Справа №712/3787/25
Провадження №1-кп/712/630/25
18 квітня 2025 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100140000658 від 01.02.2025, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Селидове, Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, немаючого на утриманні дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,
Згідно з пунктами 4, 5 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_6 №35 від 31.01.2025, рядового ОСОБА_5 призвано за мобілізацією до команди військової частини НОМЕР_1 ; 31.01.2025 рядовий ОСОБА_5 повинен вибути для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 .
Враховуючи викладене, з 31.01.2025 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця, який проходить військову службу під час мобілізації, у зв'язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
ОСОБА_5 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «рядовий», діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28 - 32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 31.01.2025, близько 15 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, після того як офіцер мобілізаційного відділення вказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки лейтенант ОСОБА_7 , який у розумінні положень ст.32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового складу, в тому числі по відношенню до солдата ОСОБА_5 , усно довів наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_6 №35 від 31.01.2025, який у розумінні положень ст.32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу, в тому числі по відношенню до рядового ОСОБА_5 , відповідно до якого рядовий ОСОБА_5 повинен 31.01.2025 вибути для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , незважаючи не те, що зазначений наказ не суперечив чинному законодавству, не був пов'язаним з порушенням прав та свобод рядового ОСОБА_5 , не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього, та був доведений до нього уповноваженою на те особою, встановленим порядком, за надуманими підставами, відкрито, усно відмовився виконувати вказаний наказ, що призвело до підриву дисципліни підрозділу та зниження рівня бойової готовності військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні ОСОБА_5 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Обвинувачений зазначив, що він відмовився виконати наказ командира, та вибути для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , тому що злякався, так як раніше не служив, не проходив строкову військову службу у зв'язку з хворобою (розлад психіки). Нині ОСОБА_5 зрозумів помилковість своїх дій і переконань, наявність обов'язку щодо захисту Батьківщини. Він щиро розкаювався у вчиненому, і вказав, що має намір проходити військову службу в Збройних Силах України. Під час призначення покарання також просив врахувати, що він раніше не судимий, є внутрішньо переміщеною особою, в м.Селидове Донецької області втратив житло, і є вимушеним переселенцем, нині орендує житло в м. Черкаси разом із цивільною дружиною, має тимчасові підробітки.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. В порядку ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 . Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.402 КК України, - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується положеннями ст.ст.65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд приймає до уваги, що скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, відомостей про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра у суду немає, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні дітей не має, офіційно не працює, є внутрішньо переміщеною особою; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 08.04.2022 №7107-7000426073 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, місце проживання/перебування ОСОБА_5 є: АДРЕСА_5 .
Під час судового провадження обвинувачений висловив намір проходити військову службу в Збройних Силах України.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах, установлених санкцією ч.4 ст.402 КК України, у виді позбавлення волі, та застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Призначене покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ст.75 КК України, на переконання суду, надасть обвинуваченому ОСОБА_5 змогу довести своє виправлення, стати корисним для суспільства, а також справить на нього належний виховний вплив щодо недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в подальшому.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності
У зв'язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, запобіжний захід у даному кримінальному провадженні у виді тримання під вартою слід скасувати та звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з 01.02.2025 по 18.04.2025, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
Цивільний позов по кримінальному провадженню заявлено не було.
Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 394, ч.15 ст.615 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою скасувати.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду негайно.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з 01.02.2025 по 18.04.2025, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1