Справа № 462/2684/25
провадження 1-кс/462/665/25
22 квітня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 розглянувши заяву судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_2 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12025142390000111 від 15.04.2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
17.04.2025 Франківською окружною прокуратурою міста Львова Львівської області подано до Залізничного районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025142390000111 від 15.04.2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 17.04.2025 матеріали обвинувального акта щодо ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України передано для розгляду судді ОСОБА_2
17.04.2025 року у межах вказаного кримінального провадження суддею ОСОБА_2 подано заяву про самовідвід. У заяві покликається на те, що 06.02.2025 року ним на стадії досудового розслідування була постановлена ухвала, зокрема, ухвала про тимчасовий доступ до документів, яка долучена до матеріалів кримінального провадження № 12025142390000111, які надійшли разом із обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, для розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Вивчивши заяву про відвід судді, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Положення ст. 75 КПК України визначають перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 76 КПК України).
Зокрема ст. 80 КПК України регламентовано, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки належним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 09.01.2013 року (остаточне 27.05.2013 року) у справі «Волкова проти України») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
З матеріалів кримінального провадження № 12025142390000111 від 15.04.2025 року вбачається, що суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_2 , як слідчий суддя, 06.02.2025 року постановив ухвалу про тимчасовий доступ до документів, яка долучена до матеріалів кримінального провадження № 12025142390000111, які надійшли разом із обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, для розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні..
Враховуючи наведене, з метою недопущення повторної участі судді та у подальшому виникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості розгляду обвинувального акта, а також з метою забезпечення справедливого розгляду справи повноважним судом, встановленим законом, суд приходить до переконання, що заява судді ОСОБА_2 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12025142390000111 від 15.04.2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України підставна та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Керуючись ст. 75, 76, 80-82 КПК України,
постановив:
заяву судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_2 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12025142390000111 від 15.04.2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12025142390000111 від 15.04.2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (справа № 462/2684/25) - передати для автоматизованого розподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: ОСОБА_1