печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9154/25-ц
Пр. № 2-5261/25
14 квітня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.,
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,-
У лютому 2025 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «УСГ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 9 840, 64 грн та судовий збір в сумі 3028 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 05 червня 2024 року о 15 год. 40 хв. у м. Київ по вул. Столичне шосе,103, рухаючись по парковці ТРЦ «Атмосфера» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ "Порше Лізинг Україна". Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ "Порше Лізинг Україна" (Страхувальник), було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-0157 від 20 липня 2009 року (далі - Договір), згідно з якими позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення № 452/12669/24, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 05 червня 2024 року.
Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість); рахунок № 123054584 від 12.06.2024 року; рахунок № 123055444 від 09.10.2024 року; страхового акту № STOКA-2576 від 18.06.2024 року; страхового акту № STOКA-2576 /1 від 16.10.2024 року; розрахунку суми страхового відшкодування від 18.06.2024 року; розрахунку суми страхового відшкодування від 16.10.2024 року.
Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 57 885 грн. 38 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 71707 від 18.06.2024 року.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "СК "ПЕРША" за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 219325211.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявою № 51553 від 20.06.2024 року на виплату (страхового) відшкодування за полісом № 219325211, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 48 044 грн. 74 коп., згідно платіжного доручення № 4909_00000/64213985-4244-418b-8ffe-34b45de5acfc від 16.07.2024 року (страхова виплата з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіль потерпілого), яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-0157.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 , відповідно до ст. 1194 ЦК України повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди, яка була заподіяна внаслідок дій винуватця ДТП та сумою сплаченого страхового відшкодування ПАТ «УТСК» позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою судді від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
07 квітня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відзив від відповідача не надійшов.
В судове засідання відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 05 червня 2024 року о 15 год. 40 хв. у м. Київ по вул. Столичне шосе,103, рухаючись по парковці ТРЦ «Атмосфера» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ "Порше Лізинг Україна". Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ "Порше Лізинг Україна" (Страхувальник), було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-0157 від 20 липня 2009 року (далі - Договір), згідно з якими позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення № 452/12669/24, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 05 червня 2024 року.
Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість); рахунок № 123054584 від 12.06.2024 року; рахунок № 123055444 від 09.10.2024 року; страхового акту № STOКA-2576 від 18.06.2024 року; страхового акту № STOКA-2576 /1 від 16.10.2024 року; розрахунку суми страхового відшкодування від 18.06.2024 року; розрахунку суми страхового відшкодування від 16.10.2024 року.
Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 57 885 грн. 38 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 71707 від 18.06.2024 року.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "СК "ПЕРША" за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 219325211.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявою № 51553 від 20.06.2024 року на виплату (страхового) відшкодування за полісом № 219325211, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 48 044 грн. 74 коп., згідно платіжного доручення № 4909_00000/64213985-4244-418b-8ffe-34b45de5acfc від 16.07.2024 року (страхова виплата з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіль потерпілого), яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-0157.
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Відносини ж між відповідачем та його страховиком (ПАТ «УТСК») регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Таким чином, страховик відповідача виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.
Отже, за змістом статті 993 ЦК України у системному зв'язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 464/1937/16-ц (провадження № 61-4756св18).
Установивши, що вартість матеріального збитку, завданого ТОВ "Порше Лізинг Україна" пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений ПрАТ «СК «УСГ» розмір страхового відшкодування, слід дійти висновку про те, що з відповідача, як з винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та виплаченим страховим відшкодуванням.
Згідно з статтею 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, а саме 3028 грн.
Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування» ст.ст. 22.1, 40.3, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-16, 22, 526, 610, 993, 1166, 1188, 1191,1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25-27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 280-282, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» майнову шкоду в сумі 9 840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 64 копійки та судовий збір в сумі 3028 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. Федорова Івана, 32, літ А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення складено 15 квітня 2025 року.
Суддя О.Л. Бусик