Справа № 366/33/25
Провадження № 2/366/269/25
21.04.2025 селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі
за позовом 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
до 1) ОСОБА_3
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся»
3)Вишгородської районної військової державної адміністрації
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1)Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області
2)Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області
про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації
Представники учасників процесу: без виклику
ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) звернулися до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» (далі - відповідач-2), Вишгородської районної військової державної адміністрації (далі - відповідач-3), треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області (третя особа-1), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (третя особа-2) про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для:
1)Визнання недійсним та скасування Розпорядження Іванківської районної державної адміністрації №147 від 05.05.2015 року «Про затвердження проекту щодо відведення та передачу земельної ділянки у власність» гр. ОСОБА_3 , площею 2,5295 га (рілля), кадастровий номер 3222082700:02:013:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами населеного пункту Обуховицької сільської ради в межах бувшого КСП ім. Чкалова;
2)Скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222082700:02:013:0007, площею 2,5295 га, проведену Управлінням Держземагенства у Іванківському районі Київської області серія та номер НВ- 32042789002015 від 20.04.2015, із закриттям запису у Поземельній книзі;
3)Скасування рішення державного реєстратора Гніденка Андрія Володимировича, Іванківська районна державна адміністрація Київської області, із закриттям розділу індексний номер 34481918 від 28.03.2017, номер відомостей про речове право 19665856 від 27.03.2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1208175332220 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з припиненням права власності за гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222082700:02:013:0007, площею 2, 5295 га.
4)Скасування рішення державного реєстратора Гутніченко Майї Валеріївни, Комунальне підприємство «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району, із закриттям розділу індексний номер 34791818 від 14.04.2017 року, номер відомостей про інше речове право 19989888 від 10.04.2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1208175332220 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з припиненням іншого речового права, права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222082700:02:013:0007, площею 2, 5295 га за Товариством з обмеженою діяльністю «Виробниче підприємство «Зелена Хвиля».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено суддю Мовчана В.В.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 09.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків.
13.01.2025 до Іванківського районного суду Київської області від представника позивачів надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 20.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі, у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Іванківську селищну раду Вишгородського району Київської області, третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, підготовче засідання призначено на 06.02.2025.
27.01.2025 до Іванківського районного суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Зелена Хвиля» надійшла заява, у якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Зелена Хвиля» є неналежним відповідачем, оскільки право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся».
06.02.2025 до Іванківського районного суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшли пояснення по справі.
У судовому засіданні 06.02.2025 розгляд справи відкладено на 19.03.2025.
19.02.2025 до Іванківського районного суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
19.03.2025 до Іванківського районного суду Київської області від представника позивачів надійшла відповідь на пояснення Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та клопотання про заміну неналежного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Зелена Хвиля» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся».
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19.03.2025 відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Зелена Хвиля» замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», підготовче судове засідання відкладено на 17.04.2025.
25.03.2025 від відповідача-1 до суду надійшла заява розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала у повному обсязі.
01.04.2025 від Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
16.04.2025 від представника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
16.04.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника. Крім того, у поданій до суду заяві зазначено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав, орендарем спірної земельної ділянки є Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт».
17.04.2025 до Іванківського районного суду Київської області від представника позивачів надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:
-забезпечити позов у справі шляхом накладання заборони на продаж, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3222082700:02:013:0007, площею, 2, 5295 га, розташованої за межами населених пунктів Обуховицької сільської ради Вишгородського району Київської області;
-накласти заборону на відчуження прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222082700:02:013:0007, зокрема шляхом укладання договорів уступки права оренди, внесення змін до договорів оренди або їх припинення;
-зобов'язати державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222082700:02:013:0007, включаючи продаж, відчуження та зміну прав оренди, до набрання законної сили рішенням у справі № 366/33/25.
Заява мотивована тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222082700:02:013:0007 є предметом спору, існує ризик її відчуження (продажу, дарування, обміну тощо) або передачі прав оренди третім особам до вирішення справи по суті. За твердженнями заявника, такі дії можуть унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки позивачі прагнуть скасувати право власності та оренди на цю земельну ділянку, а також відновити свої спадкові права. Крім того, за твердженнями заявника, неодноразово змінювався орендар спірної земельної ділянки.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість поданих доказів при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому, єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на не можливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За переконанням суду, сама по собі зміна орендаря спірної земельної ділянки, без наведення інших обставин, не свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення або зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За змістом правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності представником позивачів не доведено.
Беручи до уваги те, що представником позивачів не наведено об'єктивних обставин про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд
1.У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Віталій МОВЧАН