вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.04.2025м. ДніпроСправа № 904/559/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/559/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щит-Інвест"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 11.02.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щит-Інвест" (далі - відповідач) про стягнення 211.038,91 грн, з яких: 180.052,25 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 1.670,86 грн компенсації витрат за послуги відключення, 6.333,88 грн трьох процентів річних, 22.981,92 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/559/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025.
Ухвалою від 17.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через систему "Електронний суд" 05.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.03.2025 за вих. №б/н, у якому останній просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на позивача.
Також разом із відзивом на позовну заяву у додатках відповідач долучив заяву від 04.03.2025 за вих. №б/н про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та клопотання від 04.03.2025 за вих. №б/н про залучення до участі по справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Акціонерне товариство ДТЕК "Дніпровські електромережі".
Ухвалою від 07.03.2025 у задоволенні заяви відповідача від 04.03.2025 за вих. №б/н про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін відмовлено. Клопотання відповідача від 04.03.2025 за вих. №б/н про залучення третьої особи задоволено. Залучено Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (далі - третя особа-1).
Через систему "Електронний суд" 12.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Через систему "Електронний суд" 26.03.2025 від третьої особи надійшли письмові пояснення.
Ухвалою від 21.03.2025 позовну заяву залишено без руху та запропонувати позивачу надати до господарського суду докази доплати судового збору у розмірі 110,07 грн.
Ухвалою від 31.03.2025 було продовжено розгляд справи №904/559/25.
Через систему "Електронний суд" 07.04.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Через систему "Електронний суд" 10.04.2025 від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просить:
- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» строк на звернення до суду з клопотання про витребування доказів;
- витребувати у Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" наступні докази у справі: - акти контрольного огляду засобу комерційного обліку (ЗКО) електричної енергії, встановленого за адресою: м. Дніпро, вул. Барикадна, 4, прим. 7, за період з 01.10.2020 по 01.12.2023 року; - акти технічної перевірки вузла обліку електричної енергії за адресою: м. Дніпро, вул. Барикадна, 4, прим. 7, за період з 01.10.2020 по 01.12.2023 року; - паспорт точки доступу та технічні умови підключення згідно з договором № 341 від 27.03.2008 року, особовий рахунок 110000042053, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2923433748515, за адресою: м. Дніпро, вул. Барикадна, 4, прим. 7;
- витребувати у АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" пояснення щодо того коли, ким, за яких умов і у чиїй присутності здійснювалися означені дії у період з 01.10.2020 по 01.12.2023 року, з ким контактували відповідальні особи оператора систем розподілу (ОСР), хто надавав доступ до приміщення, за допомогою яких технічних засобів це фіксувалося; - якщо означені дії не здійснювалися з об'єктивних причин - через неможливість доступу представників ОСР до вузла обліку, чи направлялися по споживачу попередження про припинення постачання електроенергії, і чому, всупереч вимогам Кодексу систем розподілу та Правил роздрібного ринку електричної енергії, не було вчинено відповідних заходів з відключення об'єкту від електричних мереж; - де на цей момент знаходиться лічильник електричної енергії НІК 2301 АП3 № 0733173, демонтований ОСР відповідно до акту заміни вузла обліку № 158459 від 18.12.2023 року, і чи проводилася перевірка правильності його функціонування та коректності відображення показів.
Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідно до ст. 80 ГПК України, сторона зобов'язана вжити всіх залежних від неї заходів для отримання доказів до подання відповідної заяви про витребування доказів через суд.
У матеріалах справи відсутні належні докази звернення відповідача безпосередньо до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» із запитами про надання зазначених документів чи пояснень у період до подання цього клопотання. При цьому саме посилання на відсутність відповіді не є достатнім доказом вжиття необхідних заходів.
У даному випадку відповідач не довів об'єктивної неможливості отримання відповідних доказів від ОСР - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - позасудовим шляхом. Більше того, частина запитуваного (зокрема технічні умови, договори, паспорт точки обліку) може бути отримана учасниками ринку шляхом подання стандартного запиту до ОСР.
Крім того, запит відповідача частково зводиться до вимоги провести нові процесуальні дії (надання пояснень, вчинення запитів тощо), які не є доказами у розумінні ГПК України, а радше способом збирання інформації для уточнення власної позиції у справі. У такому вигляді запит суперечить процесуальним вимогам до клопотання про витребування доказів.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач здійснює постачання електроенергії споживачам у Дніпропетровській області відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електроенергії. Договір постачання є публічним і укладається шляхом приєднання, зокрема, через оплату рахунків або фактичне споживання електроенергії.
Відповідач приєднався до договору та спожив 24.644 кВт*год електроенергії за період жовтень-грудень 2023 року. Загальна сума нарахувань склала 182.610,54 грн, з яких сплачено лише 2.558,29 грн. Однак борг у розмірі 180.052,25 грн відповідач не сплатив.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач зазначає, що не здійснює господарську діяльність у нежитловому приміщенні №7 по вул. Барикадна, 4, м. Дніпро з жовтня 2020 року, оскільки приміщення було відчужене. Відповідно, компанія не мала змоги споживати електроенергію після цієї дати.
ТОВ «Щит-Інвест» офіційно повідомило ТОВ «Дніпровські електричні послуги» про припинення користування електроенергією та розірвання договору (лист №1708-1 від 17.08.2020). Разом з тим, позивач заявляє про споживання 24.644 кВт*г у жовтні-листопаді 2023 року, що фізично неможливо, оскільки потужність мережі приміщення значно нижча. Також дані про споживання передавались дистанційно, хоча встановлений у приміщенні лічильник (НІК 2301 АП3 №0733173) не підтримував таку функцію.
Відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів, що саме відповідач спожив електроенергію у вказаний період, а тому відповідач вважає, що не має заборгованості перед позивачем, а позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Стислий виклад позиції позивача на відзив відповідача
Позивач зазначає, що відповідач приєднався до публічного договору постачання електроенергії за особовим рахунком №521000036808, що ним не заперечується. Таким чином, він узяв на себе зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії. Інші особи, зазначені відповідачем, не є стороною договору, що унеможливлює покладення зобов'язань на них.
Відповідач стверджує, що з 01.10.2020 не є власником приміщення та направив лист про припинення споживання (№1708-1 від 17.08.2020). Однак, доказів його направлення чи отримання позивачем не надано. Лише 11.12.2024 відповідач звернувся з відповідним листом, унаслідок чого договір був припинений з 08.01.2025. Оскільки на момент спірного періоду (жовтень-грудень 2023) договір був чинним, обсяги електроенергії нараховані правомірно. Таким чином, на думку позивача, позовні вимоги є обґрунтованими, а заперечення відповідача безпідставними.
Стислий виклад позиції третьої особи
Третя особа, як оператор системи розподілу електроенергії, зазначає, що відповідач заперечує позовні вимоги, стверджуючи, що з жовтня 2020 року не має доступу до приміщення (вул. Барикадна, 4) та припинив споживання електроенергії, про що повідомив позивача листом від 17.08.2020. Однак доказів надсилання чи отримання цього листа не надано, що ставить під сумнів дане твердження.
Також третя особа зазначає, що відповідачем було порушено вимоги законодавства, згідно з пп. 16 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електроенергії (ПРРЕЕ) відповідач був зобов'язаний за 20 робочих днів до припинення користування електроенергією письмово повідомити не лише постачальника, а й оператора системи розподілу. Такого повідомлення третя особа не отримувала, тому послуги з розподілу електроенергії продовжували надаватися.
Щодо фактичного споживання електроенергії, то акт №158459 від 18.12.2023 підтверджує, що в приміщенні відповідача був встановлений лічильник НІК 230 АП3 (№0733173) із зафіксованими показниками 146767,6. Обсяг спожитої електроенергії у жовтні - грудні 2023 року склав 24.644 кВт*год, що підтверджується відповідними документами.
Тому, на думку третьої особи, відповідач, не виконавши належних дій щодо припинення договору, зобов'язаний оплатити спожиту електроенергію.
Стислий виклад позиції відповідача на пояснення третьої особи
Відповідач зазначає, що позивач стверджує, що не отримував повідомлення ТОВ «Щит-Інвест» про розірвання договору, однак 17.08.2020 відповідний лист був направлений через офіційний електронний кабінет. Тому ТОВ «Щит-Інвест» належно повідомило про припинення споживання електроенергії з 01.10.2020 і не мало доступу до точки обліку.
Інформація про заборгованість з'явилася лише 27.11.2023 ТОВ «Щит-Інвест» звернулося за роз'ясненнями до позивача та третьої особи (оператора системи розподілу). Були направлені повторні листи з вимогою про розірвання договору. Проте жодної чіткої відповіді від третьої особи не отримано.
Хоча оператор заявляє, що не мав інформації про звільнення приміщення, відповідач зазначає, що в жовтні-грудні 2020 років представники оператора контактували щодо доступу до приміщення, а отже, були обізнані про зміну власника.
Щодо обліку електроенергії: відповідно до Кодексу комерційного обліку, оператор мав щонайменше 6 разів провести контрольний огляд і 1 технічну перевірку з жовтня 2020 по листопад 2023 рік, але актів про це не надано. Відповідач має сумніви, чи проводились такі перевірки взагалі.
Акт заміни вузла обліку від 18.12.2023 підписаний лише представником оператора. Присутність особи від ТОВ «Щит-Інвест» не підтверджена. Фотознімок лічильника не є належним доказом через відсутність технічних деталей.
Також не надано технічну документацію для об'єктивної оцінки можливості споживання обсягу електроенергії у 24644 кВтгод/міс. Максимально можлива сила струму лічильника обмежує цей обсяг до 19008 кВтгод. Таким чином, на думку відповідача третя особа не надала належних доказів, як цього вимагають ст. 73- 74 ГПК України.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: наявності/відсутності договірних відносин сторін; надання послуг з постачанням електричної енергії; настання строку оплати послуг з постачання електричної енергії; оплати/неоплати послуг з постачання електричної енергії.
Суд встановив, що 19.04.2018 набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі Правила, ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 2 цієї постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Пунктом 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії" визначено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
До укладення договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між власником мереж та/або ОСР/ОСП, та/або споживачем щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.
В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.
Отже, з 01.01.2019 в Україні почав функціонувати новий ринок електричної енергії.
Ліцензія на постачання електроенергії за регульованим тарифом та на передачу електроенергії, що видана Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" НКРЕКП, була анульована з 01.01.2019; з цієї дати почала діяти ліцензія НКРЕКП, видана позивачу на розподіл електричної енергії.
Тобто, з 01.01.2019 позивач не є постачальником електроенергії за регульованим тарифом, а є оператором системи розподілу (ОСР) та здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії.
Договір був розміщений на сайті Постачальника за посиланням http://dnep.com.ua (на сьогоднішній день - http://dp.yasno.com.ua), а також опублікований в газеті «Вісті Придніпров'я» № 84 від 06.11.2018 .
З 01.01.2019 відносини сторін врегульовуються публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» (далі - відповідач, споживач) приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 за особовим рахунком № 521000036808 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів (далі - комерційна пропозиція) шляхом споживання електричної енергії та часткової оплати виставлених рахунків.
Пунктом 1.1. публічного договору визначено, що цей договір електричної енергії (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (далі - споживач), як послуги оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. договору).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 5.8. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10. договору).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2. договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.
Розділом 5 Комерційної пропозиції передбачено, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет».
Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію в установлені даним розділом строки за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Відповідно до пунктів 4.3., 4.13., підпунктів 33, 34 пункту 5.1.2. Правил, обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» виконує відповідний оператор систем розподілу (далі - ОСР).
Як у позові зазначає позивач, з метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії за період жовтень-грудень 2023 року ним було направлено лист оператору системи розподілу - АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі».
У відповідь на вищезазначений лист постачальником було отримано довідку про обсяги розподіленої електричної енергії ТОВ «Щит-Інвест».
Згідно вищезазначеної довідки по особовому рахунку № 521000036808 за період жовтень-грудень 2023 року відповідачем було спожито 24.644 кВт*г.
У період з жовтня-грудня 2023 року позивач поставив відповідачу електричну енергію загальним обсягом 24.644 кВт*г на суму 182.610,54 грн, що підтверджується актами надання послуг з розподілу електричної енергії (арк. 24,25, том 1):
- акт 250001075523-1 від 30.11.2023 прийому-передачі електричної енергії за листопад 2023 року на суму 182.603,32 грн;
- акт 254501652574-1 від 31.12.2023 прийому-передачі електричної енергії за грудень 2023 року на суму 7,22 грн;
Для оплати вказаних актів позивач виставив відповідачу рахунку на оплату, а саме (арк. 24,25, том 1):
- рахунок № 250001075523 від 21.11.2023 за жовтень, листопад 2023 року на суму 180.045,03 грн;
- рахунок № 254501652574 від 21.12.2023 за грудень 2023 року на суму 7,22 грн.
Позивач у позові зазначає, що сума боргу сплачена лише частково у розмірі 2.558,29 грн (залишок після оплати попереднього періоду).
Пунктами 8.1. та 8.3. договору передбачено, що постачальник має право звернутися до оператора системи розподілу з вимогою про відключення об'єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості.
Відновлення постачання електричної енергії споживачу може бути здійснено за умови повного розрахунку споживача за спожиту електричну енергію за цим договором або складання сторонами графіка погашення заборгованості на умовах цього договору та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення постачання електричної енергії.
Постачальник звернувся до оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з вимогою про відключення об'єктів споживача від електропостачання у зв'язку з порушенням споживачем строків оплати за договором.
Відповідно до пункту 7.12. Правил витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими правилами порядку.
На підставі рахунку № 95654616 від 31.12.2023 постачальником були сплачені у повному обсязі надані АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» послуги за відключення електроустановок споживача. Надання послуг з припинення постачання електричної енергії споживачу підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) та реєстром до акту приймання-передачі наданих послуг, підписаними між оператором системи розподілу - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та постачальником електричної енергії - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».
Витрати постачальника на припинення постачання електричної енергії споживачем не відшкодовані відповідно до умов договору та правил.
Згідно з підпунктами 8.1 та 8.3 договору сума витрат постачальника за припинення постачання електричної енергії споживачу складає 1.670,86 грн та які позивач також просить покласти на відповідача.
Таким чином, сума заборгованості за постачання активної електричної енергії за період жовтень-грудень 2023 року становить 180.052,25 грн (182.610,54 грн - 2.558,29 грн).
Позивач звернувся до відповідача із вимогою від 20.02.2024 за №9521/DNMP про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 180.052,25 грн. В якості доказів направлення вказаної вимоги позивач долучив до справи фіскальний чек від 21.02.2024 та реєстр №1 від 20.02.2024.
Відповідач у відзиві від 04.03.2025 зазначає, що не здійснює господарську діяльність у нежитловому приміщенні №7 по вул. Барикадна, 4, м. Дніпро з жовтня 2020 року, оскільки приміщення було відчужене. Відповідно, компанія не мала змоги споживати електроенергію після цієї дати.
Відповідач вказує, що ТОВ «Щит-Інвест» офіційно повідомило ТОВ «Дніпровські електричні послуги» про припинення користування електроенергією та розірвання договору (лист №1708-1 від 17.08.2020). Разом з тим, позивач стверджує про споживання 24.644 кВт*г у жовтні-листопаді 2023 року, що фізично неможливо, оскільки потужність мережі приміщення значно нижча. Також дані про споживання передавались дистанційно, хоча встановлений у приміщенні лічильник (НІК 2301 АП3 №0733173) не підтримував таку функцію.
Відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів, що саме відповідач спожив електроенергію у вказаний період, а тому відповідач вважає, що не має заборгованості перед позивачем, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Позивач в свою чергу зазначає, що відповідач приєднався до публічного договору постачання електроенергії за особовим рахунком №521000036808, що ним не заперечується. Таким чином, він узяв на себе зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії. Інші особи, зазначені відповідачем, не є стороною договору, що унеможливлює покладення зобов'язань на них.
Відповідач стверджує, що з 01.10.2020 не є власником приміщення та направив лист про припинення споживання (№1708-1 від 17.08.2020). Однак, доказів його направлення чи отримання позивачем не надано. Лише 11.12.2024 відповідач звернувся з відповідним листом, унаслідок чого договір був припинений з 08.01.2025. Оскільки на момент спірного періоду (жовтень-грудень 2023) договір був чинним, обсяги електроенергії нараховані правомірно. Таким чином, на думку позивача, позовні вимоги є обґрунтованими, а заперечення відповідача безпідставними.
Наведені вище обставини підлягають дослідженню судом з метою виконання завдань господарського судочинства та ухвалення правильного рішення.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 180.052,25 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 1.670,86 грн компенсації витрат за послуги відключення, 6.333,88 грн трьох процентів річних, 22.981,92 грн інфляційних втрат.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 ЦК України та § 3 глави 30 ГК України.
Текст публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого приєднуються споживачі, електромережі котрих приєднані до електромереж АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", опублікований на офіційному сайті Оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".
Пунктом 1.1 цього договору визначено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (далі - споживач), як послуги оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Умови договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 14.03.2018 №312 (зі змінами та доповненнями, далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
З метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії за період жовтень-грудень 2023 року позивач направив лист оператору системи розподілу - АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі».
У відповідь на вищезазначений лист постачальником було отримано довідку про обсяги розподіленої електричної енергії ТОВ «Щит-Інвест».
Згідно вищезазначеної довідки по особовому рахунку № 521000036808 за період жовтень-грудень 2023 року відповідачем було спожито 24.644 кВт*г.
У період з жовтня-грудня 2023 року позивач поставив відповідачу електричну енергію загальним обсягом 24.644 кВт*г на суму 182.610,54 грн, що підтверджується актами надання послуг з розподілу електричної енергії (арк. 24,25, том 1): - акт 250001075523-1 від 30.11.2023 прийому-передачі електричної енергії за листопад 2023 року на суму 182.603,32 грн; - акт 254501652574-1 від 31.12.2023 прийому-передачі електричної енергії за грудень 2023 року на суму 7,22 грн;
Позивач у позові зазначає, що сума боргу сплачена лише частково у розмірі 2.558,29 грн (залишок після оплати попереднього періоду).
Пунктом 5.8. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.10. Договору).
Розділом 5 Комерційної пропозиції передбачено, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від Споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет».
Рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.
У разі неотримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію в установлені даним розділом строки за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2. Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору.
Таким чином, сума заборгованості за постачання активної електричної енергії за період жовтень-грудень 2023 року становить 180.052,25 грн (182.610,54 грн - 2.558,29 грн).
Отже, строк оплати послуг, пов'язаних з розподілом електричної енергії, які надані у жовтень-грудень 2023 року, є таким, що настав.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 1.670,86 грн компенсації витрат за послуги відключення, яка передбачена пунктами 8.1. та 8.3. Договору, у яких зазначено, що постачальник має право звернутися до оператора системи розподілу з вимогою про відключення об'єкта Споживача від електропостачання у випадку порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості.
Відновлення постачання електричної енергії Споживачу може бути здійснено за умови повного розрахунку Споживача за спожиту електричну енергію за цим Договором або складання Сторонами графіка погашення заборгованості на умовах цього Договору та відшкодування витрат Постачальника на припинення та відновлення постачання електричної енергії.
Постачальник звернувся до оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з вимогою про відключення об'єктів Споживача від електропостачання у зв'язку з порушенням Споживачем строків оплати за Договором.
Відповідно до пункту 7.12. Правил витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.
На підставі рахунку № 95654616 від 31.12.2023 позивачем були сплачені у повному обсязі надані АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» послуги за відключення електроустановок Споживача. Надання послуг з припинення постачання електричної енергії Споживачу підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) та реєстром до акту приймання-передачі наданих послуг, підписаними між оператором системи розподілу - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та постачальником електричної енергії - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».
Витрати позивача на припинення постачання електричної енергії відповідачем не відшкодовані відповідно до умов договору та правил.
Таким чином, згідно з підпунктами 8.1 та 8.3 договору сума витрат позивача за припинення постачання електричної енергії відповідачу складає 1.670, 86 грн та підлягає стягненню з відповідача.
20.02.2024 позивач звернувся до відповідача із вимогою №9521/DNMP про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 180.052,25 грн. В якості доказів направлення вказаної вимоги позивач долучив до справи фіскальний чек від 21.02.2024 та реєстр №1 від 20.02.2024.
В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за січень-березень 2023 року у розмірі 198.964,95 грн підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 04.12.2023 по 04.02.2025 на загальну суму 6.333,88 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних, здійснений позивачем, та визнав його таким, що є арифметично правильним, а визначену ним суму такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з грудня 2023 року до січня 2025 року на загальну суму 22.981,92 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, та визнав його таким, що є арифметично вірним, а визначену ним суму такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач контррозрахунку не надав; арифметичну правильність розрахунків не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості у повному обсязі.
Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.
Відповідач у відзиві підтверджує, що 27.06.2008 між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ТОВ «Щит-Інвест» було укладено договір на постачання електроенергії №341 до нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Барикадна, 4. Надалі, з 01.01.2019, договір було укладено з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги». ТОВ «Щит-Інвест» здійснювало господарську діяльність за цією адресою з 09.2001 до 09.2020 на підставі договору оренди з ОСОБА_1 . Орендоване приміщення №7 (50,5 кв. м) належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.2000.
Як зазначає відповідач, у 2018 році право власності перейшло до ОСОБА_2 , засновника ТОВ «Щит-Інвест». У 2020 році він передав майно ОСОБА_3 за договором міни. Після цього новий власник встановив строк звільнення приміщення - 2 місяці.
Відповідач стверджує, що до кінця 09.2020 залишив приміщення, розрахувався за комунальні послуги, направив лист про припинення споживання електроенергії та з 01.10.2020 не має доступу до будівлі. Господарську діяльність у приміщенні №7 не здійснює, претензій щодо боргу за електроенергію понад 3 роки не отримував.
Позивач стверджує, що у 10-11.2023 відповідач спожив 24 644 кВт*год, що значно перевищує технічні можливості мережі. Однак, відповідач зазначає, що з 10.2020 не передавав показники лічильника, а його облік здійснювався вручну. Підтверджень об'єктивної можливості спожити заявлену кількість електроенергії позивач не надав.
Таким чином, відповідач вважає, що не має заборгованості перед ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на суму 180 052,25 грн, а позовні вимоги є безпідставними.
З цього приводу суд відзначає таке.
Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Тобто, у разі переходу права власності на майно, передане в оренду, до іншої особи, договір оренди зберігає чинність для нового власника. Таким чином, зміна власника приміщення не є автоматичною підставою для припинення договірних зобов'язань, зокрема щодо постачання електричної енергії.
Посилання відповідача на те, що новий власник встановив строк звільнення приміщення - 2 місяці, є недоведеним, оскільки жодних підтверджуючих документів щодо цього матеріали справи не містять.
Крім того, відповідач надав лист від 17.08.2020 про розірвання договору постачання електроенергії, проте матеріали справи не містять доказів його направлення або отримання позивачем, а також будь-якої відповіді позивача щодо розірвання договору на той момент.
У матеріалах справи також відсутні будь-які докази того, що відповідач у зв'язку з відсутністю відповіді позивача звертався до суду з позовом про розірвання договору постачання електроенергії тощо. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, якщо одна сторона заперечує проти зміни або розірвання договору, інша сторона зобов'язана звернутися до суду для вирішення цього питання.
Оскільки відповідач не надав доказів такого звернення, слід вважати, що договір залишався чинним.
З наданих суду письмових пояснень третьої особи вбачається, що ані позивач, ані третя особа не отримували повідомлень від відповідача про припинення споживання електроенергії чи звільнення приміщення, а тому підстав вважати, що лист дійсно було надіслано і отримано, не вбачається.
Крім того, акт №158459 від 18.12.2023 підтверджує наявність приладу обліку у приміщенні, його покази, а також факт складання акта у присутності представника відповідача, який не висловив жодних заперечень чи зауважень. Відповідач даної обставини не спростував.
В свою чергу матеріали справи містять лист відповідача від 22.11.2024, який був отриманий позивачем лише у 2024 році, на підставі якого і було розірвано договір.
Таким чином, до того часу договір залишався чинним, а отже, відповідач є належним споживачем електроенергії в період, що є предметом спору.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини у пункті 6 рішення від 05 жовтня 2023 року у справі «Леонтьєв та інші проти України» (Leontyev and оthers v. Ukraine) виснував, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09 грудня 1994 року у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, пункти 42-47; від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25; від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, пункти 18, 19).
Також Європейський суд з прав людини вказував, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
Таким чином господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.
Позовна заява у справі №904/559/25 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом, що становить 2.532,47 грн, який, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Крім цього, господарський суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмір 132,17 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щит-Інвест" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БАРИКАДНА, будинок 4-В; ідентифікаційний код 30443407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" 180.052,25 грн (сто вісімдесят тисяч п'ятдесят дві грн 25 к.) заборгованості за поставлену електричну енергію, 1.670,86 грн (одну тисячу шістсот сімдесят грн 86 к.) компенсації витрат за послуги відключення, 6.333,88 грн (шість тисяч триста тридцять три грн 88 к.) трьох процентів річних, 22.981,92 грн (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одну грн 92 к.) інфляційних втрат, 2.532,47 грн (дві тисячі п'ятсот тридцять дві грн 47 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк