18 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 718/2430/24
провадження № 61-16771св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,
Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Ставчанська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року в складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - Ставчанська сільська рада) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач просила визнати бездіяльність Ставчанської сільської ради щодо залишення без розгляду та не прийняття рішення на засіданні сесії сільської ради за заявою ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, незаконною; зобов'язати Ставчанську сільську раду розглянути на засіданні сесії сільської ради заяву ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року із прийняттям рішення про надання в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, у передбачений законодавством спосіб і строк, або відмову в наданні.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.
Надалі ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
ОСОБА_1 оскаржила ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року.
28 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову в справі за її позовом до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, з яким вона звернулась до суду в липні 2024 року.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що Ставчанська сільська рада має намір вчинити щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, дії із зміни її характеристик, площі, межових знаків, які призведуть до втрати і відсутності предмету спору, що унеможливить суд надати оцінку дій (бездіяльності) відповідача відповідно до заявлених позовних вимог.
Зокрема, на сайті Ставчанської територіальної громади оприлюднено проєкт рішення сесії Ставчанської сільської ради від 30 серпня 2024 року, яким пропонується надати дозвіл Ставчанській сільській раді здійснити поділ земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, а сільського голову уповноважити виступити замовником із виготовлення документації із землеустрою.
Крім того, ОСОБА_1 зазначала про подання нею заяви у зв'язку із пред'явленням позову до Кіцманського районного суду Чернівецької області. Проте у разі не задоволення апеляційної скарги на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року нею у десятиденний строк буде подано позовну заяву.
ОСОБА_1 просила:
накласти арешт на земельну ділянку площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, яка розташована у с. Южинець Чернівецького району Чернівецької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1440698973225).
заборонити Ставчанській сільській раді, голові Ставчанської сільської ради, іншим уповноваженим сільською радою особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, у тому числі: поділ, об'єднання із внесенням таких відомостей до Державного земельного кадастру, реєстраційні дії, внесення відомостей, змін до них, приймати будь-які рішення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на земельну ділянку площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, яка розташована у с. Южинець Чернівецького району Чернівецької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1440698973225).
Заборонено Ставчанській сільській раді, голові Ставчанської сільської ради, іншим уповноваженим сільською радою особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, у тому числі: поділ, об'єднання із внесенням таких відомостей до Державного земельного кадастру, реєстраційні дії, внесення відомостей, змін до них, приймати будь-які рішення з цього приводу.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку. При цьому, на переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити чи утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Також суд зазначив, що між сторонами ОСОБА_1 і Ставчанською сільською радою існує спір щодо оформлення заявником права землекористування, який полягає у тому, що сільська рада не приймає будь-яких рішень за її заявою.
Суд першої інстанції вважав, що вказаний ОСОБА_1 вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує права та інтереси Ставчанської сільської ради.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Ставчанської сільської ради задоволено.
Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2024 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Апеляційний суд виходив з того, що ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Після цього ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернено позивачеві. Позивач оскаржила ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року до апеляційного суду. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року. ОСОБА_1 29 серпня 2024 року звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області з заявою про забезпечення позову до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, з яким у липні 2024 року звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області. Отже, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову після повернення позовної заяви позивачеві ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року, яка набрала законної сили після закриття ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 06 вересня 2024 року апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року.
Крім того, ОСОБА_1 звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області із заявою про забезпечення позову, у провадженні якого позов ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії не перебував. При цьому вона посилалася на звернення із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви та намір подати позов до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у разі незадоволення апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подала позовну заяву до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії протягом строку, встановленого частиною четвертою статті 152 ЦПК України.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2024 року в справі № 718/2929/24 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції вказав, що предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої вона просила ухвалити судове рішення, є визнання бездіяльності Ставчанської сільської ради щодо залишення без розгляду та не прийняття рішення на засіданні сесії сільської ради за її заявою від 30 серпня 2022 року про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, незаконною; зобов'язання Ставчанської сільської ради розглянути за засіданні сесії сільської ради її заяву від 30 серпня 2022 року із прийняттям рішення про надання в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, у передбачений законодавством спосіб і строк, або відмову у наданні. Проте суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру, тому така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції також не надав оцінки вірогідності того чи може невжиття заходів забезпечення позову у цій справі (у разі задоволення позову) унеможливити ефективний захист порушених прав ОСОБА_1 і поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ґрунтується на припущенні, що вчинення Ставчанською сільською радою дій із зміни площі, характеристики земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, призведе до істотного ускладнення чи неможливості ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів у разі задоволення позову. Разом з тим на обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на спричинення бездіяльністю Ставчанської сільської ради порушення права на отримання у користування на умовах оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, на якій розташована набута у власність нежитлова будівля рибниці.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 має на меті захистити своє право на отримання у користування на умовах оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, на якій розташована набута у власність нежитлова будівля рибниці. Суд першої інстанції правильно установив, що між сторонами виник спір з приводу оформлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, який обґрунтовано бездіяльністю Ставчанської сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 . Отже, безпосередньо предметом спору є право ОСОБА_1 на передачу у користування в порядку оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, а не сама земельна ділянка.
У матеріалах справи немає відомостей про наявність у ОСОБА_1 відповідного речового права або законного інтересу щодо передачі земельної ділянки комунальної власності Ставчанської сільської ради, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, в оренду саме в розмірі 54,6531 га, який підлягає захисту у цій справі. Водночас розгляд Ставчанською сільською радою за засіданні сесії сільської ради заяви ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року із прийняттям рішення про надання в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, у передбачений законодавством спосіб і строк, або відмову у наданні є лише стадією у вирішенні питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 на умовах оренди, не означає позитивного рішення, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що обраний ОСОБА_1 вид забезпечення позову - накладення арешту на спірну земельну ділянку; заборона Ставчанській сільській раді, голові Ставчанської сільської ради, іншим уповноваженим сільською радою особам вчиняти будь-які дії щодо цієї земельної ділянки є співмірним із заявленими позовними вимогами у межах існуючого спору.
У матеріалах справи також відсутні докази того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 з визнання бездіяльності Ставчанської сільської ради щодо залишення без розгляду та не прийняття рішення на засіданні сесії сільської ради за заявою ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, незаконною; зобов'язання Ставчанської сільської ради розглянути за засіданні сесії сільської ради заяву ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року, за захистом яких вона звернувся до суду в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Таким чином, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
при вирішенні цієї справи апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, не врахував окремі висновки, викладені у постановах Верховного Суду, неправильно розтлумачив норми статей 150 - 152 ЦПК України, статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України;
суд апеляційної інстанції не здійснив перевірку обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді заяви про забезпечення позову, але вдався до встановлення обставини наявності/відсутності права позивача на землю під майном, що йому належить, чим порушив положення статей 150-153 ЦПК України. При вирішені питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову і порушення права не досліджується, адже це є предметом перевірки судом виключно під час розгляду справи по суті;
оприлюднення і подальше прийняття (02 вересня 2024 року) на засіданні сесії ради розпорядчого рішення № 1730-8/24 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, стало підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову. Такі дії відповідача підтверджують можливість розпоряджатися об'єктом права, його зміну і знищення та на необхідність захисту прав позивача від недобросовісних дій відповідача. Відповідач, знаючи про існування позову щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, що зумовлений ігноруванням обов'язку щодо розгляду ним же з 2022 року заяви позивача про надання землі в оренду, приймає рішення та вчиняє дії щодо поділу землі, яка є предметом невирішеного клопотання, для створення подальших умов відсутності об'єкта, який є предметом невирішеної заяви від 30 серпня 2022 року. Сільська рада також, достеменно знаючи норм законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про звернення громадян» і ЗК України щодо строку розгляду питань з надання в оренду сформованих земель під будівлями і спорудами, діє недобросовісно і умисно вчиняє дії для обмеження і позбавлення права особи на землю. Таку ж позицію у протиправний спосіб підтримує і апеляційний суд та в оскарженій постанові у межах розгляду питання про забезпечення позову констатує обставину відсутності будь-якого права ОСОБА_1 на земельну ділянку, на якій розміщено належне їй майно (будівлі і споруди);
апеляційний суд зробив помилковий висновок про неспівмірність заходів забезпечення позовним вимогами; відсутність доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача;
суд не врахував доводи заявника про те, що у разі поділу земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, її не буде існувати, адже будуть сформовані нові земельні ділянки з іншими площами і кадастровими номерами, а підстави для розгляду заяви про передачу в оренду землі, з тим кадастровим номером та площею, щодо якої подавалася заява, відпадуть;
накладення арешту і заборони відповідачу вчиняти дії щодо поділу землі як спосіб забезпечення, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, чи інших осіб, які не є учасниками справи, не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких забезпечить можливість створити належні умови для запобігання перешкодам щодо виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог;
суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності заявника (позивача), та не дослідив подані докази, надав перевагу одним доказам без зазначення мотивів відхилення інших, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, в матеріалах справи містяться докази належності позивачу на праві власності нерухомого майна - нежитлової будівлі рибниці та інших споруд у с. Южинець, що розташовані на сформованій земельній ділянці, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232. Суд не навів жодних мотивів відхилення чи спростування доказу щодо належності позивачу на праві власності вказаних об'єктів нерухомого майна, оцінки правовстановчому документу і поданої заяви про передачу землі в оренду не надав, чим порушив вимоги статті 89 ЦПК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У січні 2025 року від голови Ставчанської сільської ради надійшов відзив, у якому він просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Відзив обґрунтований тим, що:
твердження позивача про те, що апеляційний суд вдався до встановлення обставини наявності/відсутності її права на землю під належним їй майном, чим порушив положення статей 150 - 153 ЦПК України, а також зробив помилкові висновки про неспівмірність заходів забезпечення із позовними вимогами, відсутність доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, є помилковими;
аргумент ОСОБА_1 про розгляд справи судом апеляційної інстанції за відсутності заявника (позивача), не дослідження поданих нею доказів, надання переваги одним доказам без зазначення мотивів відхилення інших, є необґрунтованими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 718/2430/24 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У грудні 2024 року матеріали справи № 718/2430/24 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 грудня 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини справи
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.
Надалі ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернено позивачеві.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року.
29 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області із заявою про забезпечення позову до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, який вона у липні 2024 року подала до цього ж суду.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 06 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року задоволено та закрито апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року.
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Надалі ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2024 року в справі № 718/2929/24 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.
Суд вказав, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2024 року у справі №718/2430/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2020 року, витребувано із Кіцманського районного суду Чернівецької області матеріали справи № 718/2430/24. Отже, ухвала Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року у справі № 718/2430/24 про повернення позовної заяви не набрала законної сили, а тому позовна заява ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії є такою, що перебуває у провадженні Чернівецького апеляційного суду. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 3 частини першої статті 186 ЦПК України). Оскільки справа № 718/2430/24 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав перебуває в апеляційному провадженні Чернівецького апеляційного суду, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі (№ 718/2929/24) за позовом ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року в справі № 718/2929/24 ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд виходив з того, що Чернівецьким апеляційним судом розглядалась справа № 718/2430/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 . За наслідками її розгляду, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від поданої апеляційної скарги, апеляційний суд 06 вересня 2024 року постановив ухвалу про задоволення заяви про відмову від апеляційної скарги та закрив апеляційне провадження у справі № 718/2430/24. У цей же день, 06 вересня 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з новим позовом до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував, що ухвалою апеляційного суду від 06 вересня 2024 року постановлено ухвалу про задоволення заяви про відмову від апеляційної скарги та закрито апеляційне провадження у цивільній справі № 718/2430/24. Отже, висновок суду про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 186 ЦПК України для відмови у відкритті провадження і повернення позовної заяви є помилковим, адже на час звернення із повторним позовом, на розгляді суду не перебувала справа з тим самим предметом та тих самих підстав.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 вересня 2022 року № 310249762 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлюрибниці літ. А площею 20 кв. м з належними до неї господарськими будівлями та спорудами навіс літ. Б, навіс літ. В, сарай літ. Г, вимощення І, ІІ, ІІІ, водозабірна споруда № 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232.
На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майн щодо об'єктів нерухомого майна від 15 серпня 2022 року № 307360012 здійснено реєстрацію права комунальної власності Ставчанської сільської ради на земельну ділянку площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, яка розташована в с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області.
До матеріалів справи приєднано проєкт рішення сесії Ставчанської сільської ради VIII скликання «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об'єднання) земельної ділянки для рибогосподарських потреб», згідно з яким запропоновано надати дозвіл Ставчанській сільській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об'єднання) земельної ділянки для рибогосподарських потреб площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, яка розташована в с. Южинець Чернівецького району Чернівецької області, на території Ставчанської сільської ради.
Згідно із розпорядженням сільського голови Ставчанської сільської ради від 08 серпня 2024 року № 94-ОД «Про скликання чергової XXIV сесії Ставчанської сільської ради VIII скликання» під порядковим номером 4 включено проєкт рішення № 1707-8/24 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об'єднання) земельної ділянки для рибогосподарських потреб».
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частини перша - друга статті 149 ЦПК України).
У частині першій, четвертій статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: «суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом». Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Можливість забезпечення судом позову не пов'язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред'явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача. Як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (див. пункти 40 - 43, 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2021 року у справі № 902/774/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначено, що: «обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. […] Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 405/2886/23 (провадження № 61-13530св23) зазначено, що: «адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку. Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23».
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову в цій справі за її позовом до Ставчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, який вона подала до суду в липні 2024 року. Просила накласти арешт на земельну ділянку площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, яка розташована у с. Южинець Чернівецького району Чернівецької області; заборонити Ставчанській сільській раді, голові Ставчанської сільської ради, іншим уповноваженим сільською радою особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, у тому числі: поділ, об'єднання із внесенням таких відомостей до Державного земельного кадастру, реєстраційні дії, внесення відомостей, змін до них, приймати будь-які рішення. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що Ставчанська сільська рада має намір вчинити щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, дії із зміни її характеристик, площі, межових знаків, які призведуть до втрати і відсутності предмету спору, що унеможливить суд надати оцінку дій (бездіяльності) відповідача відповідно до заявлених позовних вимог. Зокрема, на сайті Ставчанської територіальної громади оприлюднено проєкт рішення сесії сільської ради від 30 серпня 2024 року, яким пропонується надати дозвіл Ставчанській сільській раді здійснити поділ спірної земельної ділянки, а сільського голову уповноважити виступити замовником із виготовлення документації із землеустрою. Крім того, ОСОБА_1 зазначала про подання нею заяви у зв'язку із пред'явленням позову до Кіцманського районного суду Чернівецької області. Проте у разі не задоволення апеляційної скарги на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2024 року про повернення позовної заяви нею у десятиденний строк буде подано позовну заяву;
предметом позову ОСОБА_1 , тобто вимогою, стосовно якої вона просила ухвалити судове рішення, є визнання бездіяльності Ставчанської сільської ради щодо залишення без розгляду та не прийняття рішення на засіданні сесії сільської ради за її заявою від 30 серпня 2022 року про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, незаконною; зобов'язання Ставчанської сільської ради розглянути за засіданні сесії сільської ради її заяву від 30 серпня 2022 року із прийняттям рішення про надання в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, у передбачений законодавством спосіб і строк, або відмову у наданні. Проте ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру. Тому апеляційний суд правильно вказав, що така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Обґрунтованим також є висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції також не надав оцінки вірогідності того чи може невжиття заходів забезпечення позову у цій справі (у разі задоволення позову) унеможливити ефективний захист порушених прав ОСОБА_1 і поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася;
заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ґрунтується на припущенні, що вчинення Ставчанською сільською радою дій із зміни площі, характеристики земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, призведе до істотного ускладнення чи неможливості ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів у разі задоволення позову. Проте на обґрунтування позовних вимог вона посилалася на порушення права на отримання у користування на умовах оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, на якій розташована набута у власність нежитлова будівля рибниці, саме бездіяльністю Ставчанської сільської ради;
апеляційний суд обґрунтовано вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 насамперед мають за мету захистити право на отримання у користування на умовах оренди спірної земельної ділянки, на якій розташована набута у власність нежитлова будівля рибниці. Тобто між сторонами виник спір з приводу оформлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, який обґрунтовано бездіяльністю Ставчанської сільської ради щодо розгляду її заяви. Отже, безпосередньо предметом спору є право ОСОБА_1 на передачу у користування в порядку оренди спірної земельної ділянки, а не сама земельна ділянка;
проте у матеріалах справи немає відомостей про існування у ОСОБА_1 відповідного права або законного інтересу щодо передачі земельної ділянки комунальної власності Ставчанської сільської ради, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, в оренду саме в розмірі 54,6531 га, який підлягає захисту у цій справі. Розгляд Ставчанською сільською радою за засіданні сесії сільської ради заяви ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року із прийняттям рішення про надання в оренду спірної земельної ділянки у передбачений законодавством спосіб і строк, або відмову у наданні є лише стадією у вирішенні питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 на умовах оренди, не означає позитивного рішення;
апеляційний суд правильно вважав, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що обраний ОСОБА_1 вид забезпечення позову - накладення арешту на спірну земельну ділянку; заборона вчиняти будь-які дії щодо цієї земельної ділянки не є співмірним із заявленими позовними вимогами у межах існуючого спору. У матеріалах справи відсутні докази того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернувся до суду в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Аргумент касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності заявника (позивача), внаслідок чого не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, є необґрунтованим.
Подання ОСОБА_1 до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи через її участь в розгляді іншої справи не має наслідком для суду обов'язок задовольнити таке клопотання та відкласти розгляд справи за заявою про забезпечення позову.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін, то підстав для здійснення нового розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко