17 листопада 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.І.,
суддів: Балюка М.І., Луспеника Д.Д.,
Данчука В.Г., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства “Буревісник”, треті особи: ОСОБА_7 та управління Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва, про визнання права на отримання довідки про підтвердження науково-технічного стажу на посаді начальника конструкторського бюро заводу “Буревісник” та зобов'язання видати довідку,
У вересні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом про визнання права на отримання довідки про підтвердження науково-технічного стажу на посаді начальника конструкторського бюро заводу “Буревісник” за період з 16 квітня 1973 року по 1 квітня 1976 року та зобов'язати відповідача видати зазначену довідку, посилаючись на те, що відповідач відмовляється добровільно видати йому таку довідку.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 6 травня 2009 року позов ОСОБА_6 про визнання права на отримання довідки про підтвердження науково-технічного стажу на посаді начальника конструкторського бюро заводу “Буревісник” та зобов'язання видати довідку задоволено: зобов'язано ДП “Буревісник” видати ОСОБА_6 довідку про підтвердження науково-технічного стажу на посаді начальника конструкторського бюро заводу “Буревісник” за період з 16 квітня 1973 року по 1 квітня 1976 року.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 6 травня 2009 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ДП “Буревісник” ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в зв'язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 з 16 квітня 1973 року по 1 квітня 1976 року працював у відповідача на посаді начальника конструкторського бюро.
У 2006 році позивач неодноразово звертався із письмовими заявами на ім'я генерального директора ДП “Буревісник” ОСОБА_7 про видачу йому довідки для підтвердження стажу науково-технічної діяльності на підприємстві за період з 16 квітня 1973 року по 1 квітня 1976 року, яка йому необхідна для призначення пенсії у відповідності до вимог ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, однак йому повідомлялося в зв'язку з відсутність правових підстав для віднесення його трудової діяльності на підприємстві та трудового стажу за вказаний період до науково-технічної діяльності.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач має право на отримання довідки про підтвердження науково-технічного стажу на посаді начальника конструкторського бюро заводу “Буревісник” за період з 14 квітня 1973 року по 1 квітня 1976 рік, оскільки посада начальника конструкторського бюро, яку займав позивач згідно із п. 4 Переліку посад науково (науково-технічних) працівників державних підприємств відноситься до посад, перебування на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони усупереч ч. 4 ст. 60 та ст. 213 ЦПК України ґрунтуються на припущеннях та на неправильному застосуванні норм процесуального права.
Усупереч цим положенням закону суди обґрунтували своє рішення щодо належності посади начальника конструкторського бюро, яку займав позивач у період з 14 квітня 1973 року по 1 квітня 1976 рік до посад науково (науково-технічних) працівників державних підприємств, перебування на яких дає право на призначення наукової пенсії лише на поясненнях позивача та допитаних у суді свідків щодо факту здійснення ДП “Буревісник” наукового напряму діяльності, а також на підставі копії довідки, виданої підприємством іншому працівнику - ОСОБА_8, який був безпосереднім керівником позивача, працював на посаді головного конструктора та головного інженера заводу та в якій було зазначено, що стаж його роботи відноситься до науково-організаційної діяльності та складає більше 70 % загального річного обсягу робіт, зараховується до наукового стажу та дає йому право на отримання наукової пенсії.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” наукова або науково-технічна діяльність підприємства повинна бути основною і становити понад 70 % загального річного обсягу виконаних робіт.
Статтею 7 цього Закону визначено, що наукова установа діє на підставі статуту (положення), що затверджується в установленому порядку.
Крім того, згідно із роз'яснень Міністерства освіти і науки України від 4 березня 2003 року № 15/05-152 належність організації до наукових установ згідно з вимогами Закону засвідчується статутними документами, відповідною реєстрацією та звітністю в органах державної статистики (форма 1 - наука) та може бути підтверджена результатами атестації цієї організації згідно із постановою Кабінету міністрів України “Про затвердження Положення про державну атестацію науково - дослідних (науково-технічних) установ” від 7 квітня 1998 року № 469.
Також у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 11 липня 2002 року № 03-3/3534-02-6 зазначено, що основним документом для визначення стажу наукової роботи є трудова книжка та інші документи, які згідно вимог закону підтверджують стаж наукової роботи. Якщо із записів у трудовій книжці чітко не можна визначити правовий статус наукової установи, статус структурного підрозділу, що підтверджує науковий напрям його діяльності або з назви посади безпосередньо не випливає її науковий напрям, додатково надається уточнююча довідка
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що можливість віднесення до наукових працівників тих осіб, які займали посади, що містяться у Переліку посад науково (науково-технічних) працівників державних підприємств, зокрема п. 4 Переліку - посада головного інженера (конструктора, технолога, іншого фахівця) має бути підтверджена додатковою інформацією про науковий характер виконуваної роботи протягом усього періоду зайняття цієї посади. Результати з науково-технічної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства мають бути зафіксовані у відповідних джерелах інформації: анотовані звіти з науково-дослідної конструкторської роботи, тематичні плани, статистичні звіти за формою 1-наука та 3- наука. Тому саме на підставі письмових документальних доказів може бути встановлено належність роботи позивача до наукової, однак в особовій справі ОСОБА_6 відсутні відомості відносно того, що його діяльність на підприємстві пов'язана із науково-технічною тематикою бюро нестандартних засобів вимірювання, відсутні у позивача авторські свідоцтва на винаходи..
Крім того, ДП “КДЗ Буревісник” за статутними та реєстраційними документами створювалося у 1967 році згідно із наказом Міністра радіопромисловості № 349 с від 1 липня 1967 року як підприємство серійного виробництва НВО “Квант” та не відноситься до наукових та науково-технічних підприємств, а конструкторське бюро № 33 не належить до наукового напряму діяльності заводу, оскільки технічні рішення , що розроблялися в бюро за своїми результатами відповідають інженерним рішенням, які не містять наукової новизни.
Проте суди у порушення вимог чинного законодавства на зазначене уваги не звернули, не встановили у чому саме полягала науково-технічна діяльність ОСОБА_6, чи мала така діяльність наукову новизну та науковий характер, була основною і становила понад 70 % від загального річного обсягу виконаних робіт й відповідно відносилася до науково-технічної діяльності, а також на підставі належних доказів не встановили й того, чи впроваджував позивач у період своєї роботи на підприємстві з 1973 по 1976 рік нові технології та займався розробкою наукового обґрунтування, а виходили лише із усних пояснень позивача, допитаних у суді свідків та наданої позивачем копії довідки, виданої підприємством іншому працівнику - ОСОБА_8, яка в силу положень ст. ст. 57, 58, 59 та 60 ЦПК України не є належним доказом та ніякого відношення до виконуваної роботи позивача не має.
Отже висновки судів щодо віднесення роботи позивача до науково-технічної діяльності, яка дає йому право на отримання відповідної довідки про науково-технічний стаж роботи, необхідної для отримання наукової пенсії, зроблені не на доказах, а ґрунтуються лише на припущеннях про обставини справи, на яких не можна було ухвалювати рішення.
За таких обставин судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу ДП “Буревісник” задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 6 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор'єва
Судді: М.І. Балюк
В.Г.Данчук
Д.Д. Луспеник
Л.І. Охрімчук