П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23325/24
Перша інстанція суддя Танцюра К.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенко О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області, а саме:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нарахування та виплати грошової допомоги з розрахунку посадового окладу 11 855, 00 грн;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок грошової допомоги відповідно п. 12 «Прикінцевих положень» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме з розміру посадового окладу станом на 30 квітня 2024 року - 23710,00 грн;
- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день прийняття рішення у справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року задоволено позов, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги з розрахунку посадового окладу 11 855,00 грн;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме з розміру посадового окладу станом на 30 квітня 2024 року - 23 710,00 грн;
- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 143 770,77 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не вчинено протиправних дій щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги до щорічної відпустки у 2024 року, так як посадовий оклад позивача, з урахуванням коефіцієнту підвищення 2, застосовується лише для нарахування заробітної плати державному службовцю за фактично відпрацьований час та не застосовується для здійснення одноразових виплат.
Крім того, на переконання апелянта, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без врахування висновків Верховного Суду в аналогічних спорах та без визначення співмірності суми нарахованого позивачу середнього заробітку з розміром невчасно виплаченої частини заробітної плати.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10 жовтня 1979 року, ОСОБА_1 проходила державну службу в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області (а.с.10-15).
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 29 лютого 2024 року № 131-0 встановлено з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, робоче місце за адресою: м. Херсон, вул. Комкова 76-А (а.с.16).
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 29 лютого 2024 року № 132-0 внесено зміни до додатку 1 наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27 листопада 2023 року № 1072-0 «Про працівників Пенсійного фонду України в Херсонській області, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси», а саме додано з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг (а.с.17).
Пунктом 2 наказу від 29 лютого 2024 року № 132-0 до ОСОБА_1 застосовано з 01 березня 2024 року підвищений розмір посадового окладу з урахуванням коефіцієнту 2, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 391.
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19 квітня 2024 року № 446-В ОСОБА_1 надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 01 лютого 2023 року по 31 січня 2024 року, тривалістю 15 календарних днів, з 06 травня 2024 року до 20 травня 2024 року, з виплатою грошової допомоги згідно п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (а.с. 18).
Відповідно до розрахунку грошової допомоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № НН-446-в від 01 травня 2024 року, сума фактично нарахованої грошової допомоги ОСОБА_1 склала 15811,50 грн. (оклад - 11855,00 грн, надбавка за вислугу років - 3556,00 грн., надбавка за ранг - 400 грн.) (а.с.21).
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №301-0 від 17 травня 2023 року звільнено ОСОБА_1 20 травня 2024 року з посади головного спеціаліста відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (а.с. 22).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 12 червня 2023 року, на заяву ОСОБА_1 про перерахунок грошової допомоги, надано відповідь, що заявнику нараховано грошову допомогу у розмірі суми посадового окладу (зазначеного у діючому штатному розписі) станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки (а.с.24-25).
Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання грошової допомоги до щорічної відпустки у більшому розмірі, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про державну службу», держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Згідно ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) премії (у разі встановлення).
При цьому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» від 25 квітня 2023 року № 391 (далі - Постанова КМУ № 391).
Постанова КМУ № 391 набрала чинності 28 квітня 2023 року.
Пунктом 1 Постанови КМУ № 391 встановлено, що:
1) на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження:
на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій, посадові оклади, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів, визначаються з урахуванням коефіцієнта 2;
на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів посадові оклади працівників державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження в особливих умовах під час інтенсивних обстрілів, визначаються з урахуванням коефіцієнта 3 у розрахунку на місяць пропорційно робочим дням, коли відбувалися обстріли;
на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів, визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5;
2) підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених підпунктом 1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця;
заробітна плата працівникам державних органів нараховується відповідно до абзацу першого цього підпункту з урахуванням підвищених розмірів посадових окладів, передбачених підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, які визначені та затверджені у штатному розписі відповідного державного органу;
3) для цілей цієї постанови розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (керівником державної служби, суб'єктом призначення) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;
перелік працівників державних органів, яким встановлюються посадові оклади з урахуванням коефіцієнта 3, погоджується з відповідною обласною військовою адміністрацією за поданням керівника відповідного державного органу (керівника державної служби, суб'єкта призначення);
перелік працівників територіальних органів, яким встановлюються посадові оклади з урахуванням коефіцієнта 3, погоджується з відповідною обласною військовою адміністрацією за поданням керівника територіального органу;
працівникам державних органів, які включені до переліку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, за періоди роботи на територіях, які не включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування заробітної плати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством;
4) працівникам державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та яким підвищуються розміри посадових окладів відповідно до підпункту 1 цього пункту, інші виплати за роботу з особливими умовами праці, визначені актами Кабінету Міністрів України, не встановлюються;
у разі підвищення працівникам державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження в особливих умовах на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, посадових окладів відповідно до абзацу третього підпункту 1 цього пункту, за такі дні коефіцієнт 2 не встановлюється.
В свою чергу, згідно абз. 3 п. 12 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 до 20 травня 2024 року працювала в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області на посаді головного спеціаліста відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг.
Між тим, на підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 132-О від 29 лютого 2024 року, встановлено ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року підвищений розмір посадового окладу, з урахуванням коефіцієнту 2, відповідно до пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 391.
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19 квітня 2024 року № 446-В надано ОСОБА_1 щорічну відпустку, тривалістю 15 календарних днів, а саме з 06 травня 2024 року по 20 травня 2024 року, з виплатою грошової допомоги у розмірі, встановленому п. 12 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
При цьому, ОСОБА_1 , на виконання зазначеного наказу, нараховано грошову допомогу, без врахування розміру збільшеного на підставі положень Постанови КМУ № 391 посадового окладу.
Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області обґрунтовуються тим, що посадовий оклад з урахуванням коефіцієнту 2 застосовується лише для нарахування заробітної плати державному службовцю за фактично відпрацьований час та не застосовується для здійснення одноразових виплат.
В свою чергу, вважаючи, що розмір грошової допомоги, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, протиправно розраховано без врахування збільшеного на підставі положень Постанови КМУ № 391 розміру посадового окладу, позивач звернувся до суду з даним
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача у відповідній частині, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, як зазначено вище, позивачу, на виконання постанови пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 391, з 01 березня 2024 року встановлено підвищений розмір посадового окладу, з урахуванням коефіцієнту підвищення 2.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що положеннями ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
В даному випадку, останнім днем місяця, що передував першому дню щорічної відпустки позивача у 2024 році, було 30 квітня 2024 року.
Тобто, станом на 30 квітня 2024 року посадовий оклад позивача визначався з урахуванням коефіцієнту підвищення, визначеного п. 1 Постанови КМУ № 391.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується, що для виплати позивачу одноразової грошово допомоги, передбаченої п. 12 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», мав враховуватись розмір посадового окладу, обрахованого з коефіцієнтом підвищення 2.
При цьому, колегія суддів зазначає, що обмежень щодо визначення розміру одноразових виплат з урахуванням збільшеного розміру посадового окладу на підставі положень Постанови КМУ № 391, остання не містить.
В свою чергу, щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які задоволено судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно ч. 2 ст. 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
При цьому, згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В даному випадку, як зазначено вище, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, так як йому станом на день звільнення з державної служби не виплачено усіх належних йому виплат заробітної плати.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у цій частині, у межах доводів та вимог апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначати наступне.
Так, з аналізу вищевикладених положень КЗпП України вбачається, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у встановлені строки, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, роботодавець повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки, але не більш як за 6 місяців, після вирішення спору.
При цьому, законодавцем передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум та якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
В свою чергу, колегія суддів враховує, що у межах спірних правовідносин, спір щодо виплати позивачу частини грошової допомоги, визначеної п. 12 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», вирішено у судовому порядку на користь позивача.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь позивача з 20 травня 2024 року по 23 вересня 2024 року, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Між тим, апелянт вважає, що судом першої інстанції при визначенні права позивача на отримання середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку після звільнення, належним чином не визначено співмірності середнього заробітку з розміром невчасно виплаченої частини заробітної плати.
В даному випадку, апелянт у своїх доводах керується правовими висновками Верховного Суду, згідно яких, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.
Проте, колегія суддів зазначає, що наведений у відповідних постановах Верховного Суду підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, був побудований з урахуванням попередньої редакції ст. 116 та ст. 117 КЗпП України, а тому такий підхід наразі не є актуальним.
Вказаний висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду від 28 червня 2023 року (справа № 560/11489/22).
Тобто, на час ухвалення відповідних постанов Верховного Суду, ст. 117 КЗпП України діяла в редакції, яка не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні.
В свою чергу, запроваджене законодавцем обмеження періоду за який працівникові передбачено виплату середнього заробітку у чинній редакції ст. 117 КЗпП України, на переконання колегії суддів, спрямоване на встановлення чіткого нормативного способу зменшення суми середнього заробітку.
Тому, колегія суддів вважає, що апелянт помилково наполягає на додатковому зменшенні суми середнього заробітку, так як позивач отримав право на виплату середнього заробітку, у межах встановленого 6-місячного періоду, у повному розмірі.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів про оскарження обрахованої судом першої інстанції суми середнього заробітку, з посиланнями на невірне застосування судом вимог Постанови КМУ № 100.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян