18 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 331/2113/23
провадження № 61-1124св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталія Григорівна, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2023 року у складі судді Жукової О. Є. та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Крилової О. В., Онищенка Е. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г., ОСОБА_2 про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є спадкоємцем майна рідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить: квартира АДРЕСА_1 , 2/5 частки квартири АДРЕСА_2 , автомобілі.
Після смерті ОСОБА_3 вона звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г. із заявою про прийняття спадщини.
Крім неї, з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , яка вважає себе особою, що проживала з померлим ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
08 липня 2022 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н. Г. видала ОСОБА_2 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що вказана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки:
приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н. Г. 06 вересня 2021 року завела спадкову справу № 188/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 задовго до настання часу відкриття спадщини, тобто до його фактичної смерті;
в матеріалах спадкової справи № 188/2021 відсутня заява ОСОБА_2 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно від 06 липня 2022 року, натомість є в наявності заява про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, яка надійшла 08 липня 2022 року, зареєстрована за № 155, спадкова справа № 124/2021, підписана також 08 липня 2022 року ОСОБА_2 ;
приватний нотаріус Запорізької нотаріального округу Хамула Н. Г. не мала права виносити спірну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії раніше ніж 11 жовтня 2022 року;
приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н. Г. у вказаній заяві зазначила: «Особу ОСОБА_2 встановлено за паспортом НОМЕР_1 , виданим Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 15 квітня 1999 року. Справжність підпису заявника перевірено». Однак, вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки станом на 08 липня 2022 року ОСОБА_2 перебувала за межами території України та не могла бути присутньою за місцезнаходженням приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г.
Також позивач вказала, що скориставшись постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г. від 08 липня 2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка (рідного брата позивача) та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності, чим порушила право позивача одержати у встановлений законом строк свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3 (справа № 331/2184/22).
Позивач просила:
визнати незаконною і скасувати постанову приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г. від 08 липня 2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2023 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г., ОСОБА_2 про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що:
підставами скасування спірної постанови позивач вказала наявність в ній невідповідностей щодо дати винесення, дати надання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини, порушення строків винесення постанови. Натомість, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що нотаріус неправомірно відмовив у вчинені нотаріальної дії. Відповідно до спірної постанови підставою для її винесення стала та обставина, що спадкоємцем ОСОБА_2 не надані документи, що підтверджують родинні та інші відносини, а також та обставина, що в матеріалах спадкової справи в наявності є заява спадкоємця другої черги, сестри спадкодавця ОСОБА_1 . Суди вказали, що наявність технічних помилок (описок) у спірній постанові, не свідчить про її незаконність, а можливість самостійного виправлення нотаріусом помилки передбачають Правила ведення нотаріального діловодства;
обґрунтовуючи наявність порушеного права, ОСОБА_1 зазначила, що скориставшись спірною постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності, чим порушила право позивача та одержання у встановлений законом строк свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке за життя належало померлому ОСОБА_3 . З цього приводу суди вказали, що сам факт звернення відповідача ОСОБА_2 до суду з вказаним позовом (справа № 331/2184/22) не порушує права позивача, оскільки право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів передбачено частиною першою статті 4 ЦПК України. Саме лише посилання позивача на те, що спірна постанова приватного нотаріуса порушує її права не є достатньою підставою для задоволення позову.
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не могла особисто звертатись 08 липня 2022 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, через те, що перебувала за межами України, оскільки позивачем не доведено порушення її прав спірною постановою. Крім того суд не може в межах цієї справи вирішувати питання достовірності даних щодо перетину державного кордону України відповідачем та встановлення нотаріусом особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди залишили поза увагою, що за відповіддю Державної прикордонної служби України, отриманої судом за її запитом, ОСОБА_2 перетинала державний кордон України лише одного разу - 09 серпня 2022 року у напрямку «в'їзд». Тому відповідач особисто не могла бути присутньою 6-8 липня 2022 року за адресою приватного нотаріуса і особисто подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки перебувала в цей час за межами території України. Натомість, приватний нотаріус фактично засвідчив перебування ОСОБА_2 в приміщенні нотаріальної контори у місті Запоріжжі. В матеріалах спадкової справи не міститься заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини, оформленої належним чином (з нотаріальним посвідченням підпису), що порушує положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України;
суди не врахували, що спірна постанова містить невідповідності щодо дати її винесення, дати надання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Вказує про порушення приватним нотаріусом строків видачі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Вважає, що приватний нотаріус не мала права приймати будь-які заяви, що стосуються спадкової справи та видавати ОСОБА_2 спірну постанову раніше ніж 11 жовтня 2022 року (тобто, не раніше ніж пройдуть 10 місяців з дня смерті спадкодавця);
вказує, що поза увагою судів залишилося те, що спірна постанова стала неправомірною підставою для передчасного судового позову проти позивача і її сестри, законних спадкоємців померлого рідного брата ОСОБА_3 ;
вважає необґрунтованими висновки судів про те, що спірною постановою не порушені права позивача. Вказує, що постанова приватного нотаріуса безпосередньо стосується права позивача на одержання майна у спадщину у встановлений законом строк.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строкна касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2023 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2024 року матеріали цивільної справи № 331/2113/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2025 року повернуто ОСОБА_1 докази, додані до касаційної скарги, справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 405/8279/15-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
20 грудня 2021 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г. засобами поштового зв'язку подана заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .
08 липня 2022 року ОСОБА_2 надала нотаріусу заяву, в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , 2/5 частки квартири АДРЕСА_2 , автомобілі.
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , 2/5 частки квартири АДРЕСА_2 , автомобілі.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 185/9284/23 (провадження № 61-10253св24) вказано, що: «згідно вимог чинного законодавства нотаріальні дії вчиняються нотаріусами відповідно до наданих їм повноважень та із дотриманням визначеної законом процедури. […] Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судова процедура оскарження має на меті забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що: «обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Велика Палата Верховного Суду вважає, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. Втім, нотаріальна дія з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є одномоментною та не має самостійного значення, оскільки завершується виданням свідоцтва. Тому оскарження нотаріальної дії з його видачі не дозволить ефективно захистити та відновити права позивача».
У справі, що переглядається:
ОСОБА_1 звернулась позовом про скасування постанови приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г. від 08 липня 2022 року про відмову ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії. Порушення прав спірної постановою приватного нотаріуса позивач обґрунтувала, зокрема тим, що скориставшись постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г. від 08 липня 2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка (рідного брата позивача) та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності, чим порушила право позивача одержати у встановлений законом строк свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3 (справа № 331/2184/22);
суди при відмові у задоволенні позову вказали, що підставою для винесення спірної постанови стала та обставина, що ОСОБА_2 не надала документи, що підтверджують родинні та інші відносини зі спадкодавцем, а також та обставина, що в матеріалах спадкової справи в наявності є заява спадкоємця другої черги, сестри спадкодавця ОСОБА_1 . Позивачем не надано доказів того, що нотаріус неправомірно відмовила у вчинені нотаріальної дії. Наявність технічних помилок (описок) у спірній постанові, не свідчить про її незаконність. Факт звернення відповідача ОСОБА_2 до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності (справа № 331/2184/22) не порушує права позивача, оскільки право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів передбачено частиною першою статті 4 ЦПК України;
суди не врахували, що:
між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір в справі № 331/2184/22про право на майно, тому належним відповідачем є не нотаріус, а ОСОБА_2 , якій видано нотаріальний акт про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ;
право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщозвернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб;
скасування постанови про відмову відповідачу ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, за наявності між позивачем та ОСОБА_2 спору про право на майно в справі № 331/2184/22, не дозволить ефективно захистити та відновити права позивача, тому право на оскарження нотаріальної дії не може бути реалізоване позивачем;
тому саме у справі про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності (№ 331/2184/22) позивач може захистити своє право на спадкування всього майна після померлого рідного брата, доводивши відсутність доказів щодо проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем (рідним братом позивача) однією сім'єю без реєстрації шлюбу;
з огляду на викладене суди правильно відмовили у задоволенні позову, проте помилилися щодо мотивів такої відмови. Тому оскаржені судові рішення слід змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені частково без додержанням норм матеріального та процесуального права. Тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2023 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко