вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
18.04.2025м. ДніпроСправа № 904/1817/25
За заявою Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993822) про забезпечення позову у справі
за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993822) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) до Фізичної особи-підприємця Цопіної Валентини Іванівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:01:340:0178, повернення земельної ділянки Дніпровській міській раді, шляхом знесення будівель та споруд
без повідомлення сторін (без виклику учасників)
Суддя Скриннікова Н.С.
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993822) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Цопіної Валентини Іванівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) в якому просить:
1. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності за Цопіною Валентиною Іванівною (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину загальною площею 63,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , проведену 19.07.2022 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1171475412101, номер відомостей про речове право: 47362298).
2. Скасувати державну реєстрацію права оренди за Цопіною Валентиною Іванівною (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку площею 0,0106 га з кадастровим номером 1210100000:01:340:0178, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Степана Рудницького (попередня назва - вул. Шолохова), 1В, проведену 30.10.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1948918212101, номер відомостей про речове право 33914285).
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Цопіну Валентину Іванівну (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) повернути Дніпровській міській раді (код ЄДРПОУ 26510514) земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:340:0178 площею 0,0106 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Степана Рудницького (Шолохова), 1В, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, а саме: будівлі магазину літ.А-1 загальною площею 63,7 кв.м., що складається з: 1-приміщення магазину площею 42,8 кв.м., 2-приміщення магазину площею 20,9 кв.м. по АДРЕСА_2 .
Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить
- заборонити Цопіній Валентині Іванівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1171475412101.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Скриннікової Н.С.
Вказана заява обґрунтована тим, що позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права приватної власності за Цопіною Валентиною Іванівною на об'єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації права оренди за Цопіною Валентиною на земельну ділянку площею 0,0106 га з кадастровим номером 1210100000:01:340:0178 та зобов'язання повернути Дніпровській міській раді зазначену земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, що може обумовити ФОП Цопіну В.І. здійснити дії, направлені на укладення або унеможливлення вирішення позову по суті, шляхом розпорядження майном на власний розсуд, в тому числі, але не обмежуючись, продати повністю або частково, при цьому змінивши штучним шляхом відповідача.
06.02.2017 за ПП «Ковчег» (код ЄДРПОУ 31154901) зареєстровано право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину літ. А-1 загальною площею 63,7 кв. м., що складається з: 1- приміщення магазину площею 42,8 кв. м., 2 - приміщення магазину площею 20,9 кв. м. по АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1171475412101) на підставі договору купівлі-продажу б/н від 05.11.2002 року.
Пунктом 1.1. вищевказаного Договору визначено, що предметом Договору є наступні об'єкти нерухомого майна: літ. А-1 загальною площею 67,9 кв.м. (приміщення І-IV) по вул. Шолохова, 1Б; Літ. А-1 загальною площею 63,7 кв.м. (приміщення І-ІІ) по вул. Шолохова 1В, літ. А-1 загальною площею 58,6 кв.м. (приміщення І-IІІ) по вул. Шолохова, 1Г м. Дніпропетровська.
Згідно пункту 1.3. Договору зазначені об'єкти нерухомості належать ПП «Світлана» на підставі договорів забудови від 15.02.2002, 13.02.2002 та 16.02.2002, укладених із ПП «Буд СВ» (код ЄДРПОУ 13960096).
Відповідно до п.11.3 Договір підлягав реєстрації у Міському БТІ.
ПП «Ковчег» відчужено вищезазначені об'єкти нерухомості на користь Єшілбаш Фатіх (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договорів купівлі-продажу частин даного майнового комплексу (по 1/2) на підставі договорів купівлі-продажу №197 та №200 від 03.03.2017.
Єшілбаш Фатіх відчужено вказаний об'єкт нерухомості по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі договорів купівлі-продажу частин даного майнового комплексу (по 1/2) на підставі договорів купівлі-продажу №507 та №509 від 13.07.2017.
23.07.2020 єдиним власником нерухомого майна став Єшілбаш Фатіх (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2020 №1915.
На цей час власником об'єкту нерухомого майна - будівлі магазину площею 63,7 кв.м., розташованого по АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу №1992 від 19.07.2022.
Зазначений об'єкт нерухомого майна має № 1171475412101 за даними реєстраційної справі.
За інформацією КП «ДМБТІ» ДМР (листи від 13.03.2024 №2811; від 28.10.2024 №12797; від 28.03.2025 №3241) технічна інвентаризація та державна реєстрація права приватної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна не проводилась.
Договір купівлі-продажу б/н від 05.11.2002р, укладений між ПП «Світлана» та ПП «Ковчег» в КП ДМБТІ не реєструвався та інформаційна довідка КП «ДМБТІ» ДОР від 31.01.2017 №80 на ім'я директора ПП «Ковчег», щодо наявної реєстрації права власності на нерухоме майно за реєстровим №7НФ-85 не надавалась.
Реєстр будівельної діяльності електронної системи містить зареєстроване повідомлення про початок будівельних робіт від 08.11.2019 ДП 061193120314 «Капітальний ремонт будівлі магазину по вул. Шолохова, 1В у м. Дніпро, 49000», проте дані щодо видачі/реєстрації дозвільних документів у сфері містобудування про будівництво у реєстрі відсутні.
За даними Дніпровської міської ради (лист від 16.01.2025 №7/11-99) декларація про готовність об'єкта до експлуатації після основного (первісного) будівництва відсутня.
Крім того, за інформацією Дніпровської міської ради (лист від 22.03.2024 №7/11-635) містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва Головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами ДМР не видавались замовнику.
Немає офіційних даних про присвоєння адреси відносно нерухомого майна, яка міститься у реєстраційних документах за найменуванням: вул. Степана Рудницького (колишня назва - вул. Шолохова), 1 В.
Рішенням Дніпровської міської ради від 25.09.2019 № 243/48 передано земельну ділянку по вул.Шолохова, 1В в оренду гр.Кравченку О. В., цільове призначення розміщення будівлі магазину;
Рішенням Дніпровської міської ради від 20.12.2023 № 209/45 поновлено договір оренди землі від 30.10.2019 земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , цільове призначення: розміщення будівлі магазину», право оренди зареєстроване у державному реєстрі та здійснене на підставі договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 2724, виданий 30.10.2019 та додаткової угоди до договору оренди землі, серія та номер: 263, виданий 01.02.2024, орендодавець Дніпровська міська рада, орендар Цопіна В.І.
Проте, наявні підстави вважати, що договір оренди укладений із порушенням вимог ст. 134 Земельного кодексу України та в силу ч.2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд встановив, що забезпечення позову у спосіб, про який просить прокурор, унаочнює погодження з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23 можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
Разом з тим, обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд, з урахуванням обставин справи, дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Оскільки предметом позову є скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майна, скасування державної реєстрації права оренди не земельну ділянку та повернення власнику шляхом знесення будівель та споруд, тобто позовні вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому у випадку задоволення позову позивач не отримає бажаного результату у разі зміни власника, оскільки буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав до нового власника майна.
Відповідно припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим. Суд враховує численні зміни власників та низку проведених державних реєстрацій права на нерухоме майно, у зв'язку з чим обґрунтованими є аргументи прокурора про можливість проведення чергової перереєстрації прав на майно.
У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідно суд констатує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, наявні підстави для забезпечення позову.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову щодо заборони відчуження майна та заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
За приписами частин 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
На час звернення заявника із заявою про забезпечення позову власником нерухомого майна є ФОП Цопіна В.І., отже наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, може бути унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав до нового власника майна.
Відповідно припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим. Суд враховує численні зміни власників та низку проведених державних реєстрацій права на нерухоме майно, у зв'язку з чим обґрунтованими є аргументи позивача про можливість проведення чергової перереєстрації прав на майно.
У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій прокурор та позивач не зможуть захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, наявні підстави для забезпечення позову щодо предмету спору.
За вказаних обставин, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд вирішив забезпечити позов повністю у спосіб, про який просить прокурор.
При цьому, з огляду на предмет спору, господарський суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача. Натомість, даний вид забезпечення позову не завдасть збитків відповідачеві та не порушить його прав, оскільки заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Заразом суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі №916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
При цьому, заходи забезпечення позову не впливатимуть на господарську діяльність товариства та не будуть мати своїм наслідком порушення закріплених в положеннях ст. 1 Першого протоколу Конвенції прав мирного володіння своїм майном.
Вжиття саме таких заходів є адекватним змісту порушеного права власності територіальної громади на землю, на відновлення якого поданий позов у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.
Враховуючи предмет даного позову та обґрунтування вимоги у заяві про забезпечення позову, її розумність і адекватність, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вирішив, що заява прокурора про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню повністю.
При цьому, заходи забезпечення позову не впливатимуть на господарську діяльність товариства та не будуть мати своїм наслідком порушення закріплених в положеннях ст. 1 Першого протоколу Конвенції прав мирного володіння своїм майном.
Вжиття саме таких заходів є адекватним змісту порушеного права власності територіальної громади на землю, на відновлення якого поданий позов у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Забезпечити позов повністю.
Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1171475412101.
Стягувач: Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993822, місто Дніпро, вул. Осіння, 8, індекс 49051) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (адреса: місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, індекс 49000, код ЄДРПОУ 26510514).
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 18.04.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 19.04.2028.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.С. Скриннікова