Справа № 309/4944/24
23.04.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження №11-сс/4806/175/25 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, - задоволено.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, а саме: з 3 березня 2025 року по 3 травня 2025 року.
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки:
1/ прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2/ не відлучатися із населенного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме - с.Копашново Хустського району Закаррпатської області; 3/ знаходитися цілодобово за місцем свого проживання - за адресою: АДРЕСА_1 ; 4/ повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до ч. 6 ст. 181, ч. 6 199 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши йому цілодобово залишати своє місце проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснювалось досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 жовтня 2024 року за №12024071050000561.
В ході досудового розслідування встановлено, що 6 жовтня 2024 року, о 20 годині, водій спеціалізованого легкового автомобіля медичної допомоги на базі «Citroen Jumper», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на добовому чергуванні як водій спеціалізованого автомобіля Хустської станції екстреної медичної допомоги, отримавши виклик про надання медичної допомоги в с.Велятино Хустського району, попередньо узгодивши надання засобу, а саме спеціального автомобіля, з метою безперешкодного перевезення осіб з метою подальшого їх переправлення через державний кордон України, яким, у зв'язку із введенням на території України «Воєнного стану» і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв'язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію», заборонено виїзд за кодон, та які мали намір виїхати за межі України, під'їхав до в'їзду з території автовокзалу в м.Хуст.
В той час до салону спеціалізованого легкового автомобіля медичної допомоги на базі «Citroen Jumper», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_6 , сіли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , для яких ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, створив умови для безперешкодного проїзду постів, на яких знаходяться працівники правоохоронних органів, а саме - увімкнув проблискове світло синього кольору та направився в напрямку с.Велятино Хустського району, однак був зупинений та викритий працівниками Державної прикордонної служби та затриманий разом з особами, які намагалися незаконно перетнути державний кордон України: ОСОБА_8 та ОСОБА_9
03 січня 2025 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяця - з 3 січня 2025 року по 3 березня 2025 року включно.
В порядку п. 3 ч. 2 ст. 283, 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024071050000561 від 09.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, направлено до Хустського районного суду, підготовче судове засідання по якому призначено на 20 березня 2025 року, тобто після 03 березня 2025 року.
Задовольняючи клопотання прокурора, в ухвалі слідчий суддя зазначив, що надані прокурором матеріали доводять обставини, що підтверджують на даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений має відношення до вчинення кримінального правопорушення. Відомостей про те, що встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України перестали існувати чи зменшилися в матеріалах, наданих до клопотання, немає і на такі обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники не вказують.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до Хустського районного суду Закарпатської області 13.01.2025 і ухвалою від 14.01.2025 суддею Хустського районного суду Закарпатської області по справі № 309/44/25 було призначено підготовче судове засідання на 29.01.2025, яке було відкладено на 20.02.2025, тобто розгляд питання про продовження чи обрання запобіжних заходів по даному кримінальному провадженню мав здійснювати головуючий суддя по даній справі, а не слідчий суддя. Вказує, що під час підготовчого судового засідання 20.02.2025 прокурор не звертався до суду із клопотанням про продовження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу. Просить суд оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або особисте зобов'язання.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного, захисника, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вищевказаних осіб апеляційний суд бере до уваги, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Частина перша статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Приписами ст. 177 КПК України регламентовано, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону цілком виконав, врахував їх при постановленні ухвали та дійшов обґрунтованого висновку про можливість продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Під час розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що 03 січня 2025 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяця - з 03 січня 2025 року по 03 березня 2025 року включно.
В порядку п. 3 ч. 2 ст. 283, 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024071050000561 від 09.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, направлено до Хустського районного суду, підготовче судове засідання по якому призначено на 20 березня 2025 року, тобто після 03 березня 2025 року.
Відповідно до ч .6 ст. 181, ч. 6 199 КПК України, прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке ухвалою слідчого судді від 03.03.2025 задоволено.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України: у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, апеляційний суд доводи апеляційної скарги в частині сторони захисту про те, що розгляд питання про продовження чи обрання запобіжних заходів по даному кримінальному провадженню мав здійснювати головуючий суддя по даній справі, а не слідчий суддя, відхиляє.
Слідчий суддя правильно врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, що злочини, який інкримінується ОСОБА_6 є тяжким - незаконне переправляння осіб через державний кордон України з обтяжуючими обставинами, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим, усвідомлюючи факт можливої суворості покарання за вироком суду, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, і дійшов обґрунтованого висновку про можливість продовження стосовно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
З наведених підстав, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком слідчого судді, та всупереч доводам апеляційної скарги захисника, не вбачає підстав для застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, оскільки на переконання апеляційного суду, саме запобіжний захід у виді домашнього арешту буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Наявність на даній стадії у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_10 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого та ніким з учасників не оспорюється, а тому не перевіряється апеляційним судом.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину, однак не доведено існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Будь-яких порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому дане судове рішення є законним та обґрунтованим.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді