Справа № 761/10300/25
Провадження № 1-кс/761/7379/2025
17 березня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 240 300 000 000 44 від 02.08.2024, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вишнів Луцького району Волинської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 27.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 369 КК України, відповідно до якої ОСОБА_4 у червні-липні 2024 року дізнався, що співробітниками Територіального управління БЕБ у Волинській області документується його протиправна діяльність щодо придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів підроблених марок акцизного податку та незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збуту незаконно виготовлених, алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.
ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КК України, 31.07.2024 поблизу приміщення Територіального управління БЕБ у Волинській області за адресою - м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, зустрівся з начальником першого відділу Управління детективів із стратегічного захисту економіки ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_6 та старшим детективом першого відділу Управління детективів із стратегічного захисту економіки ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_7 , розуміючи, що вказані особи є службовими особами правоохоронного органу, запропонував їм надання неправомірної вигоди у сумі 2 000 доларів США (згідно курсу Національного банку України становить 82 058 грн.) за недокументування та неприпинення його протиправної діяльності, а також висловив намір про надання неправомірної вигоди у сумі 2 000 доларів США (згідно курсу Національного банку України становить 82 058 грн.) детективам ТУ БЕБ у Волинській області за непритягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 720 240 314 500 000 21 від 13.06.2024.
На думку детектива, існують підстави вважати, що підозрювний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з наведених у клопотанні підстав.
Підозрюваний не заперечував обґрунтованості підозри, однак просив у задоволенні клопотання детектива відмовити та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у такому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, ОСОБА_4 з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Також, слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений з корисливих мотивів, у той час останній не має офіційного та стабільного джерела доходів, що не виключає вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.
Сукупність встановлених у судовому засіданні обставин з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту свідчить, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Слідчий суддя вважає, що прокурором зазначена вище обставина не доведена, що свідчить про необхідність вирішення питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи може бути застосований лише у разі, якщо вона підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Покарання за ч. 3 ст. 369 КК передбачає позбавлення волі понад зазначений строк.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти доваженим ризикам.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, міцність соціальних зв'язків у місці постійного проживання підозрюваного, наявність у нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Враховуючи перелічене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено, що належну процесуальну поведінку підозрюваного не зможе забезпечити інший, менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід.
Зазначені обставини у сукупністю з процесуальною поведінкою підозрюваного, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання слідчому (детективу) свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 27 квітня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 .
Роз'яснити підозрюваному, що він зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому (детективу), прокурору, суду.
Внесення застави може бути здійснене пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент внесення коштів не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1