Справа № 442/1324/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/276/25 Доповідач: ОСОБА_2
14 квітня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2025 р. щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, засудженого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 296 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_8
засудженого ОСОБА_6
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_7
оскарженою ухвалою в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про умовно - дострокове його звільнення з місць позбавлення волі відмовлено.
Не погоджуючись із даною ухвалою, захисник засудженого - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою задоволити заяву про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_6 .
Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що характеристика на ОСОБА_6 є посередньою. Враховуючи Європейську практику, що відбування покарання в місця позбавлення волі в процесі гуманізації суспільства є виключною мірою, тому вважає посилання в судовому рішенні тільки на одну обставину, а саме «не бажання працювати» не може слугувати підставою у відмові в задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі. Відтак, сторона захисту переконана, що заява про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі підлягає до задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечила проти апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи та оглянувши матеріали особової справи на засудженого ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_6 засуджений 27.07.2021 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.1 ст.296 ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання15.08.2022- кінець строку - 08.05.2026 року
Згідно Характеристики на засудженого, затв. начальником Державної установи «Дрогобицька випрана колонія №40» від 07.03.2025 засуджений ОСОБА_6 має місце проживання, має середню освіту, має кваліфікацію. Однак до засудження не працював та не має бажання працювати. Ставлення до роботи негативне. Особа матеріально не залежала від своєї сім'ї, друзів. Відсутні явні прояви неадекватної поведінки. Відсутні явні ознаки нервового збудження. Відсутні ознаки пригнічення. Самооцінка адекватна. Відсутність у нього позитивних планів на майбутнє, відсутніть заохочень в установі відбування покарання. Пред"явлений судом позов не сплатив. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як: середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Статтею 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений довів своє виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Статтею 537 КПК України передбачено, зокрема, що умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до вимог ст.81 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх, а також за клопотанням засудженого, його адвоката чи захисника.
Враховуючи те, що основним критерієм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, є не лише відбуття певної частини покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, відтак суд вважає передчасним умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , як такого, що не довів своє виправлення.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України N 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_6 , суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що відбуваючи призначене судом покарання, засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, а відтак не заслуговує на застосування до нього положень ст. 81 КК України.
Основним критерієм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, є не лише відбуття певної частини покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, відтак суд вважає передчасним умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , як такого, що не довів своє виправлення.
Відтак, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення , а доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника є безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу.
Таким чином, суд першої інстанції належно та повно оцінив і перевірив усі зібрані по справі докази. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою скасування чи зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а подана апеляційна скарга - до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів
ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2025 р. щодо ОСОБА_6 залишити без змін, апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4