печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4967/25-ц
пр. 2-4473/25
19 березня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судового засідання - Корнелюка Б.В
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр «РАДА»
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр «РАДА» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину та повернення коштів, -
03 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр «РАДА», в якому просила визнати порушення прав споживача, ОСОБА_1 , на сплату справді отриманої відповідної житлової та комунальної послуги, відповідної вартості, кількості і якості та можливості своєчасно сплачувати за її надання в законний спосіб безпосереднім виконавцям житлової та комунальної послуг, а сплату нею, починаючи з квітня 2020 року, до ТОВ «Інформаційно-обчислювальний центр «Рада» на користь ТОB «Рада 1» коштів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та вивіз ТПВ за тарифами, самовільно встановленими ТОВ «Рада 1», - недійсним правочином, стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-Обчислювальний центр «Рада» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 89817 грн. 95 коп. ( 68 404,10 грн. основної суми, інфляційної складової - 17 418,85 грн 3%річних - 3995 грн.) та судовий збір у розмірі 1211 грн.20 коп., відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», притягнути до відповідальності ТОВ «Рада 1» та ТОВ «Інформаційно-обчислювальний центр «Рада» за порушення законодавства про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову позивач вказує, що позивач як співвласник квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на підставі свідоцтва на право власності на житлове приміщення серія CAC № 496725 від 26.03.2009 року, член ОСББ «Ковпака 17» (код ЄДРПОУ 43559968) яке було створене 11.03.2020 року за адресою: будинок АДРЕСА_2 , в період з квітня 2020 по жовтень 2024 року сплачувала в повному обсязі рахунки за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та вивіз ТПВ за самовільно встановленими тарифами на рахунок ТОВ «Інформаційно-обчислювальний центр «Рада» (код ЄДРПОУ38809727) (надалі Відповідач 2), який є уповноваженою належним чином ТОВ «Рада 1» (кодєдРПОУ 32070503) (надалі Відповідач 1) на виставлення рахунків та отримання грошових коштів від членів ОСББ «Ковпака17» за надану Відповідачем 1 житлову послугу з управління багатоквартирним будинком17, по АДРЕСА_2 починаючи з 29.04.2020 року. Позивачу лише наприкінці січня 2025 року з постанови Київського апеляційного суду від 15.01.2025 року у справі 757/36789/22 стало відомо, що відповідач, починаючи з29.04.2020 року, надає йому, як члену ОСББ «Ковпака 17», виключно житлову послугу за умовами договору,- «Про надання послуги управління багатоквартирним будинком від 28.04.2020 poку», вартістю 6,28 грн/м.кв. Це відбулось тому, що відповідач, всупереч вимог п.5 ст.11 Закону України «IIpo особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; як управитель, протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не виконав зобов'язання надати або надіслати рекомендованим листом відповідачу примірник такого договору, завірений підписом управителя відповідач, починаючи з квітня 2020 року, жодного разу не виставляв позивачу рахунки за послугу з управління будинком за умовами договору про надання послуги з управління будинком від 28.04.2020 року. Відповідач 2 не має договірних відносин ані з відповідачем, ані з ОСББ «Ковпака 17», тому, що він є уповноваженою Відповідачем 1 організацією, що виставляє рахунки та квитанції на оплату послуг мешканцям будинку Ковпака 17 та отримує грошові кошти від споживачів відповідно до довіреностей від 01 жовтня 2022 року № 01-21 та від 01 жовтня 2019 року № 07/20. Виконавець послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідач 1, на підставі вищезазначених довіреностей уповноважив відповідача 2 від свого імені : виставляти рахунки та квитанції на оплату послуг; отримувати грошові кошти від споживачів послуг; між Відповідачем 1 (довіритель) та Відповідачем 2 (повірений) укладено договори доручення № 01/01/10/19/P1 та №01/01/10/22/P1. Тобто, за умовами указаних договорів визначено, що починаючи з 29.04.2020 року відповідач 2 виступає виключно посередником з питання щодо оплати споживачами послуги з управління багатоквартирним будинком, надані Відповідачем 1 виключно за умовами договору про надання послуги управління від 28.04.2020 року Проте, відповідач 1, своєчасно не повідомивши позивача про надання ним послуги з управління будинком, діючи опосередковано через уповноважену належним чином особу Відповідача 2, заздалегідь позбавляючи права позивача оплачувати за надану житлову послугу безпосередньо на рахунок відповідача 1, вносячи завідомо неправдиві дані до квитанцій про сплату, починаючи з квітня 2020, року, отримували кошти за неіснуючу послугу з утримання будинку та прибудинкової території за незаконно самовільно встановленим та постійно зростаючим тарифом, а саме: за тарифом 6,28 грн/м2 з квітня 2020 р.; за тарифом 7,22 грн/м2 з лютого 2022 року; за тарифом 9,14 грн/м2 з січня 2023 року; за тарифом 10,37 грн/м2 з червня 2023 року за тарифом 12,55 грн/м.кв. з червня 2024 року для власників житлового приміщення. Окрім того, Відповідач взагалі не є суб'єктом господарювання у сфері управління відходами, проте останнім в порушення вимог закону та договору було укладено договір з ТОВ «Володар Роз» та виставлено позивачу рахунок за вищевказану послугу. Таким чином, не маючи відповідної правомочності, шляхом виставлення щомісячних рахунків позивачу за неіснуючими самовільно встановленими тарифами за неіснуючі житлові відповідачі безпідставно отримали від позивача в період з квітня 2020 року по жовтень 2024 року кошти в розмірі 68 404 грн. 10 коп.
Ухвалою судді від 07 лютого 2025 року в справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03 березня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив наступне.
На загальних зборах ОСББ «Ковпака 17», що відбулися 24.04.2020 року, було прийнято рішення укласти колективний споживчий договір з управителем на надання послуг з вивезення побутових відходів. Даний факт підтверджується Протоколом № 3 загальних зборів ОСББ «Ковпака17» вiд 24.04.2020 року. Таким чином, саме відповідач 1 як управитель надає послугу з вивезення побутових відходів по будинку АДРЕСА_2 через підрядну організацію «Володар Роз», з якою має укладений відповідний договір № 1/313-Ж-11 «на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ)» від 03.01.2011 року. Відповідач 2 є уповноваженою відповідачем 1 організацією, що виставляє рахунки та квитанції на оплату послуг мешканцям Будинку відповідно до договору доручення № 01/01/10/22/P1 від 01.10.2022 року. На підставі даного договору доручення видана відповідна довіреність № 01-22 від 01.10.2022 року. Довіреність складена у повній відповідності до законодавства правосуб'єктними особами, зокрема, ч.3 ст. 244 Цивільного кодексу України, відповідно до якої довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Таким чином, у Відповідача 2 наявні достатні правові підстави на отримання коштів від мешканців Будинку за послугу з управління Будинком. Cплачувати послугу з управління Будинком на рахунок Відповідача 2 мешканцями Будинку є лише їх правом, а не обов'язком, тобто являє собою альтернативний спосіб оплати за послугy з управління Будинком. Мешканці Будинку не позбавлені права оплачувати послугу з управління Будинком безпосередньо на рахунок Відповідача 1. Відповідач 2 ніколи не мав жодних договірних відносин з Відповідачем ,а є лише довіреною особою Позивача на виставлення рахунків та квитанцій на оплату послуги з управління Будинком, отримання грошових коштів від споживачів послуг (мешканців Будинку) та інших дій відповідно до вищезазначеного договору доручення та довіреності. В даному випадку не має місця заміни кредитора у зобов'язанні. Окрім того за період з квітня 2020 року по жовтень 2024 року позивачем на рахунок Відповідача 2 було сплачено у сукупному обсязі 68404 грн. 10 коп., що повністю зараховані Відповідачем 1 в рахунок оплати за послугу з управління Будинком.
Окрім того, правовідносини між позивачем та відповідачем 1 з приводу управління Будинком врегульовані Договором про надання послуги управління багатоквартирним будинком від 28.04.2020 року. Кошти Відповідача у сукупному розмірі 68404 грн. 10 коп., що були сплачені ним в період з квітня 2020 року по жовтень 2024 року, відповідач зарахував виключно на підставі оплати послуги з управління будинком, таким чином кошти позивача, які він просить стягнути не є безпідставно отримані.
11 березня 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій остання позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань до суду не надходило.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2189-VII1 договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування. в одному багатоквартирному будинку договір про надання послуг з управління може укладатися одночасно не більше як з одним управителем.
На загальних зборах ОСББ «Ковпака 17», що відбулися 24.04.2020 року, було прийнято рішення уповноважити ТОВ «РАДА1» бути управителем багатоквартирного будинку «Ковпака 17» за адресою АДРЕСА_2 та укласти з ТОВ «РАДА1» споживчий договір з управителем на надання послуг з вивезення побутових відходів.
Відповідно до Договору про управління будинку, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг від 28.04.2020, ТОВ «Рада 1» є виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території будинку за адресою АДРЕСА_2 .
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .
Позивач сплатила на користь ТОВ «Інформаційно-обчислювальний центр «Рада» 68 404, 10 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями.
В той же час, позивач в позовній заяві зазначає, що вказані кошти були сплачені за неіснуючими та самовільно встановленими тарифами за неіснуючі житлово комунальні послуги, проте позивачем не надано повідомлень/квитанцій на оплату за надані послуги, а отже суд не може встановити за які саме послуги позивачем було внесено грошові кошти.
Окрім того, відповідно ч.1-5 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Товариства щодо ненадання йому послуг або надання таких послуг відповідачем неналежної якості.
Щодо тверджень позивача про незаконність отримання грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр «РАДА» суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Довіреністю від 01.10.2019 року № 07/20 ТОВ «Рада 1» відповідно до вимог ст. 244 ЦК України на підставі укладеного з повіреним договору від 01.10.2019 року № 01/01/10/19/Р1 уповноважило ТОВ «ІОЦ «Рада» від імені довірителя: виставляти рахунки та квитанції на оплату послуг; отримувати грошові кошти від споживачів послуг; надавати доручення банку про перерахування грошових коштів; виконувати всі інші дії, які необхідні для реалізації повноважень, наданих цією довіреністю та договором. Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 01.10.2022 року.
Довіреністю від 01.10.2022 року № 01-22 ТОВ «Рада 1» відповідно до вимог ст. 244 ЦК України на підставі укладених з повіреним договорів від 01.10.2019 року №01/01/10/19/Р1 та від 01.10.2022 року № 01/01/10/22/Р1 уповноважило ТОВ «ІОЦ «Рада» від імені довірителя: виставляти рахунки та квитанції на оплату послуг; отримувати грошові кошти від споживачів послуг; надавати доручення банку про перерахування грошових коштів; виконувати всі інші дії, які необхідні для реалізації повноважень, наданих цією довіреністю та договором. Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 01.10.2025 року.
01.10.2022 року між ТОВ «Рада 1» (довіритель) та ТОВ «ІОЦ «Рада» (повірений) укладено договір доручення № 01/01/10/22/РІ, за умовами якого довіритель доручив, а повірений зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок довірителя вчинити наступні юридичні дії: виставляти від імені довірителя рахунки та квитанції на оплату послуг споживачам; отримувати грошові кошти від споживачів; ініціювати переказ грошових коштів, отриманих від споживачів на рахунки одержувачів; укладати правочини (договори) з банками про розрахункове обслуговування споживачів; укладати правочини (договори) з еквайринговими установами про надання послуг технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків споживачів за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та з іншими установами про здійснення прийому платежів від споживачів через мережу Інтернет. Споживачем у цьому договорі вважається фізична особа, з якою у довірителя укладений договір про надання послуг (чи будь-якій інший договір), згідно з умовами якого довіритель виконує певні зобов'язання, внаслідок чого у споживача виникає обов'язок по оплаті грошових коштів на користь довірителя. Строк зазначеного договору встановлено з моменту його підписання сторонами до 30.09.2025 року.
Вищевказані обставини встановлені рішенням Печерського районного суду м. Києві від 26.04.2024 року у справі №757/3429/24-ц.
Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За положеннями ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Згідно ч. 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, - 17.01.2018 року), довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч. 1 ст. 1004 ЦК України).
Згідно зі ст. 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний: повідомити довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
За змістом зазначеної норми саме на повіреного покладено обов'язок передати довірителеві все одержане за виконаним дорученням, причому негайно.
Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Таким чином, судом обставини щодо наявності повноважень ТОВ «ІОЦ «Рада» виставляти рахунки та квитанції на оплату житлово-комунальних послуг та отримувати грошові кошти від споживачів послуг, на підставі вищевказаних договору доручення та довіреностей від ТОВ «Рада 1», можна стверджувати що кошти, сплачені споживачами цих послуг на підставі повідомлень/квитанцій, виставлених ТОВ «ІОЦ «Рада», набуто відповідачем за наявності правової підстави.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.
Оскільки позовні вимоги про стягнення коштів розмірі 89 817, 95 грн. є похідними від вимог про визнання правочину недійсним, то вони також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр «РАДА» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину та повернення коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_4
відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА1»: 02068, м.Київ, вул. А.Ахматової, 3
відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр «РАДА» 01015, м.Київ, вул. Старонаводницька, 13
Суддя Т.В. Остапчук