Справа № 201/1013/15-а
Провадження 2а/201/30/2015
24 лютого 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Браги А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 січня 2015 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просив суд визнати дії УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови у перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2012 рік протиправними та зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська зробити перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2012 рік.
28 січня 2015 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було відкрите скорочене провадження у адміністративній справі №201/1013/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до положень ст. 1832 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.
24 лютого 2015 року представник відповідача подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, оскільки вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються та доплата проводиться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, з 15 липня 2007 року на підставі заяви та наданих документів ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
08 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська з заявою про перерахунок пенсії. 28 січня 2014 року Управлінням було прийнято рішення щодо перерахунку пенсії у вигляді розпорядження № 187910.
Ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, що діяла до 31 грудня 2007 року) передбачала, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванні» та передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були визнані неконституційними.
Таким чином редакція статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дія якої відновлена з 22 травня 2008 року не передбачає застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як на цьому наполягає заявник, а навпаки передбачає застосування заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, тобто для позивача - це заробітна плата (доход) за 2006 рік (928,81 гривень).
Частина перша статті 42 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у частині другій статті 40 Закону, на яку стаття 42 Закону не посилається.
Крім того, як зазначено вище, згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку.
Аналіз норм Закону (статей 42-45) свідчить про те, що поняття «призначення» та «перерахунок» пенсії не є тотожними, оскільки умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Законом.
За таких умов відсутні правові підстави застосування для проведення перерахунку пенсії норму, не призначену для цього.
При проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01 травня 2011 року застосовується методика, визначена в спільному листі Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року №20/0/18-09/039, №4096/02-01. Відповідно до цієї методики перерахунки пенсій відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 гривень).
Зазначена вище правова позиція знайшла відображення і в листі Вищого адміністративного суду від 19 липня 2011 року №1049/11/13-11 щодо застосування судами статей 40, 42 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розгляді справ за позовами пенсіонерів про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком та постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №4 від 20 червня 2011 року.
Розпорядження відповідача про перерахунок пенсії, позивач не оскаржує, та воно є дійсними на момент прийняття постанови.
За викладеного, суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача протиправними та задоволення вимог позивача, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 11, 17 - 19, 69 - 71, 94, 122, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Брага А.В.