21 квітня 2025 року Київ справа №640/16145/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича про визнання протиправними дій, скасування постанови, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича, в якому позивач просить суд:
- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменко Дениса Олеговича щодо завершення виконавчого провадження протиправними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 65779674 від 12.09.2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою від 24.07.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних дій та рішення з огляду на відсутність правових підстав для їх вчинення/прийняття.
Крім того, позивачем подано додаткові пояснення по справі, де останній вказує, що оскаржувана постанова від 12.09.2022 №65779674, яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денисом Олеговичем, згідно п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону та підлягає скасуванню судом.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву або іншого документа, зі змісту якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денисом Олеговичем відкрито виконавче провадження № 65779674 з примусового виконання виконавчого напису №37202 від 26.03.2021, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Стягувачем у такому виконавчому провадженні є позивач.
12 вересня 2022 року відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, у мотивувальній частині такої постанови зазначено: «Згідно п. 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.».
Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, до нормативно-правових актів, які регулюють засади виконавчого провадження, внесено зміни та уточнення, а саме пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом такого змісту - забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.
Тобто, дана норма фактично тимчасово (у період дії воєнного стану) забороняє вчинення виконавчих дій де виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса.
Водночас, пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувану, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Вищезазначеною нормою передбачено обставини, за яких виконавче провадження підлягає завершенню, до них відносяться обмежувальні обставини, що стосуються боржника.
Суд звертає увагу, що станом на день винесення оскаржуваної постанови жодним нормативно-правовим документом не встановлено заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника або проведення інших виконавчих дій стосовно боржника.
Отже, за змістом пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повертається виконавчий документ у разі, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення
Натомість, оскаржувана постанова не містить жодного обґрунтування наявності підстав для повернення виконавчого документу, з якими пункт 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язує можливість повернення виконавчого документу стягувану.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно, дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича щодо завершення виконавчого провадження та винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану вчинені всупереч встановлених меж та у спосіб, не передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696; адреса: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 34, офіс 511) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 172, офіс 65) про визнання протиправними дій, скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменко Дениса Олеговича щодо завершення виконавчого провадження протиправними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 65779674 від 12.09.2022.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.