Рішення від 21.04.2025 по справі 755/20468/24

Справа №:755/20468/24

Провадження №: 2-а/755/24/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від

07 жовтня 2024 року № 703 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, а провадження по справі закрити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2. від 07 жовтня 2024 року № 703 у справі про адміністративне правопорушення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у сумі 17 000,00 грн, оскільки 25 вересня 2024 року біля 13-00 год. в місті Києві громадянин ОСОБА_1 перебуваючи у будівлі КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва», ІІІ Філія по вулиці Черчилля Вінстона,

31, відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Постанову винесено незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки зупинили позивача 25 вересня 2024 року близько 10-00 год. в районі вул. Магнітогорської. В процесі розмови, представники ІНФОРМАЦІЯ_1, наполегливо рекомендували поїхати із ними нібито для уточнення якоїсь інформації щодо військового обліку та здійснили примусове доставлення позивача не повідомивши куди саме і з якою метою здійснюють доставлення. Повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивачу під час затримання та неправомірного доставлення не надали. Протокол про адміністративне затримання в порядку пункту 1 частини другої статті

262 КУпАП не складався. При тому, військово-облікові дані позивачем було оновлено своєчасно через Центр надання адміністративних послуг 05 червня 2024 року. Позивач почав проходити військово-лікарську комісію, однак залишив місце проходження військово-лікарської комісії, оскільки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки доставили його неправомірно. Повістку, не було надано позивачу під час затримання та неправомірного доставлення, підтвердні документи про отримання особою виклику також відсутні.

Згідно з підпунктом 2 пункту 69 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», на медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою. А для проходження медичного огляду видається направлення на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 11, (пункт 74 порядку). Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 75).

Отже, позивач не ухилявся від проходження медичного огляду, розпочав його проходити незважаючи на те, що не отримав повістки на проходження медичного огляду, було здійснено неправомірне примусове доставлення його представниками відповідача.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення, як і постанова не складались у присутності позивача, про місце і час розгляду справи позивача не повідомляли, оскаржувана постанова за адресою його місця проживання не надходила. Зазначений у постанові протокол, позивач також не отримував. Отже, такими неправомірними діями, порушено порядок оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення.

Направлення для встановлення придатності до військової служби з карткою обстеження, не є документами, які вказують на неправомірні дії позивача.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та за відсутності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи, а відтак порушений порядок повідомлення особи дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений статтею 277-2 КУпАП.

Крім того, у зв'язку з розглядом справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності із порушенням, позивач був позбавлений права добровільної оплатити штрафу своєчасно, як передбачено статтею 307 КУпАП, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

При цьому, відповідач оформив і надіслав до Державної виконавчій службі у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заяву про відкриття виконавчого провадження від 13 листопада 2024 року, вихідний № 07/10569/28, у якій неправомірно просив винести постанову про арешт майна позивача. Як зазначено в заяві: «з метою повного та своєчасного виконання рішення суду», хоча справа не розглядалась у суді, посилання на рішення суду, номер справи відсутні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене позов просив задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 поновлено пропущений процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

23 грудня 2024 року (вхід. № 70327, передано судді Хромовій О.О. 02 січня 2025 року) до суду надійшов відзив від ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

25 вересня 2024 року позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії (медичного огляду для встановлення ступеню придатності до проходження військової служби за станом здоров'я під час мобілізації та в особливий період). Під час перебування ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювалося оформлення та видача направлення позивачу на ВЛК і карти обстеження та медичного огляду. Водночас, позивачем категорично та однозначно було заявлено про відмову від проходження ВЛК. У зв'язку з чим, 25 вересня 2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності позивача складено протокол № 703 про вчинення адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - відмова від проходження медичного огляду ВЛК, щодо порушення позивачем в особливий період статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При складанні протоколу позивачу роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та його права, передбачені статтею 268 КУпАП, про що свідчить особистий підпис позивача у протоколі. Також позивачем при складення протоколу було надано особисті пояснення, згідно яких позивач зазначив, що при розгляді даного протоколу присутнім бути не бажає. Позивачем отримано другий примірник протоколу, про що проставлено особистий підпис, а також у графі для особистого підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

07 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та винесено постанову № 703 за вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Розгляд справи здійснено без присутності ОСОБА_1 з урахуванням заявленого ним у протоколі клопотання.

З урахуванням положень Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 лютого 2022 року № 154, вимога відповідача про проходження ОСОБА_1 ВЛК була законною, її заявлено в особливий період. Невиконання такої вимоги є складом адміністративного правопорушення.

Також, наголошено, що статтею 65 Конституції Україги закріплено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством (статті 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Отже, ОСОБА_1 здійснив порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вказане порушення вчинено в особливий період, він відмовився від проходження ВЛК у присутності свідків. Водночас, вимоги законодавства при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дотримані. Тому оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене у задоволенні позову просили відмовити.

Правом на подання відповіді на відзив ОСОБА_1 та його представник не скористалися.

Відповідно до частин п'ятої, восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 05 червня 2024 року № 254165-05062024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку рядового, сержантського і старшинського складу запасу у ІНФОРМАЦІЯ_5 . У витязі також зазначено, що ОСОБА_1 непридатний для військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата проходження ВЛК - 06 червня 2005 року. Витяг сформовано адміністратором Управління (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації.

25 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. видано направлення ОСОБА_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Також в матеріалах справи наявна картка обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби за мобілізацією на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З протоколу про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2024 року № 703 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 25 вересня 2024 року біля 13 год. 00 хв. в місті Києві, перебуваючи в будівлі КНП «КДЦ Дніпровського району міста Києва» ІІІ Філія по вулиці Черчилля Вінстона, 31, відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4

ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що йому роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

Також ОСОБА_1 у графі для пояснень і зауважень щодо змісту протоколу зазначив, що відмовляється від проходження військово-лікарської комісії, хоче проходити комісію за місцем прописки. Просить проводити розгляд даного протоколу без нього, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 .

Також протокол місти відмітку про отримання другого примірнику ОСОБА_1 , про що проставлено особистий підпис.

07 жовтня 2024 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. винесено постанову № 703 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Встановлено, що 25 вересня 2024 року біля 13 год. 00 хв. в місті Києві ОСОБА_1 , перебуваючи в будівлі КНП «КДЦ Дніпровського району міста Києва» ІІІ Філія по вулиці Черчилля Вінстона, 31, відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом, направленням для встановлення придатності до проходження військової служби з карткою обстеження. Вину ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні не визнав та просив розгляд адміністративного матеріалу проводити без його участі. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.

З постанови головного державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельника К.М. від 14 листопада 2024 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, встановлено, що на примусовому виконанні у Дніпровському відділі Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 жовтня 2024 року № 703 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Також 14 листопада 2024 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 37 769,00 грн.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.

За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня

1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).

За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Отже, станом на 25 вересня 2024 року на території України діяв правовий режим особливого періоду.

Згідно із пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.

З аналізу зазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Так, абзацом п'ятим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року

№ 65/2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2015-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Водночас, оновлення даних не виключає обов'язок громадянина у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з'явитися у зазначені у ній місце та строк, що встановлений в абзаці восьмому частини третьої статті 22 Закону України

№ 3543-XII, яка визначає прямий обов'язок з'явитися до ТЦК на виклик за повісткою без конкретизації, які саме облікові дані потребують уточнення.

При цьому, відповідний територіальний ІНФОРМАЦІЯ_1 має право викликати військовозобов'язаного для уточнення персональних даних, навіть якщо він раніше оновив частину даних у застосунку «Резерв+» чи безпосередньо у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_1 і метою виклику не є безпосередньо проходження медичного огляду. Відсутність запису про медичний огляд є достатньою підставою для виклику з метою уточнення цих даних.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує, що 25 вересня 2024 року перебував у ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії.

Посилання позивача на протиправне затримання та примусове доставлення до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1 та медичного закладу нічим не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами.

За приписами абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено: громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:

-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

-прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_1), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

-Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до пункту 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року

№ 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_1 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

За приписами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від

16 травня 2024 року № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року № 560.

Суд враховує, що повістка про виклик позивача для проходження медичного огляду 25 вересня 2024 року у матеріалах справи відсутня.

У матеріалах справи також відсутні відомості про реєстрацію відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.

При цьому, сторонами не заперечується факт прибуття ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 25 вересня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 також не заперечує отримання відповідного направлення на проходження військово-лікарської комісії. Копія вказаного направлення міститься в матеріалах справи.

Згідно із пунктом 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року

№ 154 (далі - Положення № 154), ІНФОРМАЦІЯ_1 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абзацом 11 пункту 9 Положення № 154 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Таким чином, за встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права, відмова позивача від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби є безпідставною, що свідчить про порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У протоколі від 25 вересня 2024 року № 703 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 самостійно зазначив, що відмовляється від проходження медичного огляду. При цьому позовна заява базується саме на тому, що позивач не пройшов відповідний медичний огляд, цей факт ним не заперечується.

Доказів про проходження медичного огляду за місцем реєстрації, про що позивач зазначив у протоколі, до позовної заяви не додано, що свідчить про свідоме ігнорування позивачем обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби за мобілізацією.

Отже, вказане не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оспорюваній постанові, а саме не проходження військовозобов'язаним медичного огляду на підставі отриманого направлення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем підтверджено правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Також твердження позивача про порушення процедури розгляду справи щодо нього спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що він був присутній при його складенні, ознайомлений під підпис про права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Водночас, у протоколі позивач під підпис зазначив, що не бажає бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи інші доводи позову суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, відповідно до статті 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, дійшов висновку про те, що постанова від 07 жовтня 2024 року № 703 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Також відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 132, 134, 143, 241-251 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду виготовлено 21 квітня 2025 року.

Суддя О.О. Хромова

Попередній документ
126746984
Наступний документ
126746986
Інформація про рішення:
№ рішення: 126746985
№ справи: 755/20468/24
Дата рішення: 21.04.2025
Дата публікації: 24.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.04.2025)
Результат розгляду: у задоволенні позову відмовлено повністю
Дата надходження: 22.11.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
ХРОМОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ХРОМОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА