Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09.04.2025м. ХарківСправа № 922/4445/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну, м.Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест 87",м.Харків
про стягнення коштів 1 150 292,96 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився.
Харківський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест 87" про стягнення 1 150 292,96 грн., з яких: 617 670,09 грн. - орендна плата, 411 780,06 - ПДВ, 8 250,57 грн. - комунальні послуги, 112 592,24 грн. - податок на земелю.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідачем систематично не виконувались обов'язки за Договором оренди №6390-Н від 11.10.2014 та Договором про відшкодування витрати Балансоутримувача на оплату комунальних послуг до Договору №6390-Н від 11.10.2014, не сплачувалась орендна плата, не відшкодувувались витрати на оплату комунальних послуг та не компенсувалась оплата земельного податку, внаслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем у загальному розмірі 1 150 292,96 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2025 відкрито провадження у справі № 922/4445/24; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.01.2025 об 11:00. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області
26.12.2024 від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву (вх.№ 32528)
22.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№1720), в якому не погоджується з заявленими вимогами, а також просить суд поновити строк на подання відзиву до суду. Заперечуючи проти позову відповідач наголошує на тому, що в 2022-2024 роках орендоване відповідачем приміщення було істотно пошкоджене внаслідок кількох обстрілів з боку військ РФ. З цього приводу було складено відповідні акти обстеження № 1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, № 3 від 06.05.2024, № 2/1 від 14.02.2024, які складалися після обстрілів міста Харкова та безпосередньо будівлі та майна по вулиці Бакуліна, 11, та в яких зафіксовано, що в будівлі пошкоджено вікна, стеля, стіни, двері, дах, системи водопостачання та водовідведення, теплопостачання, а також те, що без відновлення зазначені приміщення не можливо використовувати. Перелічені вище руйнування зафіксовані слідчими органами Головного управління поліції Харківської області, по фактам руйнування зареєстровані відповідні кримінальні провадження, триває досудове розслідування. Відповідач звертався з заявами до Регіонального відділення Фонду державного майна, Міністерства освіти та Позивача в яких просив не нараховувати йому орендну плату та компенсаційну плату за землю у зв'язку з руйнуванням приміщень та неможливістю їх використання за цільовим призначенням та вимагав провести обстеження приміщень. Вказує, що позивачем не були здійснені необхідні для балансоутримувача дії для внесення інформації про пошкоджене майно у відповідний реєстр для зменшення ставки земельного податку та призупинення нарахування орендної плати до відновлення приміщень до стану придатного до використання. Відповідач не відмовляється сплачувати орендну плату та компенсацію за приміщення, які фактично умовно придатні до використання та використовувались відповідачем, та компенсувати інші платежі, але виключно після здійснення перерахунку відповідно до норм чинного законодавства та фіксації пошкоджень приміщень.
Протокольною ухвалою від 22.01.2025 на підставі ч.2 ст.119 ГПК України продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву (вх.№1720 від 22.01.2025) до суду, вказаний відзив долучено до матеріалів справи; долучено до матеріалів справи пояснення третьої особи (вх.№32528 від 26.12.2024); на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 19.02.2025 о 09:45.
27.01.2025 позивач до суду подав відповідь на відзив (вх.№ 2229) в якій зазначив, що акти обстеження № 1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, 3 від 06.05.2024, № 2/1 від 14.02.2024 на які посилається відповідач не є за своєю формою документами, якими можна підтверджувати пошкодження як самої будівлі, так і її приміщень по вулиці Є. Єніна, 11 (стара назва - Бакуліна), тобто звіт, який має містити висновок про технічний стан та рекомендації щодо подальшої експлуатації. Особи, які підписували вищезгадані акти також не є суб'єктами, про які йде мова у порядку № 257 (Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва). Позивач наголошує, що у Відповідача немає висновків експерта, який за своєю кваліфікацією міг би підтвердити стан майна та можливість його використання. Також вказує,що позивач неодноразово пропонував відповідачу звернутись до РВ ФДМУ по Харківській області з ініціативою щодо припинення договору оренди та повернення орендованого майна, проте з боку відповідача жодних дій на припинення договору оренди вчинено так і не було.
Протокольною ухвалою від 19.02.2025 на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів; на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 05.03.2025 о 09:45.
19.02.2025 від відповідача надійшли Заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№ 4459)в яких вказує, що в результаті обстрілів, що мали місце 09.09.2022, 02.01.2024, 05.05.2024 було значно пошкоджена будівля Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну за адресою м. Харків, вул. Бакуліна, 11, в т.ч. орендовані відповідачем нежитлові приміщення. З приводу цього представниками відповідача разом з представниками третьої особи, як балансоутримувача, та з залученням свідків були складені акти №1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, №2/1 від 14.02.2024, №3 від 06.05.2024 в яких зафіксовані істотні пошкодження орендованих приміщень в результаті обстрілів, та їх фактичної неможливості використання в повному обсязі за їх цільовим призначенням без проведення ремонтних робіт. З 2022 року придатними до використання та фактично використовувались Відповідачем у різний проміжок часу між ворожими обстрілами всього приблизно 533,3 метрів квадратних, що складає лише орієнтовно 30% від всієї орендованої Відповідачем площі, а саме із 1799,4 метрів квадратних. Відповідач неодноразового звертався до позивача, в т.ч. після кожного з обстрілів та складання відповідних актів, з відповідними листами з приводу проведення оцінки пошкоджень в передбаченому Законом порядку, необхідності проведення ремонтних робіт та зменшення розміру орендної плати з огляду на виниклі обставини, з листами про зменшення площі орендованих приміщень та їх повернення. Однак, всі наведені листи відповідача були залишені без задоволення, оцінки пошкоджень проведено не було, ремонтні роботи приміщень також не проводилися, орендна плата зменшена також не була. Позивачем та третьою особою не спростовано, що станом на даний час орендовані приміщення не відремонтовані, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням.
Відповідач наголошує, що з п. 2 Порядку обстеження (затвердженого Постановою КМУ від 12 квітня 2017 р. № 257) та з п. 9 Порядку невідкладних робіт (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473) вбачається, що обстеження об'єктів згідно з ним може проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями; проведення обстеження об'єкта або пошкодженого об'єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом. Відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2022 за № 898/38234, до звіту за результатами (попереднього або основного (детального)) обстеження пошкодженого об'єкта додається акт обстеження, складений за результатами проведеного обстеження об'єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об'єкта (форму акту наведено у додатку 7 цієї Методики). У розділі «Висновок за результатами обстеження» Акту обстеження, складений за результатами проведеного обстеження об'єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, зазначається: висновок щодо можливості подальшої експлуатації; необхідності поточних, капітальних ремонтів об'єкта (частини об'єкта), реконструкції об'єкта (відокремлених частин об'єкта); необхідності демонтажу. Однак, відповідач в даному випадку не є органом, який може проводити обстеження пошкоджених об'єктів. Власник орендованих приміщень, орган уповноважений на управління приміщеннями знаючи про їх пошкодження самостійно не ініціювали питання про проведення обстеження та складання відповідного звіту, хоча, відповідач неодноразово звертався до них з цього приводу. Таким чином, не проведення обстеження мало місце не з вини відповідача. При цьому, відповідач вжив всіх можливих заходів, передбачених пунктом 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» щодо зменшення йому розміру орендної плати за договором №6390-Н від 11.10.2014, а саме, після кожного з пошкоджень орендованих приміщень неодноразово звертався до позивача з відповідними листами до яких додавав акти про пошкодження орендованих приміщень. В подальшому це питання в передбаченому законом порядку вирішено не було.
Протокольною ухвалою від 05.03.2025 судом долучені до матеріалів справи заперечення відповідача (вх.№ 4459 від 19.02.2025) та відкладено підготовче засідання на 14.03.2025 об 11:00.
11.03.2025 від позивач надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх.№6323), в якій просить долучити до матеріалів справи розрахунки заборгованості ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ87» по договору №6390-Н від 11.10.2017р за 2022-2024 роки.; розрахунки орендної плати ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ87» згідно договору №6390-Н від 11.10.2017р. за 2022, 2023 та 2024 роки.; копії актів здачі - приймання робіт (надання послуг) за 2022-2024 роки.; копії платіжних інструкцій з оплати за водопостачання, водовідведення, за абонентське обслуговування за водопостачання, водовідведення за 2022-2024 роки; копії довідок КП «Харківводоканал» по нарахуванню та сплаті за централізоване водопостачання та водовідведення за 2022-2024 роки.; копії податкових декларацій з плати на землюю за 2022-2024 роки (уточнюючі); розрахунки податку на землю по площам, що здані в оренду ХФКБАД.; копії платіжних доручень з оплати податку на землю за 2022 -2023 роки.
Протокольною ухвалою від 14.03.2025 у зв'язку із закінченням строків розгляду справи в підготовчому провадженні, які встановлені ч.3 ст.177 ГПК України відповідачу було відмовлено у клопотанні про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх.№ №6593 від 14.03.25); на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено позивачу строк на подання документів до суду, що додані до заяви (вх.№6323 від 11.03.2025), вказані документи долучені до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2025 о 10:30.
Позивач повноважного представника у судове засідання 09.04.2025 не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце даного засідання повідомлений згідно з ч.5, 7 ст.6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 14.03.2025 в електронній формі до Електронного кабінету відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи
Третя особа у призначене судове засідання повноважного представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.У своїх письмових поясненнях просила суд розгляд справи здійснювати без участі представника Регіонального відділення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
11 жовтня 2017 року, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі -Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ ІНВЕСТ 87» (далі - Орендар) було укладено договір оренди № 6390- H.
Відповідно до умов договору оренди державного майна № 6390-Н від 11.10.2017 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кімнати № № 5, 7, 8, 9, 14, 32, 34, 35, 36, 37, 51, 52, 55, 56, 57 на 1-му поверсі; кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 15, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 42, 43, 44 на 2-му поверсі; кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 21, 22, 24, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 34, 36, 37, 38, 40, 47, 48, 54, 55 на 3-му поверсі; кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 6, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 43, 44, 46, 47, 48, 51, 52, 53, 54, 56, 57 на 4- му поверсі; кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 12, 14, 15, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 47, 48, 49, 50, 54 на 5 поверсі 5-ти поверхового громадського будинку з навчальними майстернями та кабінетами, загальною площею 1884 мІ, за адресою: місто Харків, вулиця Бакуліна, 11, що перебуває на балансі Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну.
Відповідно до розділу 10, договір було укладено на два роки одинадцять місяців, з 11.10.2017 року до 11.09. 2020 року.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить за базовий місяць розрахунку жовтень 2017 року - 104633 грн. 55 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувача щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним. На рахунок, визначений Балансоутримувачем орендна плата перераховується у розмірі 50 відсотків.
Додатковою угодою № 1 до Договору оренди № 6390 - H від 11.10.2017р. продовжено строк дії Договору до 11.10.2022 року (пункт 10.1).
Відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору оренди № 6390 - Н від 11.10.2017р., було повернуто частину площ і загальна площа приміщень, що перебувають в оренді за цим договором склала 1799 м2. Крім того, цією додатковою угодою було внесено зміни у розділ «Орендна плата». Розмір орендної плати за цим договором склав 107121 грн. 88 коп. Також було внесено зміни у п. 3.6. основного договору. Відповідно до цих змін орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: Державний бюджет - 70%, Балансоутримувач4- 30%.
Також, відповідно до пункту 5.12. договору оренди державного майна № 6390-Н від 11.10.2017 року, між Балансоутримувачем та Орендарем, було укладено Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на оплату комунальних послуг до Договору оренди № 6390-Н від 11.10.2017 року. За цим договором Балансоутримувач здійснює оплату комунальних послуг, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на оплату комунальних послуг за водопостачання та податку на землю, з урахуванням інфляції.
За твердженнями позивача, станом на дату подання цієї позовної заяви договір не припинено, однак, обов'язки, передбачені договором оренди та договором про відшкодування витрат Балансоутримувача орендарем систематично не виконувались, орендна плата не сплачувалась також не компенсувалась оплата земельного податку, внаслідок чого за договором оренди № 6390-Н у ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ 87» перед позивачем, як Балансоутримувачем утворився борг у сумі 1 150 292 гривні 96 копійок, з них: 617 670 гривень 09 копійок - орендна плата, 411 780 гривень 06 копійок - ПДВ, 8 250 гривень 57 копійок - комунальні послуги, 112 592 гривні 24 копійки - податок на землю.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та ч. 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.
Спірні правовідносини, зокрема врегульовано відповідними статтями § 5 ГК України. Оренда майна та лізинг, глави 58 Цивільного кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).
Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, плата за користування майном (ст. 762 ЦК України) є тим еквівалентом, який отримує наймодавець за те, що надав у найм майно.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України.
Водночас в силу частини 4 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8-6.10 постанови від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 виклала наступні висновки щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України:
- наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;
- обставини, зазначені у нормі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними;
- відсутність у частині 6 статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Верховний Суд у пунктах 5.9-5.11 постанови від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначив, що: "для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
У такий спосіб підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.
Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.
Таким чином, звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.".
Отже, Верховний Суд у зазначеній постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 виснував про те, що саме наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини, при застосуванні частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи містять наступні акти обстеження орендованого майна, які підписані також з боку позивача:
Актом обстеження №1 від 15.09.2022, який складений після обстрілу 09.09.2022 орендованих приміщень та яким зафіксовано, що в будівлі пошкоджено вікна, стеля, стіни, двері, дах, системи водопостачання та водовідведення, теплопостачання, а також те, що без відновлення зазначені приміщення не можливо використовувати. Тобто, комісією встановлено, що приміщення повністю непридатні до використання за їх цільовим призначенням. Причинами пошкоджень приміщень стали обстріли із невстановленого калібру внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Актом обстеження №2 від 06.01.2024, який складений після обстрілу 02.01.2024 орендованих приміщень та яким зафіксовано, що у всіх приміщенням з 1 по 5 поверх пошкоджені вікна, відсутні двері, пробито дах на 5 поверсі, зруйнована стеля на інших поверхах, на стінах з'явились тріщини, пошкоджена система водопостачання, водовідведення та опалення. За висновком комісії для подальшого використання приміщень за цільовим призначенням необхідно провести ремонтні роботи по відновленню вікон, дверей, даху, стелі, стін, систем водопостачання, водовідведення та опалення.
Актом обстеження №2/1 від 14.02.2024 зафіксовано, що в приміщенні №52 на 5 поверсі обвалився дах та пошкоджено майно суборендаря. За висновком комісії для подальшого використання приміщення за цільовим призначенням необхідно провести ремонтні роботи по відновленню вікон, дверей, даху, стелі, стін, систем водопостачання, водовідведення та опалення.
Актом обстеження №3 від 06.05.2024р , який складений після обстрілу 05.05.2024 орендованих приміщень, зафіксовано, що у всіх приміщенням з 1 по 5 поверх пошкоджені вікна відсутнє скло у рамах, деформовані рами, вибито будівельні матеріали якими частково були закриті віконні отвори, відсутні або зруйновані двері у приміщеннях, пробито дах в декількох місцях на 5 поверсі, зруйнована стеля на інших поверхах, на стінах з'явились тріщини, пошкоджена система водопостачання, водовідведення та опалення. За висновком комісії для подальшого використання приміщень за цільовим призначенням необхідно провести ремонтні роботи по відновленню вікон, дверей, даху, стелі, стін, систем водопостачання, водовідведення та опалення.
Вищевказані руйнування також зафіксовані слідчими органами Головного управління поліції Харківської області, що підтверджується відповідними Витягами з ЄРДР.
Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що акти обстеження не є достатніми доказами, з огляду на наступне.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Отже, кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Застосовуючи концепцію вірогідності доказів, суд зауважує, що в цій справі Позивач не надав доказів, які б могли свідчити про можливість безперешкодного використання Відповідачем орендованих приміщень відповідно до їх цільового призначенням у спірний період та без проведення у них необхідних ремонтних робіт.
При цьому наявними в матеріалах справи актами обстеження підтверджується неможливість використання Відповідачем орендованих приміщень у спірний період через обставини, за які він не відповідає.
Отже, за висновком суду, покладення на Відповідача обов'язку з оплати за оренду приміщення, яким він з об'єктивних причин не міг користуватися, буде суперечити засадам справедливості.
Суд вважає також слід зазначити, що у матеріалах справи міститься лист №01-17/70 від 22.04.2024 за змістом якого позивачем повідомлено, що він шукає фінансову можливість для проведення обстежень будівель і підтверджує, що після такого обстеження буде здійснено відповідне коригування у розрахунках. Проте відповідні дії з боку позивача проведені так і не були, доказів такого обстеження та подальшого коригування розрахунків за Договором оренди №6390-Н від 11.10.2014 суду не надано.
Щодо посилань Позивача на Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 вказаного порядку обстеження об'єктів проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.
Таким чином, підставою для проведення обстеження об'єктів за вказаним порядком є рішення власника або управителя об'єкта.
Відповідач не є власником або управителем спірного об'єкта, а тому не міг ініціювати відповідне обстеження. Водночас сам власник зазначав, що шукає фінансової можливості для проведення обстеження будівель, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів.
Як було зазначено вище, жодного обстеження, як того вимагає вказаний порядок, так і не було проведено, доказів зворотнього до суду не надано.
При цьому, посилання на можливість часткового використання приміщень (в не пошкодженій частині) не підтверджена достатніми доказами і розрахунків орендних платежів саме в частині оплати не пошкодженого майна сторонами до суду не було надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо звільнення його з 09.09.2022 від сплати орендної плати в силу приписів ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України є обґрунтованими.
Крім того, відповідно до підпункту 2) пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634) встановлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене, зокрема, на території Харківської області (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).
Згідно з абзацом 4 підпункту 4 пункту 1 Постанови № 634 орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 року відповідно і до закінчення строк), визначеного в абзаці першому цього підпункту (на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування).
Таким чином, з 24.02.2022 до 30.09.2022 Відповідач був звільнений від сплати орендної плати в силу приписів Постанови № 634, а після 09.09.2022 був звільнений від сплати орендної плати в силу ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з відмовою в позові в повному обсязі, судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення буде складено судом протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено "17" квітня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне