Справа № 365/328/25
Номер провадження: 3/365/145/25
іменем України
"24" квітня 2025 р. с-ще Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жуківка Згурівського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працездатного, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 710506 від 13.04.2025, складеного інспектором РПП СПД №2 ВП №1 Броварського РУП, капітаном поліції Подуражнім В.П., 13 квітня 2025 року приблизно о 06 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме:ображав нецензурною лайкою, виганяв з будинку, чим була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Своїми діями особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, а саме, що 13.04.2025 зранку лаявся на свою співмешканку нецензурними словами, проте її не бив. Зазначив, що спілкуватись з працівниками поліції та підписувати будь-які документи він відмовився. У них із співмешканкою четверо спільних дітей. Двоє дітей на той час були вдома. Інших двох із сім'ї вилучила служба у справах дітей та сім'ї. Раніше він вже притягувався до відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки. Громадські роботи відпрацював.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 13.04.2025 приблизно о 06 годині 30 хвилин її син вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої виражався на її адресу нецензурними словами, кидався в бійку, виганяв з будинку. Такі дії по відношенню до своєї співмешканки син вчиняє не вперше, б'є її, тягає за волосся.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується, зокрема, на таких засадах: належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме, повторне вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 710506 від 13.04.2025 (а.с. 1, 2) копією письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 5); копією письмових пояснень свідка ОСОБА_3 (а.с. 4), копією постанови судді Згурівського районного суду Київської області від 11.12.2024 у справі № 365/860/24 (а.с. 11-14); довідкою від 24.04.2025, виданою СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі, двічі за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (у редакції статті до 19.12.2024) (а.с. 15); усними поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні.
Стосовно кривдника ОСОБА_1 було видано терміновий заборонний припис серії АА № 520355 від 13.04.2025 строком на 3 доби (а.с. 3).
Згідно з формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (потерпіла ОСОБА_2 , кривдник ОСОБА_1 ) поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як «середній» (а.с. 8-10 - копія форми оцінки ризиків).
У судовому засіданні було встановлено, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, було вчинено ОСОБА_1 , який винний в його вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності.
Речі не вилучались, майнова шкода не заподіяна.
Санкція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення на правопорушника штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. 40-1, 173-2, 245, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Т.М. Солдатова