Справа № 299/8303/24
23.04.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/132/25, за апеляційною скаргою прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2025 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024071080000753 від 06.12.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Застосовано до громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю на строк 60 днів, а саме до 24 квітня 2025 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також у строк до 24 квітня 2025 року включно виконувати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
20.02.2025 року до Виноградівського районного суду Закарпатської області з зазначеним клопотанням звернувся старший слідчий СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , яке погоджено із прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
В ухвалі слідчим суддею вказано, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024071080000753 від 06.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332 КК України, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважав, що в силу характеру конкретного діяння, в якому підозрюється ОСОБА_7 , та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1ст. 194 КПК України, зокрема, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та необхідність запобігання ризиків, передбачених статтею п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 4, 5 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під варту слід відмовити.
Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_7 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а тому вважав, що відносно підозрюваного ОСОБА_7 слід застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою реєстрації та фактичного місця проживання ОСОБА_7 , без застосування електронного засобу контролю.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрати запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.
Від захисника ОСОБА_9 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційний розгляд проводиться за відсутності учасників судового процесу, неявка яких, з огляду на положення частини 4 статті 405 КПК України, не перешкоджає його проведенню.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на недоведеність ризиків, й свідчили б про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув'язнення.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178,183,193,194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладенням додаткових обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч.1 ст.176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, цілодобовий домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м'яким, не має.
Доводи прокурора стосовно незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, у зв'язку із чим, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
Крім того, колегією суддів враховується і те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 направлено до Виноградівського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді