Справа № 751/2483/25 Головуючий у 1 інстанції Павлов В.Г.
Провадження № 33/4823/380/25
Категорія - - ч.6 ст.481 МК України
21 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю представника Чернігівської митниці - Назарчук Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника Чернігівської митниці Назарчук Т.В. на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2025 року,
Цією постановою щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Місцевий суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Як встановив суд, згідно протоколу про порушення митних правил №0011/UA102000/2025, 24 грудня 2024 року о 10 год. З0 хв., на СП «Кіпті», 97 км патрульним екіпажем УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції зупинено транспортний засіб FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вантажем: пошкоджений автомобіль AUDI А6, синього кольору, без номерних знаків.
Проведеною перевіркою 24.12.2024 р., відповідно з інформацією, наявною в Автоматизованій системі митного оформлення (АСМО) «Інспектор», встановлено, що о 01 год. 08 хв. 15.09.2018, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт: НОМЕР_3 , в пункті пропуску «Славутич - Комарин», митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС, у митному режимі «Транзит», ввіз на митну територію України з метою «Особисте користування» транспортний засіб FIAT DUCATO, номер VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_4 .
Станом на 24 грудня 2024 року транспортний засіб FIAT DUCATO, VIN: НОМЕР_2 , за межі митної території України не вивезений, та продовжує перебувати на митній території України з перевищенням строку транзитних перевезень.
Згідно з інформацією, наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» АСМО «Інспектор», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до митних органів щодо поміщення вищевказаного транспортного засобу в інший митний режим, а також щодо аварії, дії обставин непереборної сили не звертався, підтверджуючих документів з даних питань не надавав.
О 13 год. 00 хв. 24.12.2024 р. автомобіль FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , було доставлено в зону митного контролю митного поста «Козелець» Чернігівської митниці, за адресою: Чернігівська область, смт. Козелець, вул. Соборності, буд. 118.
Згідно службової розписки управління контролю та адміністрування митних платежів Чернігівської митниці від 14.02.2025 р. №15/15-02/671, загальна сума платежів для автомобілів марки FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , вартістю 284 362 грн, у разі митного оформлення в митному режимі «Імпорт», станом на 15.09.2018 р. складає 200 812 грн 02 коп.
Таким чином, ОСОБА_2 використовував транспортний засіб марки FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , з іноземною реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , який був ввезений 15.09.2018 р. іншою особою на митну територію України у митному режимі «транзит», і стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надані такі пільги.
По цьому факту відносно ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил за ст.485 МК України від 17.02.2025 p. №0011/UA102000/2025.
Не погодившись з рішенням суду, представник Чернігівської митниці Назарчук Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, згідно з якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті. В обґрунтування скарги зазначила, що приймаючи оскаржувану постанову у справі, судом не було враховано, що ОСОБА_2 свідомо тривалий час використовував транспортний засіб FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , який ввезено 15.09.2018 на митну територію України іншою особою ( ОСОБА_3 ), з наданням податкової пільги; при цьому не було виконано обов'язки сплатити митні платежі, які підлягали сплаті у разі митного оформлення в режимі «імпорт (випуск для вільного обігу)», так і реєструвати даний транспортний засіб у встановленому законом порядку в органах МВС України. Вказала, що в даному випадку ОСОБА_2 вчинив два різні правопорушення, склади яких містять різні елементи та базуються на різних фактах. Зазначила, що місцевим судом не надано належної оцінки та не враховано інформацію, яка міститься в письмових поясненнях, що ОСОБА_2 працював на даному транспортному засобі біля півроку та здійснював в основному евакуацію зламаних автомобілів, останнє переміщення 24.12.2024 розбитого автомобіля. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 було відомо про обмеження щодо використання на митній території України транспортних засобів на іноземній реєстрації, про це свідчить факт складання на останнього адміністративних матеріалів 04.06.2024 за ч.1 ст.126 КУпАП.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи була поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення представника Чернігівської митниці Назарчук Т.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду апеляційної інстанції, розглядаючи дану справу відносно ОСОБА_2 , місцевий суд таких вимог дотримався у повній мірі, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, а відтак, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як убачається з матеріалів справи, 24 грудня 2024 року відносно ОСОБА_2 співробітниками поліції була винесена постанова про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП, за обставин керування ним транспортним засобом FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України - та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, 24.12.2024 щодо ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил №0011/UA102000/2025 за ст.485 МК України за обставин використання ним товару - транспортного засобу марки FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надані такі пільги,при цьому не сплативши митні платежі, які б підлягали сплаті при митному оформлені вказаного транспортного засобу в митному режимі імпорт (випуск у вільний обіг) у сумі 200 812 грн 02 коп.
Проте притягнення ОСОБА_2 за ст.485 МК України буде несумісним із гарантіями, передбаченими у ст.4 Протоколу №7 до Конвенції, та суперечитиме ст.61 Конституції України, з огляду на таке.
Так, правові норми поділяються на загальні та спеціальні. Загальна норма врегульовує суспільні відносини в цілому, спеціальна встановлює певні особливості порівняно із загальною, тобто врегульовує вужче коло суспільних відносин.
Іншими словами, правова норма, що поширюється на більш широке коло відносин, є загальною, а правова норма, що має більш вузьку сферу дії, є спеціальною. При цьому спеціальні правові норми мають перевагу порівняно із загальними.
Положеннями ст.485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" внесено зміни зокрема до КУпАП, та ст.121 КУпАП доповнено частиною 8, якою передбачено відповідальність за "Керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту".
Частиною 9 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність у вигляді штрафу на водія в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого - за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною восьмою цієї статті.
Правовий аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що норма викладена у ч.8 ст.121 КУпАП є спеціальною та застосовується до осіб за дії у вигляді керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України. Про вказане додатково свідчить можливість накладення стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу за кваліфікуючою ознакою повторності правопорушення.
У той час як норма, викладена у ст.485 МК України, передбачає декілька складів правопорушень та застосовується зокрема за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
В даному випадку під використанням товарів - транспортних засобів розуміється керування транспортним засобом, його розукомплектування тощо, та щодо такого транспортного засобу порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України.
При цьому, відносно однієї особи можливе одночасне складення протоколів як за ч.8 ст.121 КУпАП, так і за ст.485 МК України, однак лише у випадку, коли за ст.485 МК України інкримінується будь-який інший вид використання товару-транспортного засобу, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, окрім керування таким транспортним засобом.
Згідно з диспозицією ст.485 МК України обов'язковою ознакою складу правопорушення є наявність в діях особи спеціальної протиправної мети, а саме: використанням товарів, відносно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. Наведене вказує на те, що правопорушення, передбачене ст.485 МК України, може бути вчинено лише з умисною формою вини.
Проте, митним органом не надано доказів того, що ОСОБА_2 було достеменно відомо про те, що громадянин ОСОБА_3 не покидав на транспортному засобі FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 митну територію України, та автомобіль використовується в межах пільгового режиму. Натомість, згідно наданих письмових пояснень ОСОБА_2 , він взагалі не знайомий з ОСОБА_3 та його ніколи не бачив.
Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Згідно з принципом «non bis in idem» «двічі за одне і те саме правопорушення» - заборонено притягати фізичну та юридичну особу двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У ч.1 ст.4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Сергій Золотухін проти Росії», «Чернов проти України» сформулював позицію, згідно з якою ст.4 Протоколу №7 трактується як заборона кримінального переслідування особи двічі за правопорушення, якщо воно випливає з ідентичних фактів, які є по суті тими ж самими.
Таким чином, з урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки за протоколом №0011/UA102000/2025, в порушення вимог ст.61 Конституції України, останньому інкримінуються дії у вигляді керування транспортним засобом, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, однак останній вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за спеціальною нормою - ч.8 ст.121 КУпАП за вчинення аналогічного правопорушення.
Відтак, доводи апелянта про те, що правопорушення за ч.8 ст.121 КУпАП та порушення митних правил за ст.485 МК України є різними видами правопорушень, оскільки мають різний вид, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Місцевий суд правильно зазначив, що посилання представника митниці на постанови ВС у справах №697/12/17 та 295/16296/16-а є непереконливими, оскільки висновки й підходи, наведені у цих постановах, не є релевантними до обставин цієї справи, а тому не враховуються судом.
Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, з чим погоджується й апеляційний суд.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Чернігівської митниці та скасування постанови місцевого суду.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу представника Чернігівської митниці Назарчук Т.В. - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 березня 2025 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний