Справа № 201/14376/14-ц (2/201/907/2015)
26 лютого 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Євстигнеєва А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа: комунальне підприємство КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 07 листопада 2014 року звернулась до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування (а. с. 4-7).
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , 1925 року народження, після смерті якої відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 - сестрі померлої та єдиному спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_4 нотаріальними органами було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, та рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом. Проте ОСОБА_5 не встигла оформити спадщину у встановленому законом порядку, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй на час смерті майно заповіла ОСОБА_1 . Проте у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 позивачці було відмолено, тому що останньою не було оформлено у встановленому законом порядку спадкових прав після смерті сестри - ОСОБА_4 . У зв'язку з зазначеним ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - на 53/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи було залучено комунальне підприємство КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що Дніпропетровською міською радою не були порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 , у зв'язку з чим позовні вимоги до даного відповідача є безпідставними.
Представник третьої особи - КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на неоднозначність того, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 .
Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь в розгляді даної цивільної справи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку щодо можливості задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11), наданої Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою на запит суду (а. с. 56) вбачається, що 15 грудня 2009 року ОСОБА_5 звернулась на адресу Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , з якою проживала за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою № 254 від 07 червня 2010 року ОСОБА_5 дійсно була зареєстрована та проживала разом із ОСОБА_4 на час смерті останньої за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 62 на звороті), що також підтверджується довідкою № 169 від 10 квітня 2013 року (а. с. 13).
Оскільки представнику інтересів за довіреністю ОСОБА_5 - ОСОБА_6 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження родинних відносин між померлою та спадкоємицею (а. с. 65) ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, за наслідками розгляду якої рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 жовтня 2013 року, яке набрало чинності 12 листопада 2013 року - був встановлений факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 19, 69).
З довідки № 13744 від 25 листопада 2013 року, наданої КП “ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради на запит державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, вбачається, що власником 47/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 січня 1998 року, а власником 58/100 частин - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 28 травня 1975 року виданого Жовтневим РВ комунального господарства згідно з рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради № 485 від 16 квітня 1975 року (а. с. 20, 70 на звороті).
Судом також встановлено, що 15 грудня 2009 року державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на грошові вклади (а. с. 14, 61).
Листом державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 19 грудня 2013 року ОСОБА_6 , діючої від імені ОСОБА_5 , було повідомлено у неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сестри - ОСОБА_4 , що складається з домоволодіння АДРЕСА_1 , у зв'язку із ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно (а. с. 21, 71).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).
За життя ОСОБА_5 був складений заповіт, яким остання заповіла на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 22).
Постановою державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори № 2613/02-31 від 05 серпня 2014 року ОСОБА_1 було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке становить спадкове майно (а. с. 24).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.
Згідно з п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.
Пунктом 3.3. вказаного листа передбачено, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутністю реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громадив особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до вимог статей 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Положеннями ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 3 ст. 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті сестри - ОСОБА_4 , що вбачається з матеріалів відповідної спадкової справи (свідоцтва про прийняття спадщини за заповідальним розпорядженням, а також довідок, відповідно до яких ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали разом на момент смерті останньої в домоволодінні АДРЕСА_1 ), враховуючи, що позивач вчасно звернулась до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка заповіла ОСОБА_1 все належне їй на час смерті майно, проте з незалежних від позивачки причин остання не надала нотаріусу оригіналу правовстановлюючого документу на домоволодіння, з якого складається спадкове майно, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача та вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 53/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи вимоги позивача щодо покладення на неї всіх витрат по справі, суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору по даній справі покласти на позивача
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 1216-1218, 1222, 1223, 168, 1269, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - на 53/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя Г.В. Черновськой