печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50989/23-ц
пр. 2-4492/24
14 квітня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Ільєва Т.Г.
при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664):
? заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 16 725,70 грн.;
? 3% річних у розмірі 1 477,19 грн. ;
? інфляційні втрати у розмірі 7 283,74 грн.;
? витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є споживачами квартири, до якої позивач надає житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером на право зайняття службового жилого приміщення. Однак, відповідачі за вказані послуги в повному обсязі не сплачують кошти, внаслідок чого виникла заборгованість, що послугувало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2023 року справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
12.02.2024 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, разом з тим, якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог, то застосувати строки позовної давності в частині вимог щодо стягнення заборгованості до 07.11.2020. Одночасно відповідач повідомив, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.03.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 19.08.2024 року закрито провадження у цивільній справі в частині вимог Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Представник позивача про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подала до суду заяву про проведення розгляду у її відсутність, вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, визначивши норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є споживачами квартири, до якої позивач надає житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером на право зайняття службового жилого приміщення.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 64 ЖК України, наймачі несуть рівні обов'язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
01.05.2016 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», Товариство або Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Договір-1) за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 1.1 Договору-1, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати Відповідачам відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а Відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору-1, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу.
Розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку був встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 № 1716 для відповідного будинку у розмірі 9,73 грн щоквартально, однак він не сплачений Відповідачем, внаслідок чого борг складає 68,11 грн.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII викладено у новій редакції Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Новою редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (введеною в дію 01.05.2019) змінено класифікацію комунальних послуг і єдиним видом комунальних послуг, що надаються суб'єктом господарювання в сфері питного водопостачання є централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII передбачено прийняття співвласниками багатоквартирних будинків рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, якою визначено такі моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг:
1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року.
Пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Разом з тим, пунктом 42 Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни у пункти 3 та 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та слова «протягом одного року з дати введення в дію цього Закону» та «протягом одного року з дня введення в дію цього Закону» замінено словами і цифрами «протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».
У зв'язку з чим фактичне застосування Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» 01.05.2020 не розпочалося та відкладалося на невизначений термін.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» та змінено моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг і запроваджено поняття індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021 та від 31.12.2021) (далі - Договір-2), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.
Згідно з п. 1 Договору-2, Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 15 Договору-2, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
Пунктом 7 Договору-2 визначено, що плата за послуги складається з:
1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства;
2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким:
? споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором;
? споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору;
? за бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг;
? дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг;
? структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону;
? споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.
Наведене також кореспондується із вимогами Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, згідно з пунктами 24 і 25 яких споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Однак, як встановлено під час судового розгляду, відповідачі, в порушення умов Договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 червня 2016 року по 31 липня 2023 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 15 787,81 грн, яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.
Отже, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає:
? 15 787,81 грн. заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
? 68,11 грн. заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку;
? 869,78 грн. заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування,
що разом складає 16 725,70 грн.
Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).
Так, в зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов'язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 1 477,19 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7 283,74 грн .
Окрім цього, представник відповідача заявляє клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення заборгованості до 07.11.2020 року (моменту звернення з позовом до суду).
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року у справі «Юкос проти Росії», пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Нормами цивільного законодавства, а саме статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Так, в розумінні статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права.
Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов'язується з конкретною вимогою про захист окремого порушеного права.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»(набрав чинності 02.04.2020)розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020, який тривав до 30.06.2023.
Разом з тим, на території України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Так, під час судового розгляду за надані у лютому 2017 року послуги відповідачі повинні були здійснити оплату до 20.03.2017 (21.03.2017 позивач дізнався про невиконання Відповідачем обов'язку з оплати за лютий 2017 року), тобто перебіг позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послуги, надані починаючи з лютого 2017 року, продовжено до 30.06.2023 на строк дії карантину, спричиненого COVID-19, а потім подовжено у зв'язку з введення воєнного стану на території України, то такий перебіг ще не закінчився.
Позов був поданий після закінчення карантину, але в період воєнного стану, а відтак відсутні підстави для застосування строків позовної давності.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Розмір суми заборгованості наданий позивачем відповідачем в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України не спростований.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Згідно з частиною першою ст. 141 ЦПК України, судовий збір до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,ст.ст. 1-16, 22, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України,ст.ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280, 289, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , дата народження невідома, РНОКПП: невідомий, ОСОБА_3 , дата народження невідома, РНОКПП: невідомий, ОСОБА_4 , дата народження невідома, РНОКПП: невідомий, місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664):
? заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 16 725,70 грн.;
? 3% річних у розмірі 1 477,19 грн.;
? інфляційні втрати у розмірі 7 283,74 грн.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , дата народження невідома, РНОКПП: невідомий, ОСОБА_3 , дата народження невідома, РНОКПП: невідомий, ОСОБА_4 , дата народження невідома, РНОКПП: невідомий, місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення буде виготовлено 14.04.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА