Справа № 524/8957/24
2/579/193/25
15 квітня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
у складі головуючого судді - Моргуна О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кролевець цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , треті особи Комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», комунальна установа «Центр надання соціальних послуг «Турбота» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) кожного місяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які перераховувати на особистий рахунок дитини, починаючи від дня пред'явлення позову.
Позивач виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання свого представника не направив, надіславши суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (т.2 а.с. 43).
Треті особи Комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», комунальна установа «Центр надання соціальних послуг «Турбота» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в судове засідання своїх представників не направив, надіславши суду клопотання про розгляд справи без їх участі (т.2 а.с. 39, 41).
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином ( т.2 а.с. 31), до суду не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначених положень ЦПК України та клопотання представника позивача, третіх осіб, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією акту про народження дитини (т.1 а.с. 40).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку служби у справах дітей з 21 жовтня 2022 року як дитина, що опинилась у складних життєвих обставинах, на підставі того, що проживає у сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків, що підтверджується наказом заступника начальника служби у справах дітей від 21.10.2022 року №42 (т. 1 а.с. 43).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в комунальному підприємстві «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» , що підтверджується відповідними рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (т. 1 а.с.50, 51).
За змістом витягу з проколу № 10 від 20 березня 2024 року засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_1 неналежно виконує батьківські обов'язки відносно дитини ОСОБА_3 , відмовляється забирати її з будинку дитини (т. 1 а.с.52-53).
Питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 26 червня 2024 року (а.с.25).
За висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 18 липня 2024 року було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав затверджено рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 18 липня 2024 № 1647 (а.с. 32-37).
З викладеного вбачається, що відповідач втратили будь-які зв'язки зі своєю дитною, при цьому свою позицію щодо позову суду не висловила, доказів заперечень щодо вказаних обставин суду не надала. Всупереч вимогам ст.ст.150, 155, 180 СК України, які передбачають обов'язки батьків по вихованню та утриманню дітей, вона ухиляється від виконання цих обов'язків, а її спосіб життя не забезпечує інтересів дитини.
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.
На відповідача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач взагалі не надала заперечень проти позову та доказів, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
Стаття 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно ч. 4 , ч. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Проаналізувавши досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач не виконуює батьківських обов?язків, передбачених ст. 150 СК України, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не піклуються про неї, особа ОСОБА_1 та її оточення є непридатним та неблагополучним, небезпечним, неспокійним і неблагонадійним для проживання та виховання дитини.
Суд не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, щоб відступити від висновку органу опіки та піклування.
Після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, суд погодився з обґрунтованим висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 і прийшов до висновку, що ОСОБА_1 свої батьківські обов'язки брати участь у вихованні дитини, передбачені ст.150 та ч.2 ст.157 СК України, будучи при цьому повнолітньою, дієздатною особою, без поважних причин не виконує, таким чином ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дитини ОСОБА_3 відповідатиме інтересам дитини та умовам її нормального розвитку, виховання та навчання, сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Згідно п.2, 3, 4 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є працездатною, повинна влаштовувати своє життя так, щоб забезпечувати свою дитину.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та положення ст.ст.180, 182, 183 Сімейного кодексу України, з відповідача на користь на користь тієї фізичної чи юридичної особи, яка буде утримувати дитину підлягають стягненню аліменти на утримання дитини, розмір яких суд визначає 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав та вимогу про стягнення аліментів .
Відповідно до ст.ст.150, 155, 164, 166, 167, 182,183 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України,-
позовну заяву виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м.Кременчук, площа Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 04057287, в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , треті особи Комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», місцезнаходження: 39603, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Бетонна, 3, код ЄДРПОУ 05506626, комунальна установа «Центр надання соціальних послуг «Турбота» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, місцезнаходження: 39623, Полтавська область, Кременчуцький район, м.Кременчук, проспект Свободи, буд.130, код ЄДРПОУ 33255516, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передати ОСОБА_3 органу опіки та піклування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь тієї фізичної чи юридичної особи, яка буде утримувати дитину, аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів проводити з 15 серпня 2024 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав та вимогу про стягнення аліментів.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 25 квітня 2025 року.
Суддя О. В. Моргун