Богунського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Богунського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби у Житомирській області, оформлену листом №Д-7/6/1836-24/1836/7-24 від 01.06.2024 року, щодо оформлення та видачі позивачу паспорту громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки у зв'язку зі зміною прізвища.
Зобов'язати Богунський відділ у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби у Житомирській області оформити та видати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України зразка 1994 року, у формі паспортної книжечки, у зв'язку зі зміною прізвища.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби у Житомирській області в особі Богунського відділу у м. Житомирі на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко