Справа № 950/479/25
Номер провадження 2-а/950/14/25
"25" квітня 2025 р. м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги наступним: 08.02.2025 він отримав рекомендоване поштове відправлення 0601103926398 від Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства, юстиції, що підтверджується трекінгом Укрпошти це відправлення містило постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76848001 від 21.01.2025, відкритого на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення від 28.11.2024 № СУ/2198/2024, відносно нього за частиною 3 ст. 210.КУпАП про накладення штрафу у сумі 17000 грн в порядку ст. 308 КУпАП, скерованої ІНФОРМАЦІЯ_2 до виконавчої служби супровідним листом від 07.01.2025 за вих. 2/170/11. Тобто, про існування оскаржуваної постанови від 28.11.2024 № СУ/2198/2024 дізнався з виконавчого провадження.
Вважає постанову від 28.11.2024 NСУ/2198/2024 необгрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП України, зокрема, постанова про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки вона не містить суті адміністративного правопорушення, зокрема не зазначено об'єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. З ст. 210 КУпАП; постанова № СУ/2198/2024 має грубі порушення щодо її оформлення та не відповідає Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 (зі змінами), оскільки в постанові не вказано, яке саме конкретне правопорушення вчинив; відсутнє конкретне формулювання суті «повістки» - коли та ким вручалася чи надсилалася Укрпоштою, чим підтверджується, викликався повісткою з якою метою, не зазначено про наявність або відсутність свідків правопорушення, не повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати свої заперечення, щодо обставин справи, скористатися правовою допомогою; залишено не заповнені графи в постанові, що є забороненим. В порушення п.14 цієї інструкції постанова відповідно до статті 285 КУпАП негайно не оголошувалася після закінчення розгляду адміністративної справи; її копія протягом трьох днів не вручалася йому під підпис, відсутні дата її вручення чи дата надсилання поштою, тому і відсутня відповідна відмітка у постанові, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відсутні докази (акт) про відмову від отримання копії постанови у межах 10-денного терміну, від її доведення (озвучення), відсутнє у постанові посилання на будь-який акт відмови.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення мною адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Так, за інформацією оскаржуваної постанови: «22.11.2024 о 15: 59 під час прибуття до другого відділу...було встановлено, що ОСОБА_1 ... не з'явився на 09 Год. 00 хв. 21.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку, передбаченому п.21 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560, за повісткою від 19.10.2024...», - та, як стверджує відповідач, я не з'явився без поважних причин- Тому відповідачем накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за вчинення адміністративного порушення.
Людина вважається належним чином оповіщеною у таких випадках:
Повістка вручена на підприємстві під підпис керівника.
Під час патрулювання повістку вручили особисто після перевірки документів.
Повістка надіслана рекомендованим листом через "Укрпошту" із повідомленням про вручення.
Постанова має Запис: «...про що був повідомлений належним чином, не прибув, про поважні причини неприбуття, передбачені пунктом 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, в порядку, передбаченому пунктом 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, не повідомив...»:
Щодо посилання відповідача на п.п. 23,24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560
23. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
24. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь- який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманихними документах для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово- лікарських комісій районних (міських) ТЦК та СПІ
Щодо зазначеного у постанові про те, що нібито він своїми умисними діями, що виразились у тривалому, неперервному невиконанні обов'язків, передбачених та покладених на мене законом, а саме: абз. 1,2,6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову слу2бу», п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних, затверджених ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, вчинив триваюче порушення.
Щодо «триваючого» правопорушення: відповідач НО наводить норму акту (законодавчого чи нормативно-правового), яким бй; 1 -давалося визначення терміну «триваюче правопорушення»; а як вбачається з правових висновків, викладених В п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення.
В той же час, оскільки оскаржувана постанова містить дату початку порушення - 19.10.2024 та дату виявлення «порушення» (невідомо ким, за яких обставин, а чому не раніше?) - 22.11.2024, тому воно не носить характеру триваючого правопорушення, воно є завершеним. Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, зробленим в постанові від 17.07.2019 в справі № 601/952/16.
У теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.
Виходячи з зазначеного вище, ініціатором розгляду про адміністративне правопорушення є ТЦК та СП, яке не повідомляло його, у будь-який спосіб, про дату і час розгляду справи, а якщо ТЦК та СП не намагалось повідомити, то відсутній склад правопорушення.
Тому він просить суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним та поновити пропущений строк звернення до суду зі позовом на постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення № СУ/2198/2024 від 28.11.2024. Визнати протиправною та скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № СУ/2198/2024 від 28.11.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, та накладення на штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень. Провадження по адміністративній справі № СУ/1489/2024 від 12.09.2024 про притягнення цого до адміністративної відповідальності за частиною 3 Статті 210 КупАП та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 гривень - закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на його користь судові витрати зі сплати судового збору 605,60 гривень.
Ухвалою від 19 лютого 2025 року судом ОСОБА_1 поновлений строк для подання позовної заяви, справа була прийнята до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив у якому вимоги вважає необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає оскаржувану постанову правомірною та законною. На заперечення щодо наведених Позивачем обставин та правових підстав позову, зазначає, що: Відповідно до розписки, що є додатком до повістки № 1269 від 19.10.2024 року, виданої працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було належним чином повідомлено про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 21 жовтня 2024 року о 9:00. Факт отримання повістки підтверджується особистим підписом Позивача на вказаній розписці. Проте Позивач у визначені дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. При цьому він не поінформував про наявність поважних причин, які могли б обґрунтувати його неявку, відповідно до положень частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яка зобов'язує громадян, що перебувають на військовому обліку, з'являтися за викликом до ТЦК та СП для виконання мобілізаційних заходів, а також пункту 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 7 грудня 2016 року (в редакції, чинній на момент події), де зазначено, що у разі неможливості явки з поважних причин (таких як захворювання, стихійне лихо, смерть близьких родичів тощо) особа зобов'язана невідкладно повідомити про це ТЦК та СП із наданням відповідних документів, що підтверджують такі обставини. Таким чином, у діях Позивача вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме - порушення правил військового обліку, що полягає у неявці за викликом до ТЦК та СП без поважних причин. У зв'язку з цим, на виконання вимог статті 259 КУпАП, яка регулює порядок притягнення до адміністративної відповідальності, відомості про особу Позивача було передано до органів Національної поліції України для забезпечення його доставлення до ТЦК та СП з метою складання матеріалів адміністративного правопорушення та подальшого розгляду справи у встановленому законом порядку. В подальшому 22.11.2024 року Позивача було доставлено працівниками органів національної поліції до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 . З огляду на характер адміністративного правопорушення, вчиненого Позивачем, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 у присутності Позивача було повідомлено шляхом складення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення № СУ/2198/2024 від 22 листопада 2024 року. Вказане повідомлення оформлено відповідно до вимог статті 258 КУпАП, яка передбачає можливість заміни складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомленням у випадках, визначених законом. Зміст цього повідомлення свідчить, що Позивачу було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме на 28.11.2024 року о 11 годині 30 хвилин, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також роз'яснено його процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема право на захист, подання пояснень і доказів. Факт ознайомлення Позивача з повідомленням та його обізнаність про зазначені обставини підтверджуються його особистим підписом на цьому документі. Разом з тим, будучи обізнаним про місце, дату та час розгляду справи Позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було здійснено розгляд адміністративних матеріалів №СУ/2198/2024, за результатами розгляду було винесено оскаржувану постанову, про притягнення до адміністративної відповідальності, та накладення штрафу. Вказану постанову було направлено поштовим листом на адресу Відповідача, що підтверджується фіскальним чеком, та даними сайту «Укрпошта» за трекінгом - 4220000035739, разом з тим, згідно зазначених даних 14.12.2024 року відображено «невдалу спробу вручення». Отже, оскаржувана постанова № СУ/2198/2024 є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм КУпАП та інших нормативних актів. Відповідач належним чином направляв постанову Позивачу, отже дії ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідають вимогам чинного законодавства, а доводи Позивача в цій частині спростовуються документальними доказами. Крім того, Позивач посилається на порушення презумпції невинуватості, передбаченої статтею 62 Конституції України, аргументуючи свою позицію відсутністю доказів його вини. Однак, такі твердження є необґрунтованими з огляду на наступне: Неявка Позивача за повісткою підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання відповідного виклику. Крім того, від Позивача не надходило жодних пояснень чи обґрунтованих причин його неявки. Відсутність заперечень або пояснень з боку Позивача свідчить про його ухилення від участі в розгляді справи, що не може бути підставою для твердження про порушення його прав. Повідомлення про вчинене адміністративне правопорушення складено відповідно до статті 258 КУпАП. Згідно з цією нормою, у випадках, коли складення окремого протоколу не є обов'язковим, правопорушник інформується про вчинене ним діяння шляхом вручення відповідного повідомлення. Отже, процедура фіксації порушення була дотримана відповідно до вимог чинного законодавства. Можливість надати пояснення та докази. Позивачу було забезпечено право висловити свою позицію та надати докази, які, на його думку, підтверджували б його невинуватість. Зокрема, під час розгляду справи 28 листопада 2024 року він мав змогу подати письмові пояснення, додаткові матеріали або виступити особисто. Проте, Позивач не скористався цією можливістю, що свідчить про відсутність активної позиції у спростуванні висунутих обставин, а також про відсутність належних доказів на його користь. А тому, оскаржувану постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №СУ/2198/2024 28.11.2024 вважає правомірною та законною.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:
З дослідженої розписки до повістки №1296 ОСОБА_1 19 жовтня 2024 року отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 9.00 год. 21 жовтня 2024 року, для взяття на військовий облік, уточнення облікових даних, визначення придатності на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Підтвердження отримання повістки є особовий підпис ОСОБА_1 .
З дослідженого Акту про доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП від 22 листопада 2024 року №2/7526, встановлено, що поліцейським СРПП ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, в порядку передбаченому ст. 259 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений ОСОБА_1 та відносно нього було складено матеріали справи про адміністративне правопорушення по ч. 3 ст. 210 КУпАП серія СУ№2198/2024.
Також 22 листопада 2024 року було складене повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення серія СУ№2198/2024, яке було вручене особисто ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис. Відповідно до повідомлення ОСОБА_1 був повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 30 хв. 28 листопада 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою - АДРЕСА_1 .
28.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 винесена постанова № СУ/2198/2024 (а.с. 15,17), якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 по ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн. відповідно до постанови 22.11.2024 о 15:59 під час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 в порядку, передбаченому пунктом 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, за повісткою від 19.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (визначена дата прибуття) 21.10.2024 о 09.00, про що був повідомлений належним чином), не прибув, про важні причини неприбуття, передбачені пунктом 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 05.2024 № 560, в порядку, передбаченому пунктом 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, не повідомив, і таким чином своїми умисними діями що виразились у тривалому, неперервному невиконанні обов'язків, передбачених та покладених на нього законом, а саме не виконанні ним вимог абзаців першого, другого, шостого частини 10 статті І Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу", підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку, призовників військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, вчинив триваюче правопорушення, яке припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок або виконанням обов'язку відповідним суб'єктом, вчинивши таке правопорушення в особливий період. Оскільки ОСОБА_1 на розгляд не прибув будучи своєчасно і належним чином повідомлений, розгляд відбувся без його участі, а постанова у справі про адміністративне правопорушення була направлені ОСОБА_1 поштою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.65 Конституції Українизахист Вітчизни,незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни,шанування їїдержавних символівє обов'язкомгромадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КпАП України встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закони України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв'язку з чим в Україні настав особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на цей час.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно вимог абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з пп. 1 п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок № 560) під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів зокрема з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово- облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до Р(М)ТЦК та СП або його відділу є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Абзацом 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КпАП України передбачена відповідальність за неявку по повістці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За даними оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за неявку по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 під час дії правового режиму воєнного стану.
У протоколі від міститься виявлене порушення аналогічного змісту.
З розписки про отримання повістки вбачається, що повістка ОСОБА_1 була вручена 19 жовтня 2025 року особисто.
Позивач, обґрунтовуючи протиправність притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зазначав ряд підстав, відсутнє підтвердження повноважень особи яка складала протокол, постанова і протокол не розкривають суть правопорушення, відсутні докази вчинення правопорушення, повістку не отримував.
Щодо отримання повістки слід зазначити, що вручення повістки позивачу узгоджується з положеннями наведених вище нормативних актів.
Окрім того події в Україні у зв'язку з агресією російської федерації мали спонукати позивача розуміти необхідність виконання свого обов'язку по виконанню законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період щодо явки до відповідного підрозділу ТЦК та СП за місцем проживання.
За своїм змістом оскаржувана постанова містить відомості про неявку позивача по повістці без поважних причин. Окрім того слід зазначити, що позивач був повідомлений про розгляд справи 22.11.2024, а розгляд справи призначено на 28.11.2024. Позивач при отриманні повідомлення був обізнаний у виявленому порушенні. До моменту розгляду міг подати усі можливі докази у обґрунтування поважності причин неявки, з'явитися для уточнення, але цього не зробив.
Щодо неявки також слід зазначити, що зміст положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» слід вважати, що військовозобов'язаний має з'явитися за повісткою у строк вказаний в ній, або у найкоротший строк після часу зазначеного у повістці. Тобто обов'язок явки до ТЦК та СП зберігається навіть після спливу часу зазначеного у повістці. Узагальнюючи наведене вбачається, що зміст оскаржуваної постанови вказує на вчинення правопорушення позивачем. Таке порушення є триваючим.
Аналізуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками частини 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , вбачається, що останній не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ТЦК вжито заходів для виявлення особи порушника, доставки його та вжиття заходів до притягнення до відповідальності. За період після вручення повістки позивач не з'являвся до ТЦК та не виконав свій обов'язок згідно наведених вище нормативних актів.
Позивач не надав розумних пояснень невиконання своїх обов'язків визначених Конституцією України, Законів України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме чому він не з'явився по повістці до ТЦК та СП. У ході провадження позивач мав можливість надати документи на підтвердження поважності причин неявки, але він цього не зробив.
Узагальнюючи вбачається, що позивач тривалий час безпідставно ухилявся від свого обов'язку з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, чим порушив Конституцією України, наведені положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач виніс постанову у межах своїх повноважень та з підстав триваючого порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Розбіжності про які зазначає позивач не спростовують наявність у його діях складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме неявку по повістці до ТЦК та СП.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача при притягненні його до адміністративної відповідальності, постанова винесена за наявності підстав та у відповідності до зазначених нормативно-правових актів, а тому слід залишити рішення відповідача без змін, а позов без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 139, 242-245, 250, 257- 258, 262-263, 286 КАС України, суд,
Залишити без задоволення позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № СУ/2198/2024 від 28.11.2024, а постанову про накладення адміністративного стягнення без змін.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Роман БАКЛАНОВ