Провадження № 11-сс/4823/129/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16 квітня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 25.11.2024.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що у заяві про вчинення правопорушення від 25.11.2024 не зазначено обставини, які могли б об'єктивно свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, не наведено вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування, відсутні конкретні обставини вчинення дій, які б містили ознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а також не зазначено, який саме документ підроблено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою зобов'язати П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 25.11.2025 року. Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та постановленою з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На думку апелянта, обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора не вимагає оцінки ними такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Поза увагою суду залишилась постанова Шостого адміністративного апеляційного суду від 17 січня 2024 року, якою визнано протиправними дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та зобов'язано надати відповідь на його звернення від 03.06.2023. Зазначає, що П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, знаходиться на території, яка підпадає під юрисдикцію Деснянського районного суду м. Чернігова.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи ОСОБА_6 , який просив задовольнити його апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З досліджених апеляційним судом матеріалів судового провадження вбачається, що 25.11.2024 ОСОБА_6 звернувся до директора Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 . У заяві ОСОБА_6 , посилаючись на рішення у справі суду адміністративної юрисдикції № 620/8400/23 про задоволення його позовних вимог, зазначено, що посадові особи військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 систематично порушують законодавство, що полягає у внесенні інформації в службові документи, що має ознаки службового підлогу, тобто правопорушення за ст. 366 КК України.
Згідно з листом від 27.01.2025 № 15294зкп/к/11-06-368/25чг звернення ОСОБА_6 від 25.11.2024 розглянуто П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, однак, відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, у зв'язку з відсутністю відомостей, що можуть свідчити про вчинення посадовими особами Чернігівського ЗВ ВСП кримінальних правопорушень.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Аналізуючи встановлені фактичні обставини судового провадження, колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КК України, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Саме на підставі інформації про об'єкт і об'єктивну сторону кримінального правопорушення вносяться відомості до ЄРДР, тобто, при прийнятті вказаної заяви потрібно визначити, чи містить вона повідомлення про кримінальне правопорушення та чи міститься в ній визначена підстава для початку кримінального провадження. Якщо ні, то на таку заяву не поширюються вимоги КПК.
При розгляді даної скарги має бути враховано, що вирішення питання про внесення відповідних відомостей до ЄРДР на початку досудового розслідування нерозривно пов'язано з встановленням факту вчинення кримінального правопорушення, й відсутність у КПК України чіткого процесуального порядку встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення на цьому етапі є суттєвим процесуальним недоліком. Норми чинного процесуального законодавства закріплюють обов'язок здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, а не будь-якої інформації, направленої особою як заяви про вчинення злочину. Основним критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. Бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР у розумінні процесуального закону може мати місце лише у разі наявності в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення.
Обставинами, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є ознаки кримінального правопорушення та ознаки складу такого правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Водночас, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне. Наведене вище дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР повинні підлягати не будь-які заяви чи повідомлення («безпідставні заяви»), а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 214 КПК України).
Таким чином, при розгляді скарги на бездіяльність органів досудового розслідування, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, до компетенції слідчого судді входить аналіз змісту заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності у ньому ознак такого правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо ненадання інформації на запит ОСОБА_6 від 03.06.2023, зобов'язати в/ч НОМЕР_1 повторно розглянути запит на його інформацію від 03.06.2023 та надати відповідь по суті запиту в термін, передбачений Законом № 2939-VI. Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що відповідач, відмовляючи у наданні запитуваної інформації, порушив статті 19, 34 Конституції України та Закон України “Про доступ до публічної інформації». Зазначав, що посадові особи в/ч НОМЕР_1 , використовуючи своє службове становище, перевищили свої службові повноваження та порушили право позивача на отримання інформації.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Шостого адміністративного апеляційного суду від 17 січня 2024 року скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року без змін, доповнивши резолютивну частину вказаного рішення наступним: “Допустити негайне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 та надати відповідь в порядку, визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішення».
Згідно долученої копії листа начальника управління державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області ОСОБА_7 за № 03-26-08/587 від 31.03.2025, ОСОБА_6 надано інформацію щодо виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова виданого 11.12.2024 у справі №750/4609/24 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь 1000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди та повідомлено, що 19 березня 2025 року грошові кошти в сумі 1000,00 грн перераховані на його рахунок у повному обсязі.
За змістом п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Отже, рішення слідчого судді ухвалене з порушенням вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до вимог п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК є підставою для скасування такого судового рішення з постановленням нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_6 .
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2025 має бути скасована.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_6 ..
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 25.11.2024 - скасувати.
Постановити нову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.
Зобов'язати П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 25.11.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4