ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.04.2025Справа № 910/888/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (03035, місто Київ, вул.Мокра, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 41472423) стягнення заборгованості у розмірі 169 145 грн. 58 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 169 145 грн. 58 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про надання послуг №35.23-Д від 20.11.2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 року відкрито провадження у справі № 910/888/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.01.2025 року була надіслана до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.11.2023 року між Акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (Замовник) було укладено Договір про надання послуг №35.23-Д, відповідно до умов якого Виконавець зобов?язується у строк та на умовах Договору надати Замовнику послуги, зазначені в пункті 1.2 цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. (а.с.10-15)
Найменування послуг: Математичне моделювання напружено-деформованого стану надземного переходу магістрального газопроводу, розрахунок залишкової міцності для корозійного дефекту металу труби (місцева корозія), розрахунок виявлених небезпечних дефектів (далі - послуги). (п.1.2 Договору)
Відповідно до п. 3.1 Договору орієнтовна ціна цього Договору становить 504 000,00 грн (П??ятсот чотири тисячі гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 84 000 грн (Вісімдесят чотири тисячі гривень 00 коп.).
Виконавець надає передбачені цим Договором послуги на підставі Заявок Замовника, відповідно до потреб Замовника. У Заявках Замовника зазначається дата початку надання послуг та обсяги надання послуг. (п.4.1 Договору)
Згідно з п. 4.2 Договору заявка приймається Виконавцем шляхом листування або на адресу електронної пошти та має бути направлена Виконавцю не пізніше 5-ти робочих днів до дати початку надання послуг. Адреси електронної пошти Сторін зазначені в п. 13.8 цього Договору , адреси для листування зазначені в розділі 15 цього Договору.
Заявка вважається узгоджена Сторонами та прийнята до виконання Виконавцем, якщо протягом 2-х робочих днів з моменту її отримання Виконавець не повідомить Замовника листом або електронною поштою про аргументовану відмову від прийняття Заявки або про заперечення по окремих її умовах. (п.4.3 Договору)
Відповідно до п. 4.6 Договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником у безготівковій формі, протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного акту наданих послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця, зазначений у розділі 15 цього Договору.
Надання послуг за Договором оформляється Сторонами шляхом підписання актів наданих послуг. (п.5.2 Договору)
Згідно з п.5.4 Договору після закінчення надання послуг Виконавець складає та надає Замовнику для підписання акт наданих послуг (в 2-х примірниках).
Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту одержання від Виконавця акта наданих послуг, за відсутності зауважень щодо якості наданих послуг та відповідності їх умовам Договору. підписує всі примірники акта наданих послуг, та один примірник цього акта повертає Виконавцю. (п.5.5 Договору)
У п.5.6 Договору визначено, що якщо надані послуги не відповідають умовам Договору або вимогам чинного законодавства України, що вимагаються для даного виду послуг, Замовник зобов?язаний протягом 3 - х календарних днів з дня отримання акта наданих послуг надати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг.
У випадку не підписання Замовником акта наданих послуг та не направлення Виконавцю письмової мотивованої відмови від прийняття послуг, акт наданих послуг вважається підписаним на 4 (четвертий) календарний день з дати його отримання Замовником, а послуги такими, що надані належним чином. (п.5.7 Договору)
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг Виконавця Замовник сплачує, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми, за кожен день прострочення платежу.
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору про надання послуг №35.23-Д від 20.11.2023 року він надав послуги Відповідачу, що підтверджується Актом надання послуг №01/35.23-Д від 29.03.2024 року на суму в розмірі 134 454 грн. 63 коп., який був надісланий на адресу Відповідача листом №1009вих-24-311 від 02.04.2024 року та отриманий останнім 17.04.2024 року, що підтверджується копією рекомендованого листа про вручення поштового відправлення. (а.с.16-18)
30.10.2024 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №1001вих-24-6630 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 134 454 грн. 63 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.10.2024 р., фіскального чека, накладної. (а.с.20-21)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» перед Позивачем складає 134 454 грн. 63 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» інфляційні у розмірі 14 018 грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 2 943 грн. 30 коп. та пеню у розмірі 17 728 грн. 91 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про надання послуг №35.23-Д від 20.11.2023 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору про надання послуг №35.23-Д від 20.11.2023 року він надав послуги Відповідачу, що підтверджується Актом надання послуг №01/35.23-Д від 29.03.2024 року на суму в розмірі 134 454 грн. 63 коп., який був надісланий на адресу Відповідача листом №1009вих-24-311 від 02.04.2024 року та отриманий останнім 17.04.2024 року, що підтверджується копією рекомендованого листа про вручення поштового відправлення. (а.с.16-18)
Надання послуг за Договором оформляється Сторонами шляхом підписання актів наданих послуг. (п.5.2 Договору)
Згідно з п.5.4 Договору після закінчення надання послуг Виконавець складає та надає Замовнику для підписання акт наданих послуг (в 2-х примірниках).
Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту одержання від Виконавця акта наданих послуг, за відсутності зауважень щодо якості наданих послуг та відповідності їх умовам Договору. підписує всі примірники акта наданих послуг, та один примірник цього акта повертає Виконавцю. (п.5.5 Договору)
У п.5.6 Договору визначено, що якщо надані послуги не відповідають умовам Договору або вимогам чинного законодавства України, що вимагаються для даного виду послуг, Замовник зобов?язаний протягом 3 - х календарних днів з дня отримання акта наданих послуг надати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг.
У випадку не підписання Замовником акта наданих послуг та не направлення Виконавцю письмової мотивованої відмови від прийняття послуг, акт наданих послуг вважається підписаним на 4 (четвертий) календарний день з дати його отримання Замовником, а послуги такими, що надані належним чином. (п.5.7 Договору)
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання Замовником Виконавцю мотивованої відмови від прийняття послуг протягом 3 календарних днів з дня отримання Акта надання послуг №01/35.23-Д від 29.03.2024 року на суму в розмірі 134 454 грн. 63 коп., а саме у строк по 22.04.2024 року, оскільки відповідно до ч.5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За таких підстав, враховуючи умови п.5.7 Договору про надання послуг №35.23-Д від 20.11.2023 року, Суд приходить до висновку, що Акт надання послуг №01/35.23-Д від 29.03.2024 року на суму в розмірі 134 454 грн. 63 коп. вважається підписаним Замовником 23.04.2024 року, а послуги такими, що надані належним чином.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.6 Договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником у безготівковій формі, протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного акту наданих послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця, зазначений у розділі 15 цього Договору.
Враховуючи вищенаведені умови Договору про надання послуг №35.23-Д від 20.11.2023 року, обов'язок Відповідача по оплаті наданих й прийнятих послуг на загальну суму в розмірі 134 454 грн. 63 коп. настав 03.05.2024 року.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» перед Акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» за Договором про надання послуг №35.23-Д від 20.11.2023 року становить 134 454 грн. 63 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Акціонерному товариству «УКРТРАНСГАЗ» в розмірі 134 454 грн. 63 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 134 454 грн. 63 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 03.05.2024 р. по 31.12.2024 р. у розмірі 2 943 грн. 30 коп. та інфляційні у розмірі 14 018 грн. 74 коп.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочки з 03.05.2024 р. по 31.12.2024 р. у розмірі 2 943 грн. 30 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача, оскільки обов'язок по оплаті настав 03.05.2025 року, а прострочення розпочалось з 04.05.2025 року. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 04.05.2024 р. по 31.12.2024 р. у розмірі 2 667 грн. 05 коп.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 03.05.2024 р. по 31.12.2024 р. у розмірі 14 018 грн. 74 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі, проте за загальний період прострочки з 04.05.2024 р. по 31.12.2024 р.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 03.05.2024 р. по 02.11.2024 р. у розмірі 17 728 грн. 91 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг Виконавця Замовник сплачує, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми, за кожен день прострочення платежу.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 03.05.2024 р. по 02.11.2024 р. у розмірі 17 728 грн. 91 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача, оскільки обов'язок по оплаті настав 03.05.2025 року, а прострочення розпочалось з 04.05.2025 року. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 04.05.2024 р. по 02.11.2024 р. у розмірі 17 629 грн. 72 коп.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 134 454 грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 2 667 грн. 05 коп., інфляційні у розмірі 14 018 грн. 74 коп. та пеня у розмірі 17 629 грн. 72 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (03035, місто Київ, вул.Мокра, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 41472423) на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) заборгованість у розмірі 134 454 (сто тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 05 коп., інфляційні у розмірі 14 018 (чотирнадцять тисяч вісімнадцять) грн. 74 коп., пеню у розмірі 17 629 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 2 417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 02 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин