Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09.04.2025м. ХарківСправа № 922/4644/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Європейська агенція з повернення боргів", м.Київ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронотекс", м.Харків , 2. ОСОБА_1 , м.Харків
про стягнення коштів 135 600,12 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача-1: не з'явився;
відповідача-2: не з'явився.
Товариство з обмежною відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронотекс", ОСОБА_1 , в якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОНОТЕКС" та ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором №R350589/1800/1173318 від 09.08.2021 в розмірі 135 600,12 грн., з яких: 108 273,25 грн. - заборгованість за основним боргом та 27 326,87 грн. - заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09.08.2021 між АТ "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ронотекс" був укладений Кредитний договір №R350589/1800/1173318 в забезпечення виконання якого між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №R350589/1800/1173318/П від 09.08.2021. У наслідок неналежного виконання ТОВ "Ронотекс" зобов'язанння по повернненню кредитних коштів за Кредитним договором №R350589/1800/1173318 утворилась заборгованість у розмірі 135 600,12 грн. право вимоги на яку Товариство з обмежною відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло на підставі Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024 та Додаткової угоди №1 до договору відступлення права вимоги від 29.11.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано дану справу незначної складності - малозначною та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
03.02.2025 від представника ОСОБА_1 (відповідача-2) до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.2943), в якому вважає, що договір поруки у відповідності до ст.547 ЦК України є нікчемним, оскільки він не підписувався ОСОБА_1 . Також у відзиві заявляє клопотання про перехід до розгляду справи № 922/4644/24 в порядку загального позовного провадження та окремо надає клопотання про призначення експертизи (вх.№2946).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2025 задоволено клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено справу №922/4644/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження на 05.03.2025 о 10:00.
07.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№3473), в якій вказує на те, що у матеріалах справи містяться докази ідентифікації особи Поручителя перед підписанням Договору поруки, а заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи є затягуванням судового процесу у зв'язку із чим просить суд відмовити у його задоволенні, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також просить розгляд справи здійснювати за відсутністю представника Позивача.
Ухвалою суду від 05.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи (вх.№2946 від 03.02.2025).
Протокольною ухвалою від 05.03.2025 відкладено підготовче засідання на 19.03.2025 об 11:00.
Протокольною ухвалою від 19.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2025 о 12:30.
Позивач у судове засідання 09.04.2025 не з'явився, просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.
Відповідач-2 у судове засідання не з'явився про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач-1 своїм правом на участь представника у судовому засіданні як під час підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті не скористався, причину неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач-1 повідомлявся належним чином, відповідно до статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач-1 є юридичною особою, яка в силу статті 6 ГПК України, зобов'язана зареєструвати електрону пошту в системі ЄСІСТ, однак не зробив цього ані до відкриття провадження, ані під час розгляду справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою ".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4).
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/4644/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Крім того, відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач-1 своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
09.08.2021 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк (надалі - банк/кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОНОТЕКС» (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №R350589/1800/1173318 (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти надалі (кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 199 832,65 грн (надалі ліміт), а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Згідно п. 1.2. кредитного договору кінцевий термін надання кредиту 09.09.2021 - становить останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту.
Згідно п. 1.3. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту 28.01.2022, або інша дата визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору кредит надається позичальнику на погашення заборгованості, що виникла згідно умов Договору про фб надання овердрафту № 015/1800/419537 від 26 липня 2018 року, укладеного між Позичальником Кредитором (далі - Договір овердрафту).
Як вбачається з п. 2.1. кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору включно, позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19,00%. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 19,00% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.
Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
Згідно із п. 2.4. кредитного договору, розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначена пунктом 2.1. договору збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених п. 3.4. та/або п. 6.1. та/або п. 6.4. та/або підпунктом 7.1.1. та/або відмови від виконання вимоги кредитора, передбаченої підпунктом 8.1.4. договору. Процентна ставка збільшується на 200 Базисних пунктів за невиконання/ неналежне виконання кожної із зазначених в цьому пункті Договору умов. Процентна ставка по Кредиту, визначена пунктом 2.1 Договору, підвищується в перший Банківський день календарного місяця, наступного за місяцем, в якому Кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацем цього пункту Договору (Дата змін). Підвищення процентної ставки відповідно до цього пункту Договору не є зміною умов Договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до Договору. На розсуд Кредитора збільшення процентної ставки за Кредитом згідно з умовами цього пункту Договору може не застосовуватись.
Підпунктами 3.1.2, 3.1.3. п. 3.1. Кредитного договору передбачено, що обов'язковими умовами надання Позичальнику Кредиту або його частини (траншу) є, зокрема, наявність Поточного рахунку; надання Кредитору письмової заяви Позичальника про надання Кредиту (траншу) за формою, встановленою Кредитором.
У розділі «Визначення термінів» кредитного договору поточним рахунком позичальника зазначено № НОМЕР_1 , відкритий в AT «Райффайзен Банк».
Виконання зобов'язань позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту за договору, між кредитором і поручителем ОСОБА_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору (п. 4.1. кредитного договору).
Відповідно до п. 5.2., 5.3. кредитного договору позичальник здійснює повернення Кредиту та сплату Процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з Графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його використання. Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 28 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі.
При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за кредитом за період прострочення, в тому числі, визначені п. 2.2. договору, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком. При цьому, у разі нездійснення погашення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту проценти, передбачені п. 2.2. договору, нараховуються та сплачуються позичальником за період з дати кінцевого терміну погашення кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за договором в повному обсязі.
Пунктом 5.6. передбачено, що підписанням договору позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника (в т.ч. його структурних підрозділів), зокрема, з поточного рахунку, з рахунків, що будуть відкриті позичальнику у кредитора протягом строку дії договору та реквізити яких кредитор визначить самостійно, в розмірі сум, належних до сплати позичальником за договором та/або договорами забезпечення, в т.ч. з метою погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, комісій, пені, штрафу, відшкодування витрат та інших платежів, передбачених договором/договорами забезпечення. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором протягом строку дії договору будь-яку кількість разів, починаючи з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов'язання (включно) до повного погашення заборгованості.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором (п. 12.1. кредитного договору).
Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується Випискою по особовому рахунку Позичальника за період з 12.08.2021 по 11.08.2022.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (надалі Відповідач 2/Поручитель) 09.08.2021 укладено Договір поруки №R350589/1800/1173318/П (надалі Договір поруки).
Згідно п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.
За приписами п. 2.1., п. 2.2. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов'язаннями, а Поручитель зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов'язаннями. Поручитель зобов'язується здійснити виконання Забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі Вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру Забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов'язань в розмірі визначеному Кредитором у Вимозі.
Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором, станом на 26.07.2024, наявна заборгованість у розмірі 135600,12 грн. з яких:
-108 273,25 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 62 745,84 грн. прострочена заборгованість за кредитом;
- 27 326,87 грн. заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 25 753,06 грн.
24.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк» (далі Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (далі - Позивач/Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-72.
Відповідно до п. 2.1. Договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів приймає належні АТ «Райффайзен Банк» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).
Керуючись п. 2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення до ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання ТОВ Європейська агенція з повернення боргів п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.
Згідно п. 2.3. Договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заміняє АТ «Райффайзен Банк» у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог АТ «Райффайзен Банк», включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.
Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.
Пунктом 2.6. Договору відступлення права вимоги, визначено, що відступлення Прав Вимоги за Договором здійснюється без згоди Боржників за Кредитними договорами та/або Поручителів за Договорами забезпечення.
Пунктом 2.7. Договору відступлення права вимоги, визначено, що протягом 10 календарних днів з Дати відступлення Прав Вимоги за цим Договором АТ «Райффайзен Банк» здійснює розсилку повідомлень Боржникам та Поручителям про відступлення ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів Прав Вимоги згідно діючого законодавства України.
Загальна вартість Прав Вимоги за Договором (Ціна Договору) становить 9954359,21 грн.
Згідно платіжної інструкції № 372 від 24.07.2024 ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів сплатило на рахунок АТ «Райффайзен Банк» 9954359,21 грн. за Договором відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024.
Згідно п. 5.5. Договору відступлення права вимоги з Дати відступлення Права Вимоги Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до Реєстру Боржників № 2 до Додаткової Угоди №1 від 29.11.2024 до Договору відступлення права вимоги (надалі Реєстр Боржників №2) ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів набуло права грошової вимоги до ТОВ «РОНОТЕКС» за Кредитним договором № R350589/1800/1173318 від 09.08.2021, в сумі 135 600,12 грн., з яких:
-108 273,25 грн. - заборгованість за основним боргом;
- 27 326,87 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивачем на адресу Поручителя 13.12.2024 було надіслано вимогу № 827016 від 11.12.2024 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором у десятиденний термін з моменту отримання цієї вимоги. Однак вказана вимога другим відповідачем залишена без виконання.
Враховуючи, що відповідачами заборгованість погашено не було, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 Господарського кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Щодо змісту поняття користування кредитом Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує чужі грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття користування кредитом, яким послуговуються скаржники, є окремим випадком користування чужими коштами. Термін користування чужими коштами Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Отже, користування кредитом це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).
Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У відповідності до ст. 554, 555 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 512 - 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд установив, що 09.08.2021 між АТ «Райффайзен Банк» (Кредитор) та ТОВ «РОНОТЕКС» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 350589/1800/1173318, відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику кредитні кошти (Кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 199 832,65 грн. (надалі Ліміт), а Позичальник зобов'язався використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором.
Факт отримання Позичальником кредитних коштів та факт наявності заборгованості у розмірі 135600,12 грн. з яких: 108 273,25 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 62 745,84 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 27 326,87 грн. заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 25 753,06 грн., підтверджено Випискою по особовому рахунку ТОВ«РОНОТЕКС» 12.08.2021 по 11.08.2022 та розрахунком заборгованості, станом на 26.07.2024.
Суд встановив, що, згідно п. 1.3. Кредитного договору Кінцевий термін погашення Кредиту - 28.01.2022.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 09.08.2021 укладено Договір поруки №R350589/1800/1173318/П, відповідно до п. 1.2. якого Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.
Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, згідно норм чинного законодавства, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. При цьому відступлення права вимоги завжди є похідним від інших зобов'язань, тому укладаючи договір про відступлення права вимоги, сторони повинні чітко визначити його предмет та саме право, що відступається.
24.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк» (далі Первісний кредитор) та ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (далі - Позивач/Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-72 та 29.11.2024 укладено Додаткову Угоду № 1 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-72, відповідно до умов яких право грошової вимоги за Кредитним договором №R350589/1800/1173318 від 09.08.2021, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «РОНОТЕКС», перейшло до ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів.
Наявними у справі доказами, підтверджено, що новий кредитор (позивач) набув права вимоги Банку до боржника, зазначеного у додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 від 29.11.2024 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024, зокрема, до першого відповідача ТОВ «РОНОТЕКС» за кредитним договором R350589/1800/1173318 від 09.08.2021 в сумі 135 600,12 грн., з яких: 108 273,25 грн. - заборгованість за основним боргом; 27 326,87 грн. - заборгованість за відсотками.
Тобто до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором № R350589/1800/1173318 від 09.08.2021 в зазначеному вище розмірі.
Згідно п. 2.3. Договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заміняє АТ «Райффайзен Банк» у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог АТ «Райффайзен Банк», включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.
Суд встановив, що позивачем на адресу Поручителя (другого відповідача) 13.12.2024 було надіслано вимогу № 827016 від 11.12.2024 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором у десятиденний термін з моменту отримання цієї вимоги. Однак вказана вимога другим відповідачем залишена без виконання.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачами зобов'язань за Кредитним договором № R350589/1800/1173318 від 09.08.2021.
Другий відповідач порушив договірні зобов'язання за договором поруки, заборгованості першого відповідача перед позивачем у строки, що визначені вимогою № 827016 від 11.12.2024, не сплатив.
Доказів на спростування наявного боргу відповідачі суду не подали.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання першим відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо повернення отриманого кредиту, факт невиконання другим відповідачем зобов'язань за договором поруки в частині погашення заборгованості першого відповідача за кредитним договором на вимогу позивача, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 135 600,12 грн., з яких: 108 273,25 грн. - заборгованість за основним боргом та 27 326,87 грн. - заборгованість за відсотками., нарахованих на підставі кредитного договору № R350589/1800/1173318 від 09.08.2021.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп. покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОНОТЕКС» (код ЄДРПОУ: 38493083, місцезнаходження юридичної особи: 61072, Харківська обл, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, 2-А, кв. 29) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014. місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN N НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») 108 273 грн. 25 коп. заборгованості за основним боргом, 27 326 грн. 87 коп. заборгованості за відсотками.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОНОТЕКС» (код ЄДРПОУ: 38493083, місцезнаходження юридичної особи: 61072, Харківська обл, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, 2-А, кв. 29) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014. місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN N НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») 1514 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014. місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN N НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») 1514 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "17" квітня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне