Справа № 646/1463/25
№ провадження 2-а/646/34/2025
18 квітня 2025 р. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Шиховцової А.О.,
за участю секретаря судового засідання Святолуцької К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом представника позивача - адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
21.02.2025 до Червонозаводського районного суду м. Харкова через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява представника позивача - адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому представник позивача просила суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за №365 від 13.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.02.2024 позивача було визнано придатним до військової служби та цього ж дня зараховано у запас за п.п. 2 п. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 за №4/125 від 16.02.2024 на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років та звільнений від призову на військову службу до 15.02.2025. Позивач, подаючи заяву про отримання відстрочки призову на військову службу під час мобілізації, надав повні та актуальні дані. 13.02.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, однак постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за №365 від 13.02.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постанова була винесена на підставі протоколу №365 від 13.02.2025 про те, що в порушення вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п. 22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, не уточнив свої персоналі дані (адресу проживання, номер засобів зв'язку, адресу електронної пошти, інші персональні дані) протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 по 16.07.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач та його представник вважають постану протиправною та незаконною, тому має бути скасована. Постанова та протокол були складені українською мовою, яку позивач не розуміє. 09.02.2024 позивач проходив ВЛК та 16.02.2024 отримав посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , потім подавав заяву на отримання відстрочки від призову, яку згодом отримав. З того моменту позивач не змінював свої персональні дані. З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей щодо позивача в порядку електронно-інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Відповідно до Правил військового обліку №1487 від 30.12.2022, а саме п.п.10 п. 1 у позивач як військовозобов'язаного виник обов'язок звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів. Отже, строк для звіряння військовозобов'язаного мав закінчитися 05.01.2028. Крім цього, облікові дані позивача містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки позивач є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ «Джерело освіти». Також, представник позивача зазначила, що вимоги абз. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають обов?язок військовозобов?язаного, яким є позивач, уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, водночас у період з 18.05.2024 по день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача, Президент України лише приймав укази про продовження строку загальної мобілізації, тому обов?язок уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України у військовозобов?язаних міг виникнути лише після 18.05.2024 (дата набрання чинності Законом України №3633-1Х від 11.04.2024) і лише у випадку, якщо Президент України прийме указ про оголошення мобілізації. У зв'язку з вищевикладеним позивач був змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 всі письмові матеріали, на підставі яких позивачу була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації як чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, та звільнений від призову на військову службу до 15.02.2025 та рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі якого 09 лютого 2024 року позивача визнано «придатним до військової служби».
06.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня взаємодія з іншими інформаційно-комунікаційними системами, ресурсами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких с державні органи. Таким чином, ОСОБА_1 , у період з 18.05.2024 до 16.07.2024 не звертався для уточнення своїх даних до центру надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, про що свідчить Витяг з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, чим порушив діюче законодавство, про що був складений Протокол №365, в поясненні ОСОБА_1 написав, що з протоколом згоден та винесена Постанова №365 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП України. 13.02.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вперше звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було прийняте рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на утриманні троє дітей віком до 18 років на строк до 09 травня 2025 року. Згідно з записом №19/591 у Книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний придатним до військові служби.
11.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача зазначила, що відповідач посилається лише на норми, які були спростовані в позовній заяві, тому порушення позивачем правил військового обліку відповідачем не доведено.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Представник позивача через підсистему «Електронний суд» надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, через підсистему «Електронний суд» представником подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, у задоволенні позову просила відмовити.
Враховуючи вказані вище обставини, суд, керуючись положеннями ст. 205 КАС України, дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи по суті за відсутності сторін.
Виходячи з положень приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і її вирішення по суті, суддя дійшов таких висновків.
Сулейман ОСОБА_3 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.
Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 16.02.2024 Сулеймана ОСОБА_3 09.02.2024 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано придатним до військової служби за гр. 2 Наказ МОУ №402-2008 р. Протокол №31. Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 зараховано у запас 09.02.2024 за ст. 37 п.1 п.п.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. №4/125 від 16.02.2024 ОСОБА_1 посвідомлено, що на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та звільнені від призову на військову службу до 15.02.2025.
Відповідно до протоколу №365 від 13.02.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП 13.02.2025 о 12:10 год. при перевірці документів ОСОБА_1 було встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до наданих ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_4 документів, а також пояснень самого ОСОБА_1 , було встановлено, що останній, являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України. не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного. резервіста не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не скористався застосунком «Резерв +» для уточнення своїх персональних/облікових даних. Так, приймаючи до уваги дані обставини справи та наведені норми чинного законодавства України ОСОБА_1 був зобов?язаний у 60-денний строк уточнити/оновити/актуалізувати свої персональні дані, які визначені ст. 7 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників. військовозобов?язаних та резервістів», але не виконав обов?язку, передбаченого діючим законодавством України. Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року за №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння винного громадянина, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені положення ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, зміст яких викладений у протоколі. В поясненнях ОСОБА_1 вказав, що з протоколом згоден. У протоколі наявний підпис ОСОБА_1 , підпис особи, яка склала протокол.
13.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова №365 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, 13.02.2025 о 12:10 год. при перевірці документів ОСОБА_1 було встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до наданих ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_4 документів, а також пояснень самого ОСОБА_1 , було встановлено, що останній, являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України. не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного. резервіста не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не скористався застосунком «Резерв +» для уточнення своїх персональних/облікових даних. Так, приймаючи до уваги дані обставини справи та наведені норми чинного законодавства України ОСОБА_1 був зобов?язаний у 60-денний строк уточнити/оновити/актуалізувати свої персональні дані, які визначені ст. 7 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників. військовозобов?язаних та резервістів», але не виконав обов?язку, передбаченого діючим законодавством України. Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року за №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння винного громадянина, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 17000 грн. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 13.02.2025, про що свідчить його власноручний підпис.
Згідно з довідкою №1149 від 14.02.2025 ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на строк до 09.05.2025.
З витягу із ІКС «Оберіг» за ідентифікатором військовозобов'язаного НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані 16.02.2024.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).
Відповідно до зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Частиною третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абзацу 11 статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Тобто, у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають способи, якими громадяни України, що знаходяться на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Разом із тим, позивач з 18.05.2024 по 16.07.2024 мав обов'язок уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, однак у встановлені законом строки та способи свої військово-облікові дані не уточнив й відповідно доказів на спростування вказаного суду не надав.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким ст. 210-1 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
У ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набув чинності 18.05.2024, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані до 16.07.2024.
Так, актуалізувати свої облікові дані військовозобов'язані, резервісти та призовники можуть шляхом особистого звернення до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; через центр надання адміністративних послуг; через мобільний додаток "Резерв+". Всі способи є рівнозначними та виконують норми Закону.
Матеріалами справи підтверджено, що військовозобов'язаним ОСОБА_1 з 18.05.2024 по 16.07.2024 не вчинялись спроби оновити військово-облікові дані будь-яким способом, передбаченим законодавством, однак останній не вчинив будь-яких дій щодо актуалізації своїх облікових даних шляхом звернення до ЦНАП або до ТЦК та СП за місцем перебуванням на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, що відповідало вимогам Закону №3633-ІХ.
Щодо доводів представника позивача про відсутність у відповідача права притягнути його до відповідальності на підставі частини 3 статті 210-1 КУпАП з огляду на приписи примітки до вказаної статті, згідно із якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи суддя вважає необґрунтованим, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач.
За таких обставин апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суддя дійшов висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому складання постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є правомірним.
З урахуванням наведеного суддя вважає, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з статтею 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд дійшов переконання, що у задоволенні позову слід відмовити.
Виходячи із приписів ст. 139 КАС України, враховуючи результат вирішення спору, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі ст. ст. 268, 279 КУпАП, керуючись ст.ст. 246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов представника позивача - адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору покласти на ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому законом порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача - адвокат Нечитайло Маргарита Олегівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5814 від 12.06.2020, ордер серії АН №1550872 від 18.02.2025, адреса для листування: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 37;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя А.О. Шиховцова